Экономические
науки/ 6.Маркетинг и менеджмент.
К.е.н. Бойко І.А.
Національний університет
харчових технологій, Україна
К.т.н. Бойко В.О.
Національний університет
харчових технологій, Україна
Економічні
та енергетичні аспекти переробки побутових відходів в Україні
Питання
переробки побутових відходів стоїть перед Україною досить давно, але
актуальності набуло в останні роки. На сьогодні в Україні збільшуються обсяги
накопичення відходів, кількість полігонів і звалищ для їх захоронення,
погіршується санітарний стан населених пунктів та здоров’я мешканців, що там
проживають.
Відповідно до закону України «Про
відходи» побутові відходи – це відходи, що утворюються в процесі життя і
діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні,
ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств)
і не використовуються за місцем їх накопичення [3]. Тверді побутові відходи
(ТПВ) – це відходи, що утворюються в процесі життєдіяльності людини (харчові
відходи, макулатура, скло, метали, полімерні матеріали тощо) і накопичуються в
жилих будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних,
торговельних та інших закладах [3].
В Україні характерною відмінністю ТПВ є
те, що вони в більшості є змішаними (більше 94%). Причому змішуються компоненти
ТПВ починаючи із стадії їх утворення вже у сміттєзбиральному відрі або
сміттєзбиральному контейнері, далі – в сміттєвозі і потім – в місцях
захоронення (на полігоні чи звалищі).
В 2012 році в порівнянні з 2011 роком
обсяги ТПВ зросли на 21,43% в основному за рахунок зростання на 21,53% змішаних
ТПВ. Крім того, відбулось зростання обсягів перевезення макулатури, металів,
скла, органічних компонентів, енергетичного та електронного обладнання [6].
Незважаючи на те, що обсяги зазначених елементів зросли, їх ефективне
використання зменшилось.
Зростання обсягів макулатури в 2012 році
в порівнянні з 2011 відбулось на 25,78 тис. т або 18,66%. Але при цьому майже
72% всіх обсягів макулатури направлені на захоронення на полігони. Хоча в 2011
році на полігони направлялось лише 15,9% обсягів макулатури, відповідно інша
частина йшли на переробку.
За підрахунками фахівців для того щоб
отримати всього одну тонну деревної целюлози потрібно не тільки до 6 м3
деревини, але й не менше 350 м3 води і до 2000 кВт*год
електричної енергії [5]. Сьогодні вітчизняні підприємства, при виробництві паперу
і картону на 60% використовують вторинну сировину. Якби в 2012 році тенденція
використання макулатури збереглась це дозволило б зекономити до 496,16 тис. м3
деревини, 28942,85 м3 води та 165387,7 тис. кВт*год.
Аналогічна ситуація склалась із
переробкою металів, обсяги яких зросли в 2012 році на 171,5 тис. т або у 18
разів. Але якщо в 2011 році 36,8% направлялось на вторинну переробку, то в 2012
лише 0,8%. Більша части металів (99,2%) направлена на полігони для захоронення.
В цілому, найбільша частка – 94,78% в
2011 році та 93,13% в 2012 році припадає на змішані ТПВ, які важко переробити,
оскільки вони містять як органічні так і неорганічні речовини. Тому такі
відходи найчастіше утилізують шляхом захоронення на полігонах.
В Україні присутні наступні методи
утилізації ТПБ:
-
захоронення
на полігонах (полягає в обладнанні спеціальних полігонів і захороненні в них
відходів). Недоліки: займання великих площ землі, забруднення навколишнього
середовища – ґрунту, ґрунтових вод, повітря. Переваги: низькі витрати енергії,
робочої сили та простота технології захоронення;
-
спалювання
(відбувається на сміттєспалювальних заводах при температурі вище 8000С).
Недоліки: великі початкові витрати на будівництво сміттєспалювального заводу,
викиди в повітря шкідливих речовин, отримання в результаті спалювання шлаку,
який необхідно утилізувати, присутні поточні витрати на спалювання. Переваги:
відсутність потреби в великих площах, відсутність забруднення ґрунту та
ґрунтових вод, отримання теплової чи електричної енергії в результаті
спалювання ТПВ;
-
роздільне
збирання з подальшим вторинним використанням (здійснюється на сміттєпереробних
заводах за видами сировини (папір, пластик, скло, метал, харчові відходи тощо).
Недоліки: високі початкові витрати, збільшення витрат на контейнери для різної
сировини та їх перевезення, деякі види ТПВ не можуть бути повторно перероблені.
Переваги: відсутність забруднення навколишнього середовища, за рахунок
вторинного використання зменшується потреба у первісних видах сировини
(деревина, метал, нафта, газ).
