Педагогические науки / 5. Современные методы преподавания

Викладач вищої категорії, викладач-методист Вольська А.Г.

К.т.н., викладач Назарова В. В.

Морський коледж Херсонської державної морської академії

Алгоритмічні приписи як засіб організації пізнавальної діяльності курсантів (студентів) при вивченні дисциплін природничого циклу

Сучасна педагогічна практика дає свідчення про те, що в кожному класі є учні, навчальні досягнення яких перебувають на початковому рівні, пізнавальні інтереси недостатньо розвинені. Таким учням нецікаво і важко вчитися, але вони не є розумово відсталими і не страждають психічними розладами та не потребують спеціальних методів навчання. Такі школярі здатні за відповідних умов набагато краще засвоювати навчальний матеріал. Наявність індивідуальних відмінностей у темпі роботи та якісних особливостей розумового розвитку школярів вказує на важливість індивідуального підходу до них у процесі навчання. Завдання цього підходу полягає в тому, щоб допомогти кожному учневі успішно оволодіти знаннями, вмінням та навичкам відповідно до його можливостей, а також в створенні оптимальних навчально-виховних умов для всебічного розвитку кожної дитини відповідно до її можливостей та індивідуальних відмінностей [1-5].

У зв'язку з реформуванням сучасної школи і впровадженням 12-бальної шкали оцінювання знань школярів, навчальні досягнення яких оцінено в 1-3 бали, відносять до групи учнів з початковим рівнем навчальних досягнень. Але такий мінімальний рівень навчальних досягнень не дозволяє реалізувати в повній мірі завдання, поставлені перед сучасною українською школою і стоятиме на заваді формування особистості. З цього видно розбіжності між вимогами держави до підготовки школярів та рівнем їх реалізації у навчанні учнів з початковим рівнем досягнень. Тому існує нагальна потреба у підвищенні рівня навчальних досягнень учнів, активізувати їх пізнавальну діяльність.

Таким чином, організація пізнавальної діяльності учнів з початковим рівнем навчальних досягнень належить до актуальних проблем, поставлених перед сучасною школою, а методика навчання учнів з початковим рівнем знань склала актуальність роботи.

Для подолання зазначеної проблеми використовують різноманітні форми та засоби роботи, одним з яких є використання алгоритмічних приписів.

Поняття «алгоритм» прийшло в хімію з математики, під цим поняттям розуміється всяка система розрахунків, яка здійснюється за строго визначеними правилами і після деякої кількості кроків завідомо приводить до розв’язання поставленої задачі [6]. В українському педагогічному словнику дано визначення: «Алгоритм – це система правил для розв’язування певного класу задач [7, с 22].

У хімії було введено нове поняття: «припис алгоритмічного типу» або «алгоритмічний припис». Алгоритмічний припис на відміну від математичного алгоритму менш формалізований, оскільки допускає операції не тільки з об'єктами знакової природи, а й потребує розумових операцій та застосування специфічних способів діяльності.

Отже, алгоритмічний припис у навчальній діяльності виступає як своєрідна вказівка на те, як треба діяти, щоб розв'язувати ту чи іншу пізнавальну задачу.

Можливість і необхідність застосування алгоритмів у навчанні зумовлені не лише тим, що алгоритмічним шляхом матеріал засвоюється швидше, а й тим, що учням доводиться розв'язувати багато задач, тож оволодіння чіткою послідовністю розв'язування конкретного класу задач допомагає швидше опанувати методику розв'язування [8].

Алгоритми, які використовуються при вивченні хімії, багаточисленні та різноманітні за змістом. Так само різноманітна дидактична роль алгоритмів. Однак головне – їх незамінна роль в засвоєнні системних знань, вмінь, навичок самоосвіти. Алгоритми реалізуються в процесі вивчення хімії при складанні хімічних формул та написанні рівнянь хімічних реакцій, при вирішенні та самостійному складанні експериментальних та розрахункових задач різного типу, при підготовці та виконанні демонстраційного та лабораторного експерименту [9].

Так, наприклад, алгоритмічні приписи широко використовуються нами при вивченні дисциплін «Хімія», «Технічна хімія», «Біологія» під час лабораторних занять.

