Педагогические науки / Стратегические
направления реформирования системы образования
К.е.н. Кучин
Сергій Павлович
Харківський інститут фінансів Українського
державного
університету фінансів та міжнародної торгівлі,
Україна
Шляхи вдосконалення роботи куратора академічної
групи у вищому навчальному закладі
Куратор
студентської групи у своїй роботі взаємодіє зі студентами, з завідувачем
кафедрою, заступником декана, відповідальним за виховну роботу, викладачами,
батьками, громадськими організаціями, структурними підрозділами закладу освіти.
Основними принципами діяльності куратора студентської групи є
особистісно-орієнтований (індивідуальний) підхід до кожного студента, взаємодія
зі студентським активом, участь у справах і вирішенні проблем групи, допомога в
організації ефективного самоврядування.
Зміст
роботи і обов'язки куратора найрізноманітніші. Куратор знайомить студентів з
організацією навчального процесу, з основними положеннями законодавства; з
правилами проживання у гуртожитку, правилами внутрішнього трудового розпорядку,
системою оцінювання та іншими внутрішніми
нормативними актами. Куратор академічної групи спрямовує зусилля на
створення сприятливого соціально-психологічного клімату в групі, веде роботу з
формування активу групи; сприяє адаптації студентів до вузівської системи
навчання, сприяє їх культурному та фізичному вдосконаленню, перевіряє
відвідуваність занять студентами та контролює рівень їх успішності, знайомить
студентів з історією та традиціями закладу освіти, підтримує зв'язок з
батьками, сприяє залученню студентів до науково-дослідної роботи і розвитку
різних форм студентського самоврядування, складає план роботи на навчальний
рік.
Таким
чином, куратор академічної групи:
• допомагає
студентам адаптуватися до нових умов студентського життя;
• знайомить
студентів з організацією навчального процесу;
• контролює
поточну успішність;
• прищеплює
студентам любов до здорового способу життя;
• працює
в тісному контакті з викладачами, керівництвом гуртожитків, батьками.
Одне
з головних завдань куратора – допомогти студентам I та II курсів ефективно
адаптуватися до студентського життя, навчитися орієнтуватися у своїх правах і
обов'язках, познайомитися з організацією навчального та виховного процесу,
згуртувати колектив і створити сприятливий мікроклімат в групі.
Діяльність
висококваліфікованого фахівця з питань управління навчальним закладом
пов'язання з постійною систематичною необхідністю знаходити та приймати рішення
щодо різноманітних задач, спрямованих на досягнення високої якості кінцевих
результатів діяльності навчального закладу. Процес роботи куратора у вищому
навчальному закладі є складним та різноманітним за своїм змістом процесом
управління, в якому, під впливом внутрішнього та зовнішнього середовища, взаємодіють
куратор та студент. Робота куратора є невід’ємною складовою роботи
професорсько-викладацького складу.
Виховна
діяльність серед студентів найчастіше формується як система за наступними
напрямками громадянського виховання: національно-патріотичним, правовим,
моральним, професійно-трудовим, художньо-естетичним, фізкультурно-оздоровчим та
екологічним.
Аналізуючи об’єкт управління,
систему кураторської роботи та напрями духовного виховання студентів можна
зробити висновок, що робота куратора та організація процесу кураторської роботи
потребують певного удосконалення. Базуючись на проведеній експертній оцінці
нами розроблено перелік заходів щодо вдосконалення системи управління та
організаційної роботи куратора у вищому навчальному закладі.
По-перше. Взаємодія куратора та студента в рамках наукової роботи є важливим
фактором розвитку особистості. Але, в структурі багатьох вищих навчальних
закладів відсутня посада проректора (заступника директора) з наукової
роботи. Фактично, цей напрям роботи професорсько-викладацького складу та
студентів залишається нібито «другорядним». Відсутні чіткі управлінські зв’язки
в цьому напрямі, що негативно впливає на розвиток студентської наукової роботи,
яка повинна знаходитися у тісному взаємозв’язку із роботою куратора академічної
групи. Вважаємо необхідним створення у кожному вищому навчальному закладі
посади проректора (заступника директора з наукової роботи), наділення його
відповідними повноваженнями та створення необхідних умов для розвиток його
взаємодії із кураторами академічних груп.
