Экономические науки/ 14. Экономическая теория

К.е.н., доцент Городецька Т.Е.

Харківський інститут фінансів Українського державного

університету фінансів і міжнародної торгівлі

Проблеми формування місцевих бюджетів в умовах ринкових перетворень

Розбалансований сектор публічних фінансів сьогодні є однією із найбільш серйозних загроз для економічної безпеки України і одним із головних чинників стримування економічного розвитку та зростання рівня добробуту населення. Хронічні вертикальні та горизонтальні дисбаланси, високий рівень корупції, низька ефективність реалізації державних функцій, що фінансуються з бюджетних фондів, фінансово слабкі регіони, неефективність витрачання бюджетних коштів – без подолання всіх цих негативних явищ розбудова в Україні соціальної, ринкової, інноваційної економіки видається неможливою.

Водночас, слід зазначити, що не відбулося суттєвих змін у системі бюджетного вирівнювання. Зокрема, не встановлено прямих відносин між Державним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування. Технічна складність запровадження такої моделі є перепоною на шляху до завершення децентралізації бюджетів та міжбюджетних відносин. При цьому існує ризик прийняття неефективних та невмотивованих рішень щодо визначення обсягу міжбюджетних трансфертів для адміністративно-територіальних одиниць рівня нижче районного та міст обласного значення. Крім того, формула визначення обсягу трансфертів потребує більшого ступеня врахування регіональних особливостей – щільності проживання, віддаленості від осередків надання послуг, реальної кількості споживачів послуг та ін.

Останніми роками набула загальнодержавної ваги проблема нестачі фінансових ресурсів в органах місцевого самоврядування, що не дозволяє їм ефективно виконувати покладені на них функції. За таких умов серйозним чинником стабілізації стану країни має стати перегляд механізму формування доходів місцевих бюджетів. Основною передумовою фінансової автономії місцевих органів влади є наявність у них прав на прийняття рішень у сфері фінансів, до найважливіших з яких належить право на встановлення місцевих податків та зборів.

Відчутно вплинути на ступінь фінансової самостійності може також податкова реформа в частині перегляду системи місцевих податків і зборів.

Водночас серед актуальних проблем бюджетної системи, які залишилися невирішеними, слід назвати недостатню бюджетну децентралізацію. Як було зазначено, в новому Бюджетному кодексі зроблено певний прогрес в напрямку бюджетної децентралізації. Проте передані місцевим бюджетам джерела не є достатніми для фінансування навіть поточних видатків. Крім того, додатковими ресурсами територіальні громади не зможуть розпорядитися на власний розсуд, так як до місцевих бюджетів будуть передані додаткові витрати, здійснення яких раніше проводилося на центральному рівні.

Місцеві бюджети є важливим інструментом макроекономічного регулювання. Поряд з державним бюджетом, місцеві бюджети забезпечують процес розширеного відтворення. За допомогою певних важелів місцевими органами влади, відповідно до їх компетенції, забирається частина коштів у виробничих, інших структурах, населення у вигляді податків, зборів, платежів та акумулюється у місцевих бюджетах. З іншого боку, ресурси місцевих бюджеті спрямовуються на утримання установ соціально-культурної сфери та охорони здоров’я, підприємств житлово-комунального господарства, виплати соціальних допоміг, тобто місцеві фінанси відіграють основну роль у забезпеченні потреби населення у соціальних послугах. Відбувається процес накопичення фінансових ресурсів місцевих бюджетів та їх розподілу і використання на різні сфери діяльності. Отже, в місцевих бюджетах зосереджуються не лише фінансові ресурси даного регіону [1].

Разом з тим слід зазначити, що розширення прав і обов’язків органів місцевої влади в умовах, що склалися, не завжди відповідає їх економічним можливостям, і питання поповнення доходів місцевих бюджетів, як і раніше, залишаються актуальними.

Аналіз проблем місцевих бюджетів України, а також теорії та практики побудови багаторівневих бюджетних систем у країнах з ринковою економікою дозволяє зробити висновок, що існуюча система формування місцевих бюджетів має ряд серйозних недоліків [2]:

1) високий ступінь концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення завдань;

2) регулюючі доходи відіграють домінуючу роль у структурі надходжень до регіональних і місцевих бюджетів, в той час як частка закріплених за територіями податкових платежів низька;

3) практично щорічна зміна видів податків, що зараховуються до місцевих бюджетів;

4) відсутність єдиних та досить стабільних нормативів (наприклад, на кілька років) відрахувань від загально державних податків до місцевих бюджетів;

5) відсутність єдиних правил ув’язки доходів місцевих бюджетів і регіональних податкових надходжень, а також науково обґрунтованої методики міжрегіонального перерозподілу доходів.

Важливою проблемою формування місцевих бюджетів залишається недостатній рівень диверсифікації джерел надходжень до бюджетів.

Проблему диверсифікації доходів місцевих бюджетів не можна вважати самостійною – вона є частиною більш загальної проблеми забезпечення ефективного функціонування багаторівневих бюджетних систем, а отже – визначення принципів і джерел фінансування суспільних благ і послуг. Головне призначення таких систем полягає, насамперед, у створенні умов для ефективного надання суспільних благ і послуг, багато з яких, як відомо, мають просторові (територіальні) обмеження у споживанні. Потреба в цих благах і послугах теж може мати територіальні відмінності.

Отже, місцева влада може краще задовольняти інтереси місцевих жителів тоді, коли вона певним чином може впливати на умови оподаткування і таким шляхом забезпечувати фінансування необхідного рівня витрат щодо надання місцевих суспільних благ та послуг.

Обсяг доходів місцевих бюджетів мало що говорить про доходну самостійність місцевих органів влади, тобто про можливості їх впливу на формування доходів місцевих бюджетів. Такі можливості залежать від податкових повноважень, тобто прав місцевих органів влади щодо запровадження певних податків або встановлення елементів того чи іншого податку. Принципове значення з точки зору створення надійних основ місцевого самоврядування мають надані їм права щодо визначення видів податкових доходів місцевих бюджетів та баз оподаткування, встановлення податкових ставок та податкових пільг.

Таким чином, вирішення проблем формування місцевих бюджетів, а також пошук нових джерел їх формування є дуже важливими завданнями органів державної влади та управління.

Література:

1. Луніна І.О. Формування місцевих бюджетів на основі принципу еквівалентності: шлях до ефективної бюджетної системи України / І.О. Луніна // Фінанси України. – 2010. – №9. – С. 14-19.

2. Аведян Л. Д. Регіональний та муніципальний менеджмент: Конспект лекцій / Л. Д. Аведян. – Х. : ХНЕУ, 2009. – 44 с. – Бібліогр. – С. 72-73.