Экономические науки/ 6.Маркетинг и менеджмент.

К.е.н. Бойко І.А.

Національний університет харчових технологій, Україна

К.т.н. Бойко В.О.

Національний університет харчових технологій, Україна

Економічні та енергетичні аспекти переробки побутових відходів в Україні

 Питання переробки побутових відходів стоїть перед Україною досить давно, але актуальності набуло в останні роки. На сьогодні в Україні збільшуються обсяги накопичення відходів, кількість полігонів і звалищ для їх захоронення, погіршується санітарний стан населених пунктів та здоров’я мешканців, що там проживають.

Відповідно до закону України «Про відходи» побутові відходи – це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення [3]. Тверді побутові відходи (ТПВ) – це відходи, що утворюються в процесі життєдіяльності людини (харчові відходи, макулатура, скло, метали, полімерні матеріали тощо) і накопичуються в жилих будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах [3].

В Україні характерною відмінністю ТПВ є те, що вони в більшості є змішаними (більше 94%). Причому змішуються компоненти ТПВ починаючи із стадії їх утворення вже у сміттєзбиральному відрі або сміттєзбиральному контейнері, далі – в сміттєвозі і потім – в місцях захоронення (на полігоні чи звалищі).

В 2012 році в порівнянні з 2011 роком обсяги ТПВ зросли на 21,43% в основному за рахунок зростання на 21,53% змішаних ТПВ. Крім того, відбулось зростання обсягів перевезення макулатури, металів, скла, органічних компонентів, енергетичного та електронного обладнання [6]. Незважаючи на те, що обсяги зазначених елементів зросли, їх ефективне використання зменшилось.

Зростання обсягів макулатури в 2012 році в порівнянні з 2011 відбулось на 25,78 тис. т або 18,66%. Але при цьому майже 72% всіх обсягів макулатури направлені на захоронення на полігони. Хоча в 2011 році на полігони направлялось лише 15,9% обсягів макулатури, відповідно інша частина йшли на переробку.

За підрахунками фахівців для того щоб отримати всього одну тонну деревної целюлози потрібно не тільки до 6 м3 деревини, але й не менше 350 м3 води і до 2000 кВт*год електричної енергії [5]. Сьогодні вітчизняні підприємства, при виробництві паперу і картону на 60% використовують вторинну сировину. Якби в 2012 році тенденція використання макулатури збереглась це дозволило б зекономити до 496,16 тис. м3 деревини, 28942,85 м3 води та 165387,7 тис. кВт*год.

Аналогічна ситуація склалась із переробкою металів, обсяги яких зросли в 2012 році на 171,5 тис. т або у 18 разів. Але якщо в 2011 році 36,8% направлялось на вторинну переробку, то в 2012 лише 0,8%. Більша части металів (99,2%) направлена на полігони для захоронення.

В цілому, найбільша частка – 94,78% в 2011 році та 93,13% в 2012 році припадає на змішані ТПВ, які важко переробити, оскільки вони містять як органічні так і неорганічні речовини. Тому такі відходи найчастіше утилізують шляхом захоронення на полігонах.

В Україні присутні наступні методи утилізації ТПБ:

-                захоронення на полігонах (полягає в обладнанні спеціальних полігонів і захороненні в них відходів). Недоліки: займання великих площ землі, забруднення навколишнього середовища – ґрунту, ґрунтових вод, повітря. Переваги: низькі витрати енергії, робочої сили та простота технології захоронення;

-                спалювання (відбувається на сміттєспалювальних заводах при температурі вище 8000С). Недоліки: великі початкові витрати на будівництво сміттєспалювального заводу, викиди в повітря шкідливих речовин, отримання в результаті спалювання шлаку, який необхідно утилізувати, присутні поточні витрати на спалювання. Переваги: відсутність потреби в великих площах, відсутність забруднення ґрунту та ґрунтових вод, отримання теплової чи електричної енергії в результаті спалювання ТПВ;

-                роздільне збирання з подальшим вторинним використанням (здійснюється на сміттєпереробних заводах за видами сировини (папір, пластик, скло, метал, харчові відходи тощо). Недоліки: високі початкові витрати, збільшення витрат на контейнери для різної сировини та їх перевезення, деякі види ТПВ не можуть бути повторно перероблені. Переваги: відсутність забруднення навколишнього середовища, за рахунок вторинного використання зменшується потреба у первісних видах сировини (деревина, метал, нафта, газ).

