Круглов В.В., к.держ.упр., доц.,

Лобенко А.В., студент V курсу економічного факультету

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості процесу розробки та прийняття управлінських рішень в публічному адмініструванні

Розвиток сучасного українського суспільства пов'язаний з трансформаційними процесами, які безпосередньо впливають на розвиток та зміну відносин, які існують між державою та суспільством.

За останні роки все більшої актуальності набуває поняття «публічне адміністрування». Під останнім розуміють різновид управлінської діяльності, що передбачає виконання функцій з надання державних послуг та забезпечення розвитку суспільства за рахунок механізмів адміністративно-правового регулювання з боку органів влади.

Процеси спонукання до дії в системі владних повноважень спричинюються управлінськими діями. В публічному адмініструванні процес розробки та прийняття рішення умовно розділяють на чотири фази, а саме: діагнозу, пошуку, прийняття рішення, оцінки.

Фаза діагнозу передбачає формулювання, розгляд і аналіз проблеми. Визначення її характеру, ступеню складності і головних властивостей.

Фаза пошуку передбачає зібрання, співставлення інформації. Припускає попередню оцінку, відбір декількох варіантів рішень.

Фаза прийняття рішення випливає з попередньої. На основі визначених альтернатив, вибирають однин із найоптимальніших варіантів.

Фаза оцінки передбачає визначення ефекту прийнятого рішення і корегувань за необхідності [1, с. 230].

Рішення, що приймаються, повинні відповідати ряду вимог, а саме: бути повними, обґрунтованими, своєчасними, базуватись на достовірному інформаційному підґрунті.

Особи, що приймають рішення мають враховувати зміни внутрішніх і зовнішніх факторів, тобто чинники, які можуть вплинути на результативність, якість і ефективність майбутнього рішення [2, с. 21].

У державному управлінні даний процес передбачає вирішення наступних питань та положень:

1. Визначення рівня, на якому буде прийматися рішення та визначення особи, яка буде приймати рішення.

2. Пошук зацікавлених осіб, з якими буде погоджуватись рішення.

3. Визначення періодичності прийняття рішення.

4. Визначення форми контролю та особи, що його здійснює.

5. Визначення особи, яка наділяється правом внесення корегувань та змін.

6. Затвердження форми звітності про виконання рішення.

7. Визначення особи, яка надає звіт про ступінь виконання рішення та реалізації функцій [3, с. 63].

Зазначимо, що управлінські рішенні, які приймаються органами державної влади безпосередньо стосуються вирішення проблем суспільства. Особливістю є те, що вони приймаються найчастіше в умовах невизначеності та ризику, пов’язані з дефіцитом часу та ресурсів і зумовлені нечіткістю критеріїв та значною кількістю обмежень.

Тому, з урахуванням сучасних умов розвитку України, а саме політичних, економічних та соціальних змін зростає актуальність розробки ефективних і раціональних рішень та налагодження функціонування механізмів державного управління. Процеси євроінтеграції, поглибленої демократизації, інформатизації у всіх сферах людської діяльності та розвитку країни в цілому передбачають розробку і прийняття найбільш оптимальних шляхів вирішення проблем.

З урахуванням цього, зростає роль якісних та ефективних рішень в публічному адмініструванні, основною метою яких є забезпечення гармонізації влади та суспільства.

Використана література:

1. Артамонова Н.С. Прийняття управлінських рішень в системі публічного адміністрування та адміністрування бізнес-структур / Н.С. Артамонова, О.О. Олейнікова // Економіка: реалії часу – 2012. – № 3-4(4-5). – С. 228-232.

2. Бакуменко В. Д. Прийняття рішень в державному управлінні : навч. посіб. : у 2 ч. / В. Д. Бакуменко. – К. : ВПЦ АМУ, 2010. – 276 с.

3. Чернов С. І. Текст лекцій з дисципліни «Публічне адміністрування» (для студентів всіх форм навчання за спеціальністю 7.03060101, 8.03060101 „Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)” / С. І. Чернов; С. О. Гайдученко; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім.

О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – 98 с.