ПЛАВАННЯ, АКВА-АЕРОБІКА ТА РИТМІЧНА ГІМНАСТИКА ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ВНЗ:

ГІГІЄНІЧНИЙ АСПЕКТ

Слухенська Оксана Василівна

Викладач кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини Буковинського державного медичного університету

Різкі зміни умов зовнішнього середовища, які перевищують за своїм рівнем і якістю пристосувальні можливості організму людини, можуть призвести до формування різних функціональних відхилень або розвитку патологічних процесів в організмі. Коливання атмосферного тиску, вологості, температури повітря, забруднення води та ґрунту, негативний вплив виробничих умов, тривалі перевантаження, недостатній або надлишковий рівень рухової активності, нераціональне харчування – основні фактори, що зумовлюють короткочасні або тривалі негативні зміни у здоров'ї людини.

Збереження і зміцнення здоров'я молодого покоління стає головним завданням уряду країни. З цією метою заходи, що підвищують стійкість організму до негативного впливу чинників навколишнього середовища, поліпшення стану здоров'я, фізичного розвитку, підвищення працездатності і продовження активного довголіття, мають мати місце в системі фізичного виховання студентської молоді.

Загальні питання гігієни фізичного виховання та спорту розглядали Вайнбаум Я., Коваль В., Родіонова Т., аналіз основ гігієни здійснював Пушкар М., Сіренко Р., Киселевич А., Стельникович В., Сапронов М. Аспекти гігієни спортивних споруд, а саме плавальних басейнів розглядали Макаренко В. та Новікова О.

Виклад основного матеріалу. Основним гігієнічним принципом системи фізичного виховання, побудови навчально-тренувального процесу чи проведення змагань у вищих навчальних закладах є забезпечення оздоровчого ефекту, що виявляється у зміцненні здоров'я та підвищенні працездатності студентів.

Забезпечення оздоровчої спрямованості фізичного виховання можливе лише за умов дотримання певних гігієнічних положень, які спрямовані на оптимізацію виховного та навчально-тренувального процесів.

Важливе гігієнічне значення має первинне лікарське обстеження, обов'язкове для всіх студентів 1 курсу ВНЗ. На основі повного обстеження стану здоров'я, показників фізичного розвитку та функціонального стану лікар робить висновок про можливість допуску до занять і рекомендує відвідувати заняття у відповідному відділенні за станом здоров'я (основному, підготовчому чи спеціально-медичному).

Важливе гігієнічне значення має застосування у процесі фізичного виховання різноманітних педагогічних засобів і методів, спрямованих на формування тривалої адаптації та працездатності студентів.

Плавання – вид спорту, що сприяє розвиткові вcix основних функцій організму, особливо дихального апарату i системи кpовоoбiгy, воно позитивно впливає на центральну нервову систему, нормалізуючи її діяльність, усуває надмірну збудженість i дратівливість, підвищує загальний життєвий тонус, розвиває більшість м'язових груп, сприяє формуванню постави i гармонійної тіло будови. Заняття з плавання проводяться в природних відкритих водоймах або у відкритих i критих басейнах для плавання. Статистичний збірник Чернівецької області звітує про наявність одного п’ятидесятиметрового відкритого басейну в м. Чернівці, який на практиці не працює більше десяти poкiв. А єдиний стандартний критий басейн працює за умови опалювального сезону. За результатами опитування студентів 1 курсу факультету прикладної математики ЧНУ (в опитуванні прийняли участь 104 особи, з них 46 дівчат та 58 хлопців), 12% дівчат та 24% хлопців не вміють плавати. Тому можливість використання басейнів у природних водоймах є важливою в сучасних умовах.

Виділимо рекомендації щодо умов створення таких басейнів. Під час вибору необхідно враховувати швидкість течії води, глибину водойми, особливості ґрунту берегів та дна, санітарний стан водойми і берегів, умови для переодягання студентів, шляхи та можливості транспортних засобів. Конструкції басейнів можуть бути різними, однак всі вони повинні бути прямокутними довжиною 25 або 50 м. Проте за природних умов можливе створення басейну меншого за стандарти, прийняті для змагань з плавання.

За усталеними нормами площа водної поверхні басейнів для масового купання та плавання в проточних водоймах становить 5 м² на дорослого, у непроточних – не менше 8 м² на людину, незалежно від віку. Фахівці наголошують на систематичному щоденному контролі за цілісністю дна та станок басейну та регулярному їхньому очищенні.

Відкриті штучні басейни для плавання як споруди порівняно з відкритими водоймами мають низку переваг гігієнічного та спортивного характеру. Штучні басейни дають змогу зробити заняття з плавання повністю безпечними, відсутність течії та хвиль у них забезпечують сприятливі умови для тренувань і змагань.