По-друге. Важливу роль в
адаптації студентів-першокурсників відіграє куратор академічної групи. Але його
взаємодія зі студентами не повинна бути відокремлена від процесу подібної
взаємодії іншого куратора в іншій академічній групі. Це повинна бути
систематична, комплексна взаємодія всіх кураторів та студентів-першокурсників. Нажаль, в переважній більшості вищих навчальних
закладів відсутня окрема, специфічна програма взаємодії куратора академічної
групи та студентів-першокурсників. Крім того, відсутній і будь-який керований
взаємозв’язок та взаємодія кураторів різних академічних груп студентів на
першому курсі навчання. Вважаємо необхідним
провадити окрему, специфічну програму взаємодії куратора академічної групи та
студентів-першокурсників, основні положення якої будуть будуватись на принципі
керованого взаємозв’язку та взаємодії всіх кураторів академічних груп студентів
на першому курсі навчання.
По-третє. На культурно-мистецьку
інфраструктуру, як комплекс об’єктів та суб’єктів сфери культури (театральної,
бібліотечної, музейної справи), покладено відповідальність за досягнення
розвитку людського потенціалу через механізми формування в суспільстві
морально-етичних цінностей, світогляду, усталених ціннісних орієнтацій –
фундаменту соціально-економічного розвитку держави. Нажаль, у деяких вищих
навчальних закладах відсутня чітка тактика та стратегія взаємодії із суб’єктами
сфери культури, спостерігається слабка організація кураторами академічних груп
масових відвідувань заходів, які направлені на розвиток духовного світу студента. Не має
стимулюючого характеру підтримка цього напряму з боку керівних органів вищих
навчальних закладі. Можливості активної дії куратора в цьому напрямі зведено до
мінімуму. Пропонуємо, забезпечити умови систематичного, обов’язкового, масового відвідування студентами суб’єкти
сфери культури з метою розвитку їх
людського потенціалу через механізми формування морально-етичних цінностей,
світогляду, усталених ціннісних орієнтацій, що є фундаментом
соціально-економічного розвитку держави.
По-четверте. Досвід
демократичних держав свідчить про те, що право громадян на релігійну освіту
незаперечне, закріплене в конституціях багатьох країн, не суперечить загальній
світськості освіти в цих країнах. Право на релігійну освіту є невід`ємним
правом учнів на доступ до інформації і, причому правом на вивчення саме свого
віросповідання. Важливим напрямом в досягненні мети різностороннього розвитку
людини є розробка та запровадження в середній і вищій школі програм релігійного
навчання, побудованих на засадах релігійної толерантності та принципах не
обов`язковості; організація зустрічей з вітчизняними та закордонними фахівцями
на предмет впровадження та розвитку релігійної освіти. Звичайно, можливості
окремого куратора академічної групи в цьому напрямку є невеликими. Але,
відвідування разом зі студентами культових споруд, релігійних організацій є
цілком здійсненим. Нажаль, в переважній більшості вищих навчальних закладів
робота куратора не містить заходів по відвідуванню подібних споруд та організацій.
Але ж, соціалізація людини здійснюється за багатьох
обставин, які умовно можна звести до трьох груп: мезофактори (етнокультурні
умови і тип поселення, в яких живе і розвивається людина); макрофактори (суспільство, держава, світ і навіть
космос); мікрофактори (сім'я,
дитячий садок, школа, позашкільні виховні установи, релігійні організації,
товариства ровесників, засоби масової комунікації та інші інститути виховання).
Вони в різній мірі безпосередньо впливають на кожну конкретну людину, динамічно
змінюючись в умовах науково-технічної революції самі, змінюється їх питома вага
в соціалізації підростаючих поколінь. Таким чином, вважаємо необхідним ввести по
процесу взаємодії куратора академічної групи та студентів відвідування
культових закладів та релігійних організацій з метою освіти студентів, їх
ефективної соціалізації та формування в свідомості молодої людини духовних та
моральних загальноприйнятих цінностей.
