Економічні науки/13. Регіональна економіка

К.е.н., доц. Мащенко М.А.

Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, Україна

Напрямки реформування регіональної політики Харківської області на основі swot-аналізу

Соціально-економічний розвиток держави тісно пов'язаний з розвитком регіонів. Реформування державної політики вимагає виявлення соціально-економічних проблем в регіоні. Саме на вирішення таких проблем орієнтуються здійснювані соціально-економічні реформи, перетворення сформованих форм, методів та організації системи управління в регіоні. Особливості соціально-економічного розвитку регіонів завжди обумовлюються тенденціями розвитку регіону на сучасному етапі; господарською спеціалізацією; перспективами розвитку регіону; його конкурентними переваги. Регіональні диспропорції дезінтегрують національну економіку, гальмують забезпечення високих темпів економічного зростання на всій території держави [1, 2].

Для формування ефективної стратегії щодо соціально-економічного розвитку Харківського регіону необхідно провести SWOT-аналіз за методикою, що визначає проблеми розвитку та можливості, які можна використати для їх подолання. Методологія SWOT-аналізу передбачає оцінку [3]: сильних внутрішніх сторін (конкурентних переваг) – існуючих особливостей регіону (кластеру), які містять основу його розвитку; слабих внутрішніх сторін (проблем) – існуючих особливостей регіону (кластеру), які ускладнюють умови розвитку; зовнішніх сприятливих можливостей – існуючих особливостей, умов, сприятливих для розвитку регіону (кластера), що є або можуть виникнути в майбутньому; зовнішні потенційні загрози – існуючих особливостей, умов, несприятливих для розвитку регіону (кластера), що є або можуть виникнути в майбутньому.

Потім встановлюються зв’язки між ними, які в подальшому можуть бути використані для формування загальної стратегії соціально-економічного розвитку регіону.

SWOT-аналіз сталого економічного розвитку Харківської області свідчить про таке (табл. 1).

Таблиця 1

SWOT-аналіз сталого економічного розвитку Харківської області

Сильні внутрішні сторони (конкурентні переваги)	Слабкі внутрішні сторони (проблеми)
Значні земельні ресурси (переважно чорноземи) Значні поклади бурого та кам’яного вугілля. Високий науково-освітній потенціал Приграничне розташування з країнами СНД (Росією, Білоруссю) Високий науково-освітній потенціал.	Занепад сільського господарства та незабезпеченість населення деякими видами продукції Висока частка домінуючого паливно-енергетичного ресурсу в загальному споживанні. Виснаження нафтогазових родовищ Високий рівень незавантаженності виробничих потужностей. Високий ступінь зносу основних засобів у промисловості Низький рівень підприємницької активності Незадовільний стан інфраструктури, у першу чергу автомобільних доріг
Зовнішні сприятливі можливості	Зовнішні потенційні загрози
Державна цілеспрямована політика підтримки високотехнологічних галузей економіки. Державна політика підтримки вітчизняного товаровиробника. Реформування державної політики енергозбереження. Прийняття Податкового кодексу та подальше його вдосконалення. Реформування системи державного управління Ефективна державна політика боротьби з корупцією	Зміна технологічного укладу в економіках провідних країн світу. Протекціоністська політика урядів держав світу до своїх товаровиробників. Імпорт дешевої, неякісної продовольчої продукції Низький рівень свободи підприєм-ництва та непривабливий бізнес-клімат Невисокий рівень привабливості країни для прямих іноземних інвестицій Політична нестабільність у країні. Високий рівень корупції

Аналіз проблем та конкурентних переваг сталого соціального розвитку надано в табл. 2.

Таблиця 2

SWOT-аналіз сталого соціального розвитку Харківської області

Сильні внутрішні сторони (конкурентні переваги)	Слабкі внутрішні сторони (проблеми)
Достатньо високий рівень кваліфікації медичного персоналу Низький рівень офіційного безробіття. Наявність розгалуженої мережі соціальних установ Розгалужена система навчальних і шкільних закладів. Наявність наукових установ НАН України Забезпечення виробництва електроенергії та теплоенергії	Від’ємне сальдо природного приросту населення, високий рівень захворю-ваності населення, у першу чергу онкологічними та серцево-судинними хворобами. Незадовільна якість і висока вартість медичних послуг та ліків, слабка матеріально-технічна база медичних установ Низький рівень соціальних стандартів. Нераціональна структура споживання населенням продуктів харчування. Внутрішньорегіональна диферент-ціація за рівнем соціального розвитку та наявність депресивних територій
Зовнішні сприятливі можливості	Зовнішні потенційні загрози
Запровадження системи первинної медико-санітарної допомоги Державна цілеспрямована політика у сфері зайнятості населення. Цільова державна підтримка пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки. Запровадження ефективної державної політики з подолання депресивності територій. Реалізація державної програми будівництва доступного житла.	Високий рівень зовнішньої міграції населення. Недостатнє та неефективне державне фінансування системи охорони здоров’я, освіти, науки та житлово-комунального господарства. Великий дефіцит Державного бюджету та Пенсійного фонду. Низька якість та ефективність державного управління.

Для подолання негативних явищ в економічному розвитку регіону, зокрема в промислових галузях економіки, у сфері виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, необхідно: запровадити ефективну державну політику розвитку ресурсної бази та раціонального видобутку копалин; модернізація та реконструкція обладнання паливно-енергетичного комплексу; запровадити ефективну державну політику енергозбереження; запровадити ефективну державну політику підтримки вітчизняного товаровиробника; посилити вимоги до якості імпортованої продовольчої продукції; стимулювати бізнес-активність; підвищити привабливість інвестицій у країні; удосконалити законодавство щодо податків; запровадити ефективну систему боротьби з корупцією

Соціальна спрямованість економіки є одним із пріоритетних напрямів державної політики. Регулювання соціальної сфери здійснюється з метою реалізації конституційного права громадян на соціальний захист та забезпечення відповідної якості надання соціальних послуг. Реалізація соціальної політики має відбуватися при оптимальному поєднанні місцевих та загальнодержавних інтересів.

Для подолання негативної ситуації у соціальній сфері необхідно: здійснити державну цілеспрямовану політику у сфері зайнятості населення (скорочування диференціації доходів населення); запровадити системи допомоги незахищеним верствам населення; покращення та стимулювання розвитку демографічної ситуації та розвиток сфери охорони здоров’я; забезпечити цільове фінансування та оновлення матеріально-технічної бази для медичних закладів.

Література:

1. Пономаренко В. С. Экономическая безопасность региона: анализ, оценка, прогнозирование: монография / В. С. Пономаренко, Т. С. Клебанова, Н. Л. Чернова. - М.: ИНЖЭК, 2004. - 143 с.

2. Основы устойчивого развития Харьковской области до 2020 года: монография / М. М. Добкин, С. И. Чернов, Г. А. Кернес и др. – Х.: Издательский дом «ИНЖЭК», 2010. – 528 с.

3. Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року: монографія / під заг. ред. Є. П. Кушнарьова. – Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2004. – 448 с.