Экономические науки / 14.Экономическая теория.

Пачева Н.О.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

ОСОБЛИВОСТІ ПОХОДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ

«СОЦІАЛЬНА РЕНТА» ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ

В загальному розумінні поняття «рента» - це додатковий дохід, який отримується підприємцем понад певний прибуток на затрачену працю і капітал; утворення ренти обумовлено сприятливішими умовами, в яких один підприємець знаходиться у порівнянні з іншим, наприклад, обробляє кращу ділянку землі, має привілей тощо [1]. Рента - легальний, регулярний дохід (прохання не плутати з пенсіями, допомогою багатодітним, непрацездатним та іншими необхідними соціальними виплатами), який не потребує конкретної діяльності, у тому числі діяльності підприємницької [3].

Категорію «соціальна рента» вводять член-кореспондент Російської академії наук Р.С. Грінберг і професор А.Я. Рубінштейн. Досліджуючи теорії раціональної поведінки держави вчені звернули увагу на негативний досвід проведення приватизації в Російській Федерації, коли певне коло осіб за заниженими цінами «прибрало» до своїх рука більшу частину національного багатства країни. На їх думку, соціальна рента виникає при недотриманні принципів відповідності, пояснюючи це так: благо G, що перебуває у власності держави, володіє граничною індивідуальної корисністю MUG та граничної соціальної корисністю MSUG. За інших рівних умов дотримується принцип відповідності. Це означає, «що окрім прямого доходу від використання блага окремими індивідуумами державна власність на нього дозволяє реалізувати відповідні цільові установки суспільства, тобто забезпечує присвоєння в розмірі непрямого прибутку в розмірі граничної соціальної корисності MSUG» [2 , с. 62]. Як наслідок суб'єкт господарювання стає власником блага G за ціною P1, яка дорівнює капітальну доходу від цього блага. Продажна ціна P1 відповідає тільки граничній індивідуальній корисності MUG (P1 = MUG) і буде нижче повної ціни Р, оскільки у такій приватизаційній угоді не врахована гранична соціальна корисність блага MSUG.

Гринберг Р. Рубинштейн А. [2, с. 62] вважають, що лише в двох випадках не порушується принцип відповідності: «По-перше, коли в оцінці капіталізованого доходу враховується не тільки індивідуальна, а й соціальна корисність блага. По-друге, якщо продаж держвласності за пільговою ціною (без урахування соціальної корисності) здійснюється одночасно з делегуванням новому власнику зобов'язань, виконання яких дозволить реалізувати відповідні цільові установки суспільства».

На мікроекономічному рівні рента розглядається як прибуток від володіння певним соціальним капіталом. На макроекономічному рівні відіграє свою роль держава як власник економічного простору, що створює певне інституціональне середовище та формуюче коло суб'єктів рентних відносин. Влада створює середовище, яке надає особливі вигоди "соціальним рантьє", порівняно з економічними агентами, які діють в інших умовах. У такому випадку влада може розглядатися як спроба перерозподілу ресурсів згуртованими групами, котрі володіють специфічними статусними характеристиками. Ці відносини можуть мати й мегарівень, на якому одержувачами ренти і суб'єктами економічних відносин виступають держави [3].

Соціальна рента - це привласнення праці іншого, соціальне паразитування, коли таку можливість дає статус, підтверджений силою держави. Але навряд чи можна очікувати, що експлуатований віддасть частину своєї праці добровільно, нічого не вимагаючи натомість. Крім неприхованого насильства, застосування якого передбачається, але невигідне, оскільки очевидне і викликає або опір або руйнування середовища, котре дає ренту, краще замаскувати відбирання [3].

На нашу думку, соціальна рента – це прибуток або вигода, яку отримує суб’єкт від володіння соціальним капіталом. Соціальну ренту отримують особи, організації, держави (відповідно до власного рівня накопичення соціального капіталу), тобто всі ті, хто діє в визначеному інституційному середовищі, що надає їм особливі вигоди порівняно з економічними агентами, що діють в інших умовах.

Література:

1. Вільна енциклопедія. Вікіпедія. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://uk.wikipedia.org

2. Гринберг Р. Рубинштейн А. “Социальная рента” в контексте теории рационального поведения государства // Российский экономический журнал – 1998, № 3. – С.58 – 66.

3. Васильєва Л. Глобальна криза: генеруюча причина і її наслідки (22 серпня 2013). [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/internal/globalna-kriza-generuyucha-prichina-i-yiyi-naslidki-_.html