По-п’яте. Навчально-виховний процес забезпечує
можливість здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній,
науково-природничій і технічній сферах; інтелектуального, морального,
духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню
знаючої, вмілої та вихованої особистості [2]. Навчально-виховний процес – система організації навчально-виховної,
навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними
планами. Координатором для студентів в цьому плані є саме куратор академічної
групи – він сприяє, допомагає, керує, контролює подібну діяльність студента на
первинних етапах її реалізації. Попри те що, куратор
академічної групи в багатьох випадах є чи не найголовнішою для студента особою
у вищому навчальному закладі, дієвий, формально-закріплений вплив куратора на
організацію навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі відсутній.
Вважаємо необхідним запровадити обов’язкове опитування кураторів академічних
груп щодо вдосконалення навчально-виховного процесу з обов’язковим врахуванням
їх пропозицій у подальшій роботі вищого навчального закладу.
По-шосте.
Сучасні підприємства та організації мають можливість впливати на трудову діяльність своїх
працівників за допомогою комплексу мотиваційних та стимулюючих факторів.
Комплекс компонентів, які у свідомості працівника пов’язані з працею, має назву
трудова ситуація. До неї відносять: заробіток, стиль керівництва, відносини з
колегами, підлеглими, організація та умови праці, можливість кар’єрного росту,
ступінь розвитку корпоративної культури. В своїй трудовій діяльності
люди керуються різними мотивами, і від цього залежить їх ставлення до роботи і,
звичайно, кінцевий результат. Для різних людей мотиваційні або стимулюючі
чинники мають різну значущість, але завжди повинні бути присутніми в процесі їх
трудової діяльності. Нажаль, в багатьох вищих навчальних закладах відсутні
стимулюючі заходи для поліпшення роботи куратора. На наш погляд доречним було
би впровадження конкурсу або рейтингу «Кращий куратор року», що підвищило би
мотиваційну складову роботи куратора та, за можливостями вищого навчального
закладу, стимулюючу складову. Але подібний захід повинен бути чітко
спланований, повинні бути розроблені його положення, захід повинен бути
реалізований за чіткими критеріями та з урахуванням реальної роботи куратора,
щоб заходи подібної направленості на виявлення «кращого» працівника не
перетворювались у формальне нагородження «тих, хто не причетний», та свідоме
ігнорування тих, хто має до розвитку того чи іншого напряму роботи у вищому
навчальному закладі безпосереднє відношення. Інакше подібні заходи не мають
жодного сенсу крім бюрократичної складової з усіма негативними явищами, що
з’являються від цього в колективі, а загалом і в суспільстві. Але це, проблема,
яка потребує свого окремого дослідження в інших наукових та
навчально-методичних працях.
По-сьоме. Участь у виховній
роботі студентського колективу, виконання обов'язків куратора академічної
групи є одним з основних видів організаційної роботи педагогічних і
науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів [3]. Але, на наш погляд,
обсяг годин, які відводяться на виконання куратором своїх обов’язків є
надзвичайно низьким. За обсягу у 100-200 годин на рік робота куратора
академічної групи зводиться лише до формального заповнення планів, звітів та
іншої організаційної документації, зустрічі зі студентами напередодні сесії та
канікул. Будь-які інші види робіт куратором академічної групи в рамках
відведеного обсягу годин просто не можливі. Вважаємо необхідним збільшити обсяг
годин, які відводяться на виконання куратором своїх обов’язків та внести
відповідні зміни до норм часу для планування і обліку навчальної роботи та
переліків основних видів методичної, наукової та організаційної роботи
педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів
принаймні втричі.
Більшість подібних зауважень та
недоліків притаманні переважній більшості вищих навчальних закладів в Україні.
Їх вирішення сприятиме розв’язанню проблеми підвищення ефективності роботи
куратора та вищих навчальних закладів, сприятиме становленню України як високорозвиненої,
стабільної та квітучої держави.
Література:
1.
Асаул А. Н. Управление высшим учебным заведеним в
условиях инновационной экономики / А. Н. Асаул, Б. М. Капаров. – СПб. :
Гуматистика, 2007. – 280 с.
3.
Наказ Міністерства освіти і науки України «Перелік основних видів
організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних
закладів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua
5.
Хриков Є. М. Управління навчальним закладом : навч.
посіб. / Є. М. Хриков. – К. : Знання, 2006. – 365 с.