Ванну басейну зазвичай роблять із залізобетону, її внутрішню поверхню облицьовують кахельними плитами. Залежно від розмірів ванни поділяють на малі довжиною 25 м і великі – довжиною 50 м, при ширині 10; 12,5; 15; 21 і 25 м, що уможливлює створення декількох доріжок, шириною не менше 2,25 м. Глибина басейну залежить від його призначення. На його поздовжніх стінках облаштовують жолоби для зливу в каналізацію забрудненого верхнього шару води і для хвиле гасіння. На глибині 1,2 м від рівня води роблять виступ шириною 15 см для відпочинку плавців. Температура води у відкритих басейнах для плавання і стрибків у воду повинна становити 24-26° С, для водного поло – 24° С. Закриті штучні басейни будують з однією або декількома ваннами різних розмірів. Довжина басейнів 25 або 50 м і ширина – 10; 12,5; 15 і 21 м, що дає змогу розділити його на 4, 5, 6, і 8 доріжок для запливів [2, С. 12-17].

Навколо ванни облаштовують обхідні доріжки: поздовжню – завширшки не менше 1,5 м, поперечну – завширшки не менше З м. Для запобігання переохолодженню ніг поверхню доріжок і лавки для відпочинку підігрівають до 31° С. Борт ванни має виступати над рівнем доріжки на 8-10 см [3].

У душових рекомендовано влаштовувати ванни для ніг, а в місцях виходу з душової на обхідну доріжку басейну – прохідні вани для ніг з розчином хлорного вапна для профілактики грибкових уражень шкіри ніг. У туалетах необхідна наявність ванни з теплою проточною водою.

Заняття різними видами аеробіки допомагають зменшити вагу тіла, гармонійно розвинути м'язи, набути гарної постави та фігури. Існує декілька різновидів аеробіки, з яких найпопулярнішими в Україні є фанк-аеробіка, степ-аеробіка, шейпінг, аква-аеробіка. Важливим емоційним і мобілізуючим чинником аеробіки є музичний супровід.

Фанк – це низько ударний, низько інтенсивний вид аеробіки. Фанк-аеробіка відображає стилістичний характер рухів з використанням музики. Вона є ефективним засобом зменшення ваги тіла. Переважна більшість вправ будується на танцювальних елементах, силові вправи майже відсутні.

Шейпінг – це вдале поєднання аеробіки і атлетизму. Простота атлетичних вправ шейпінгу, помірний темп їх виконання, тривалі паузи для відпочинку, можливість диференціювати навантаження роблять їх доступними для студенток з різним рівнем функціональної і фізичної підготованості.

Специфіка аква-аеробіки полягає у тому, що всі вправи виконують у водному середовищі. Воду використовують як елемент навантаження і відновлення, вона розслаблює м'язи та виконує масажну функцію. Вправи у воді сприяють формуванню постави, розвитку збалансованої сили м'язів, підвищенню гнучкості, поліпшенню координації рухів та схудненню. Заняття аква-аеробікою можна проводити у будь-якому басейні, бажано з регульованим температурним режимом. При температурі води 28-30° С доцільно працювати над гнучкістю, а при 25-26° С – над високо інтенсивними вправами (ходьба у воді, стрибки, підскоки, махи) [4, С. 34].

Заняття аеробікою та ритмічною гімнастикою варто проводити в добре провітрених приміщеннях, у залах для спортивних ігор або у спеціально облаштованих приміщеннях. Найсприятливішим для гімнастичних залів є температурний режим у межах 14-16° С, відносна вологість повітря 30-60 %, швидкість руху повітря 0,4-0,5 м/с. Якщо у залі відсутня центральна вентиляція потрібне провітрювання до занять (20-30 хв), після них та під час перерв. Зали з шейпінгу зазичай мають килимове покриття, яке необхідно ретельно чистити порохотягом, а інвентар (гантелі, гімнастичні палиці тощо) протирати сухою ганчіркою. За відсутності килима, студентки мають можливість займатися на поролонових килимках [1, С. 22-23]. Головною вимогою для залів з аеробіки або ритмічної гімнастики є достатня акустичність приміщення, тобто стіни мають добре відбивати звук, бути високозвукоізоляційними.

Проаналізувавши загальні гігієнічні особливості в процесі занять плаванням, аква-аеробікою та ритмічною гімнастикою ми виокремили, враховуючи територіальні умови, гігієнічні вимоги до спортивних споруд: басейнів, басейнів для аква-аеробіки та ін. Перспективними для подальших розвідок виокремлюємо теми особистої гігієни студента, що розпочав заняття плаванням та аква-аеробікою та ін.

1. Вайнбаум Я. Гигиена физического воспитания и спорта / Вайнаум Я.С., Коваль В.И., Родіонова Т.А. – М.: Академия, 2002. – 204 с.

2. Гігієнічні основи фізичного виховання студентів / Р.Р. Сіренко, А.Г. Киселевич, В.М. Стельникович, М.О. Сапронов. – Л.: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 144 с.

3. Макаренко В., Новикова О. Гигиена плавательных бассейнов: [уч. пос. для студ. ИФК и слушателей ФПК] / Макаренко В.А., Новикова О.В. – Волгоград: ВГИФК, 1989. – 77 с.

4. Общая гигиена (пропедевтика гигиены) / [под. ред. Е.И. Гончарука]. – К.: Вища школа, 1991. – 384 с.

5. Полиевский С. Гигиенические аспекты современных спортивных сооружений / Полиевский С.А. – М.: Медицина, 1981. – 144 с.