В Україні спостерігається негативна
тенденція щодо напрямів утилізації побутових відходів, оскільки більшість
відходів (93,3% в 2011 та 96,9% в 2012) захоронюються на полігонах. А залишок
(6,7% в 2011 та 3,1% в 2012) відповідно або переробляється або спалюється. Така
тенденція в першу чергу пов’язана із низькою вартістю захоронення на полігонах.
В результаті кожного року кількість полігонів та їх площа зростає. В сукупності
площа полігонів і несанкціонованих сміттєзвалищ в 2011 році становила 10,23
тис. га, а в 2012 році – 11,46 тис. га. Це становить майже 1% від загальної
площі заповідників України та 0,02% від загальної площі України. Зростання
кількості і площі несанкціонованих сміттєзвалищ більшою мірою пов’язано з тим,
що не все населення України охоплено послугами із збирання ТПВ. Так, в 2001 році відсоток охоплення населення
послугами із збирання ТПВ становив 75,08%, а в 2012 році – 75,86% [4].
Таким чином,
відбувається парадоксальна ситуація, коли відсоток охоплення населення
послугами із збирання ТПВ зростає, кількість населених пунктів роздільного
збирання зростає, кількість сміттєсортувальних ліній зростає, а кількість
перероблених відходів знижується.
Кількість
сміттєспалювальних заводів не змінилась. В Україні у 80-90-х роках було
побудовано чотири сміттєспалювальні заводи у містах Києві, Дніпропетровську,
Харкові та Севастополі, але на сьогоднішній день працюють лише два з них – в
Києві та Дніпропетровську. Це два майже ідентичні заводи, які були збудовані у
1988 році чеською фірмою «Дукла» з проектним терміном експлуатації 25 років,
тобто термін їх експлуатації вже закінчився. Обладнання цих підприємств
застаріло і не відповідає сучасним екологічним вимогам. Крім того, коли завод
будувався морфологічний склад побутових відходів був зовсім інший і містив
менше полімерних матеріалів. Заводи завантажені не повністю через, знову ж
таки, високу вартість спалювання в порівнянні із захороненням відходів. Для
порівняння вартість спалювання 1 т побутових відходів на київському заводі
«Енергія» становить 127,56 грн. [1], а вартість вивезення відходів на полігон в
середньому складає до 90-110 грн.(якщо сміттєзвалище несанкціоноване, то вдвічі
дешевше).
Збільшення кількості
сміттєсортувальних ліній відбулось в основному за рахунок встановлення
малопотужних ліній вітчизняного виробництва, що значно дешевші за закордонні
лінії. Вони здатні виділяти із змішаних відходів приблизно 15% найбільш
ліквідної вторинної сировини. Термін окупності таких ліній складає 1,5 року [2].
Але, незважаючи на
збільшення кількості сміттєсортувальних ліній та сміттєспалювальних установок,
загальний обсяг переробки відходів зменшується, а обсяги захоронення ТПВ на
полігонах збільшуються і на кінець 2012 року становили 1133 млн. м3
(328 млн. т). І це незважаючи на те, що світовий досвід показує, що одним із
найбільш економічно доцільних і доступних джерел поновлюваної енергії є саме
тверді побутові відходи, що утилізуються, зокрема спалюються на теплових
електростанціях чи сміттєспалювальних заводах.
Література:
1.
Аналіз тарифів
на послуги з вивезення побутових відходів – [Електронний ресурс] – Режим
доступу:
http://minregion.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=3039:anal%D1%96z-tarif%D1%96v-na-poslugi-z-vivezennya-pobutovix-v%D1%96dxod%D1%96v&Itemid=170&lang=uk
2.
Єфімов
В. Нужны ли крупные мусоросортировочные заводы в Украине. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://eco-systems.com.ua/nuzhny-li-krupnye-musorosortirovochnye-zavody-v-ukraine.html
3.
Закон України від 05.03.1998 № 187/98-ВР
«Про відходи» –
[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр
4.
Інформація щодо
норм надання послуг з вивезення побутових відходів – [Електронний ресурс] –
Режим доступу:
http://minregion.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=3037:%D1%96nformacz%D1%96ya-shhodo-norm-nadannya-poslug-z-vivezennya-pobutovix-v%D1%96dxod%D1%96v&Itemid=170&lang=uk
5.
Макулатура в России – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.makulaturu.ru/punkti/makulatura-voroneg
6.
Стан сфери
поводження з побутовими відходами в Україні за 2012 рік – [Електронний ресурс]
– Режим доступу:
http://minregion.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=4185:stan-sferi-povodzhennya-z-pobutovimi-v%D1%96dxodami-v-ukra%D1%97n%D1%96-za-2012-r%D1%96k&Itemid=170&lang=uk