Педагогические науки.
Стратегические
направления реформирования системы образования
ст.
викладач Пономаренко О.Г.
Національний
університет біоресурсів і природокористування, Україна
Основні
складові та етапи профорієнтаційної роботи в школі
Розглядається основні складові та етапи
профорієнтаційної роботи у системі загальної середньої освіти України. Система
підготовки кваліфікованих спеціалістів є головним завданням шкільної освіти.
Ключові слова: профорієнтаційна робота, професійна просвіта,
професія, професійна консультація, учень, особистість.
Key words: vocational guidance, vocational education, profession, vocational consultation, pupil, person.
The main components and stages of vocational guidance activities in the
system of secondary education in Ukraine highlights. The system of qualified
professionals is the main task of school education.
Постановка
проблеми. Основним мірилом ефективного
вибору професії і місця роботи є задоволеність людини зробленим вибором. Для
оцінки рівня задоволеності професією, місцем і характером виконуваної роботи,
зарплатою використовують тести і анкети. Успіх приходить там, де молодь
виявляється добре підготовленою до конкретної праці, має схожі життєві
орієнтації, навчена професії, об’єднана дружбою, що досягається у результаті
тривалої, правильно поставленої профорієнтаційної роботи. І навпаки, невдача
з'являється там, де основний акцент зроблений на заклики, обіцянки
матеріального та іншого добробуту.
Аналіз
останніх досліджень і публікацій. Профорієнтаційна робота, у різних аспектах розглядалися
такими вченими – А.Е. Голомшток, Е.А. Клімовим, Т.В. Кудрявцевим, Б.Ф. Ломовим, А.К.
Марковою, К.К. Платоновим, Н.С. Пряжніковим, В.Д. Симоненко, С.Н. Чистяковою,
Ф. Парсонсом, З. Фрейдом, А. Маслоу, К. Роджерсом, У. Джейдом, Д. Сьюпері, А.
Анастазі, Л. Тайлором та ін.
Постановка завдання. Мета статті полягає в розкритті основних складових
професійної орієнтації в школі.
Виклад основного матеріалу. Складовими компонентами профорієнтаційної роботи є: професійна просвіта;
вивчення школярів з метою профорієнтації; професійна консультація; професійний
відбір; соціально-професійна адаптація молоді.
Важливим компонентом
системи професійної орієнтації учнів є професійне просвітництво – повідомлення школярам відомостей про різні професії, їх значення для
народного господарства, потреби в кадрах, умови праці, вимоги, що
пред'являються професією до психофізіологічних якостей особистості, способи і
шляхи їх отримання, оплаті праці. [3]
Крім того, учні повинні знати основні
загальнотрудові і загальновиробничі поняття: що таке культура праці, трудова
дисципліна, принципи планування, структура підприємництва і т.д.
Робота з профпросвіти включає в
себе: профінформацию, профпропаганду, профагітацію.
Знання про професії учні отримують не тільки
в школі. Джерелами знань з цього питання служать засоби масової інформації,
родичі, знайомі та ін. При цьому відомості про зміст професії та її значимість іноді можуть
бути дуже спотворені, внаслідок чого можливе створення картини невиправданої
привабливості одних професій і атмосфери недоброзичливості до інших.
У зв'язку з цим перед школою, як і перед всім
суспільством, стоїть досить складне завдання – виправити ставлення до професій, яких потребує економіка країни і суспільство. Вирішити це завдання
покликана та частина профпросвіти, яку називають профпропагандою. Однак всю
роботу з профпросвіти ні в якому разі не можна зводити тільки до пропаганди
професій [1].
Планувати роботу з професійної освіті в
школі, зокрема з профпропаганди і подальшої профагітації, слід відповідно до
попередньої профдіагностики. Тільки на основі такого підходу можна проводити
відповідну роботу зі школярами, спрямовану на формування свідомого ставлення до
вибору професії.
Щоб робота з профпросвіти мала позитивні
результати, вона повинна проводитися вміло і з великим педагогічним тактом.
Орієнтуючи на професії, в яких країна і суспільство відчувають брак, потрібно уникати всякого
роду тиску, так як невмілий тиск на школярів може призвести лише до остаточної
втрати інтересу до даної профессії. Головний принцип, яким слід керуватися в
роботі з профпросвіти,- зв'язок її з життям. Виходячи з цього, основні напрями
роботи в цій області можна виокремити так:
- профпросвіта передбачає формування
цілісного, багатопланового уявлення учнів про народне господарство країни, його
галузі, підприємства, професіяї;»
- у процесі проведення роботи по професійній
освіті необхідно враховувати спрямованість у розвитку галузей народного
господарства даного економічного району, сформовані трудові традиції, наявність загальноосвітніх
і професійних навчальних закладів;
- професійне просвітництво молоді повинно
грунтуватися на реальних потреби в конкретних професіях;
- ознайомлення зі світом професій слід тісно
пов'язувати з професійними інтересами, схильностями та здібностями молоді та
динамікою розвитку цих особливостей молодих людей. Зміст роботи з
професійного виховання має враховувати склад учнів за віком, статтю [4].
Складовою частиною профпросвіти є
профпропаганда, а основними формами її проведення – зустрічі з представниками
різних професій, лекції про різні галузі народного господарства, виробництво і професії
і т.д.
Значне місце в роботі з профпросвіти займають
бесіди, які проводять класні керівники, вчителі-предметники або представники
різних професій. При цьому тематика бесід повинна відповідати віковим
особливостям школярів і охоплювати коло питань, що цікавлять самих учнів.