В Україні спостерігається негативна тенденція щодо напрямів утилізації побутових відходів, оскільки більшість відходів (93,3% в 2011 та 96,9% в 2012) захоронюються на полігонах. А залишок (6,7% в 2011 та 3,1% в 2012) відповідно або переробляється або спалюється. Така тенденція в першу чергу пов’язана із низькою вартістю захоронення на полігонах. В результаті кожного року кількість полігонів та їх площа зростає. В сукупності площа полігонів і несанкціонованих сміттєзвалищ в 2011 році становила 10,23 тис. га, а в 2012 році – 11,46 тис. га. Це становить майже 1% від загальної площі заповідників України та 0,02% від загальної площі України. Зростання кількості і площі несанкціонованих сміттєзвалищ більшою мірою пов’язано з тим, що не все населення України охоплено послугами із збирання ТПВ. Так,  в 2001 році відсоток охоплення населення послугами із збирання ТПВ становив 75,08%, а в 2012 році – 75,86% [4].

Таким чином, відбувається парадоксальна ситуація, коли відсоток охоплення населення послугами із збирання ТПВ зростає, кількість населених пунктів роздільного збирання зростає, кількість сміттєсортувальних ліній зростає, а кількість перероблених відходів знижується.

Кількість сміттєспалювальних заводів не змінилась. В Україні у 80-90-х роках було побудовано чотири сміттєспалювальні заводи у містах Києві, Дніпропетровську, Харкові та Севастополі, але на сьогоднішній день працюють лише два з них – в Києві та Дніпропетровську. Це два майже ідентичні заводи, які були збудовані у 1988 році чеською фірмою «Дукла» з проектним терміном експлуатації 25 років, тобто термін їх експлуатації вже закінчився. Обладнання цих підприємств застаріло і не відповідає сучасним екологічним вимогам. Крім того, коли завод будувався морфологічний склад побутових відходів був зовсім інший і містив менше полімерних матеріалів. Заводи завантажені не повністю через, знову ж таки, високу вартість спалювання в порівнянні із захороненням відходів. Для порівняння вартість спалювання 1 т побутових відходів на київському заводі «Енергія» становить 127,56 грн. [1], а  вартість вивезення відходів на полігон в середньому складає до 90-110 грн.(якщо сміттєзвалище несанкціоноване, то вдвічі дешевше).

Збільшення кількості сміттєсортувальних ліній відбулось в основному за рахунок встановлення малопотужних ліній вітчизняного виробництва, що значно дешевші за закордонні лінії. Вони здатні виділяти із змішаних відходів приблизно 15% найбільш ліквідної вторинної сировини. Термін окупності таких ліній складає 1,5 року [2].

Але, незважаючи на збільшення кількості сміттєсортувальних ліній та сміттєспалювальних установок, загальний обсяг переробки відходів зменшується, а обсяги захоронення ТПВ на полігонах збільшуються і на кінець 2012 року становили 1133 млн. м3 (328 млн. т). І це незважаючи на те, що світовий досвід показує, що одним із найбільш економічно доцільних і доступних джерел поновлюваної енергії є саме тверді побутові відходи, що утилізуються, зокрема спалюються на теплових електростанціях чи сміттєспалювальних заводах.

 

Література:

1.            Аналіз тарифів на послуги з вивезення побутових відходів – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://minregion.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=3039:anal%D1%96z-tarif%D1%96v-na-poslugi-z-vivezennya-pobutovix-v%D1%96dxod%D1%96v&Itemid=170&lang=uk

2.            Єфімов В. Нужны ли крупные мусоросортировочные заводы в Украине. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://eco-systems.com.ua/nuzhny-li-krupnye-musorosortirovochnye-zavody-v-ukraine.html

3.            Закон України від 05.03.1998 № 187/98-ВР «Про відходи» – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр

4.            Інформація щодо норм надання послуг з вивезення побутових відходів – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://minregion.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=3037:%D1%96nformacz%D1%96ya-shhodo-norm-nadannya-poslug-z-vivezennya-pobutovix-v%D1%96dxod%D1%96v&Itemid=170&lang=uk

5.            Макулатура в России – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.makulaturu.ru/punkti/makulatura-voroneg

6.            Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2012 рік – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://minregion.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=4185:stan-sferi-povodzhennya-z-pobutovimi-v%D1%96dxodami-v-ukra%D1%97n%D1%96-za-2012-r%D1%96k&Itemid=170&lang=uk