Вивчення учнів з метою профорієнтації (попередня профдіагностика), як вже було
сказано вище, складає один з найважливіших складових компонентів профорієнтації
школярів. На цьому етапі слід вивчити характерні особливості особистості:
ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, схильності, здібності, професійну
спрямованість, професійні наміри, мотиви вибору професії, риси характеру,
темперамент, стан здоров'я.
У широкому сенсі слова профконсультація – це система надання дієвої допомоги в
трудовому самовизначенні учнів, заснована на вивченні особистості.
Можна виділити три етапи у роботі з
профконсультації:
1. Підготовча профконсультація повинна
підвести учнів до усвідомленого вибору професії, ведеться вона протягом усього періоду
шкільного навчання.
2. Мета завершальної профконсультації – надання допомоги у виборі професії у
відповідності з інтересами, нахилами та психофізіологічними здібностями учня. Цю консультацію у
9-11 класах проводять фахівці-профконсультанти спільно з учителями школи.
3. Уточнююча профконсультация нерідко
виходить за рамки школи і здійснюється в середніх професійно-технічних
училищах, вузах, на підприємствах і т.д.
На кожному з цих етапів профконсультація
носить різний характер. На першому етапі підготовка учнів до вибору професії
немислима без розвитку самооцінки і позитивних якостей особистості. При цьому профконсультація насамперед
носить розвиваючий характер. Якщо в учня вже склалися інтереси, що відповідають
його здібностям, то завдання профконсультанта, вчителя, класного керівника
полягає в тому, щоб направляти його діяльність.
На другому етапі
профорієнтація носить рекомендаційний характер і вирішує такі основні завдання:
відповідність стану здоров'я вимогам обраної професії, психологічна готовність
особистості до оволодіння обраною професією, довідкова інформація учнів про
зміст і характер праці, можливості отримання спеціальної освіти, професійної
підготовки і працевлаштування. Відповідно до цих завдань
виділяють три етапи профконсультації: психолого-педагогічну, медичну та
довідкову [4].
Для проведення психолого-педагогічної
консультації використовують дані попередньої профдіагностики особистості
школярів.
Третій етап профконсультації пов'язаний зі
вступом учня до професійного навчального закладу або безпосередньо на роботу. Його
можна назвати ще формуючим, бо основне завдання на цьому етапі – допомогти молодій людині ствердитися у
професійному виборі. З допомогою школи учні знайомляться з майбутніми умовами
своєї діяльності, готуючись до навчання в навчальному закладі або безпосередньо
виходу на роботу [2].
Професійна консультація для учнів за формою
проведення може бути колективною, груповою та індивідуальною.
Складова частина профорієнтації – професійний відбір, тобто
вибір осіб, які з найбільшою ймовірністю зможуть успішно освоїти дану професію
і виконувати пов'язані з нею трудові обов'язки. У процесі професійного відбору
визначають професійну придатність людини на основі існуючих у людей
фізіологічних і інтелектуальних відмінностей.
Професійна придатність – це рівень відповідності фізичних якостей і психофізичних особливостей
людини професійним вимогам. Якщо ці якості і особливості не досягають потрібних
вимог, відбувається перевантаження. Це випадок професійної неповноцінності, від
якої страждають і суспільство, і особистість.
Профвідбір (підбір) поділяють на два
види-констатуючий і організуючий. Констатуючий профвідбір передбачає вирішення
питань про придатність до професії тієї чи іншої особи. У разі негативної
відповіді людина робить нову спробу вирішення питань працевлаштування.
Організуючий профвідбір (підбір) має на меті виявити і оцінити індивідуальні особливості
людини, що є показаннями не до однієї, а до декількох професій, що більшою
мірою відповідає потребам і завданням закладів, підприємств щодо своєчасного
заповнення вакантних місць [4].
Професійна адаптація – найважливіший
етап процесу професійного самовизначення людини. На цьому етапі виявляються
недоліки попередньої професійної орієнтації і професійної підготовки,
здійснюється процес формування нових установок, потреб, інтересів у сфері праці
і, нарешті, виявляється, наскільки життєві плани виявилися реальними. Тому
адаптація є своєрідним критерієм ефективності профорієнтаційної роботи з
молоддю [4].
Професійна адаптація – це процес пристосування учнів до майбутньої професії у
загальноосвітніх школах, профтехучилищах, технікумах, вузах і т.д. до умов їх
професійної праці внаслідок чого відбувається закріплення кадрів у народному
господарстві.
В процесі пристосування до трудового
колективу можна виділити три стадії: ознайомлення з новою ситуацією; стадія
пристосування до цієї ситуації; працівник переорієнтовується, визнає головні
елементи нової системи цінностей, але у нього зберігаються в якості рівноцінних
багато колишніх установок; стадія асиміляції – повне пристосування до
трудового колективу, засвоєння його установок [2].
Висновки та перспективи
подальших досліджень.
Отже, профорієнтаційна робота відіграє важливу роль у становленні молодої людини
на своєму професійному шляху.
Список використаної літератури:
1. Brodhead, C. W. "Image 2000: A Vision for Vocational
Education." VOCATIONAL EDUCATION
JOURNAL 66, no. 1 (January 1991): 22-25.
2. Lauglo, Jon; Maclean, Rupert (Eds.) "Vocationalisation of Secondary
Education Revisited". Series: Technical and Vocational Education and
Training: Issues, Concerns and Prospects , Vol. 1. Springer. (2005)
3.
Л.А. Гулевич. «Педагогические условия организации консультирования в системе
предпрофессиональной подготовки учащихся» – автореф.
дис. канд. пед. наук. – Ижевск, 2007.
4. Захаров, Н.Н.
Профессиональная ориентация школьников / Н.Н. Захаров. - М.: Просвещение, 1989.
– 164 с.