Наприклад, при проведенні досліду «Добування амоніаку» ми використовуємо наступний алгоритм [10]:

1. Зібрати прилад, як показано на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Прилад для отримання амоніаку

2. Приготувати суміш приблизно рівних порцій (по половині чайної ложки) амоній хлориду і кальцій гідроксиду.

3. Насипати суміш у суху пробірку на 1/3 її об’єму і закрити пробкою з газовідвідною трубкою, зігнутою під прямим кутом і повернутої отвором догори.

4. Пробірку з сумішшю затиснути у лапці штатива трохи похило, отвором донизу. На кінець відвідної трубки надіти догори дном суху пробірку і легко закрити її отвір жмутиком вати.

5. Обережно прогріти спочатку всю пробірку, а потім в тому місці, де є суміш.

6. Як тільки відчується гострий запах амоніаку (нюхати згідно правил техніки безпеки!), пробірку, в яку зібрано амоніак, обережно зняти, тримаючи догори дном, закрити отвір великим пальцем і опустити у кристалізатор з водою.

7. Коли пробірка, в яку зібрали амоніак, заповниться водою, знову закрити її отвір великим пальцем під водою і вийняти з кристалізатора.

8. Добутий водний розчин амоніаку поділити на дві пробірки. В одну занурити червоний лакмусовий папірець, а в іншу долити кілька крапель фенолфталеїну, а потім трохи розведеної хлоридної кислоти.

9. Скласти рівняння реакцій, записати спостереження.

Завдяки використанню таких алгоритмічних приписів економляться не лише час, а й реактиви, досягається чіткість та злагодженість у виконанні.

На заняттях з хімії широко застосовуємо алгоритмічні приписи для складання хімічних формул, складання рівнянь хімічних реакцій, розв’язування розрахункових задач за хімічною формулою, розв’язування розрахункових задач за рівнянням хімічної реакції, розв’язування експериментальних задач тощо.

Таким чином, алгоритмічні приписи є ефективним експериментальним чинником формування пізнавальної активності учнів з початковим рівнем навчальних досягнень. Можливість і необхідність застосування алгоритмів у навчанні зумовлені й тим, що алгоритмічним шляхом матеріал засвоюється швидше, й тим, що учням доводиться розв'язувати багато задач, тож оволодіння чіткою послідовністю розв'язування конкретного класу задач допомагає швидше опанувати методику розв'язування. Алгоритми, які при цьому використовуються, багаточисленні та різноманітні. Велике значення має формування в учнів знань не тільки про предмети і явища зовнішнього середовища, а і про те, як ними потрібно діяти, бо формування вміння практично застосувати набуті знання – одна з головних задач сучасної освіти.

Література

1. Калмыкова З.И. Проблемы преодоления неуспеваемости глазами психолога. – М.: Просвещение, 1982. – 96с.

2. Лернер И.Я. Качество знаний учащихся. Какими они должны быть? – М.: Знание, 1978. – 48с.

3. Мурачковский Н.И. Как предупредить неуспеваемость школьников. – Минск: «Нар. Асвета», 1977. – 80с.

4. Найдан В.М., Грабовий А.К. Використання засобів навчання на уроках хімії: Посібник для вчителів. – К.: Рад. шк., 1998. – 218с.

5. Блажко О.А. Організація пізнавальної діяльності учнів з початковим рівнем досягнень у навчанні хімії: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. – К.: 2006. – 178с.

6. Талызина Н.Ф. Теоретические проблемы программированного обучения. – М.: Изд-во МГУ, 1969. – 133с.

7. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.:, Либідь, 1997.– 376с.

8. Блажко О. Використання алгоритмічних приписів у навчанні хімії в основній школі // Біологія і хімія в школі. – 2005. – №2. – С. 44-46.

9. Демьянчук О.Г. Влияние алгоритмированного обучения на качество знаний учащихся по химии // Режим доступу: http://nsportal.ru/shkola/khimiya/library/vliyanie-algoritmirovannogo-obucheniya-na-kachestvo-znanii-uchashchikhsya-po-

10. Вольська А.Г., Назарова В.В. Методичні вказівки до лабораторних та практичних робіт з хімії. – Херсон: Видавництво Айлант, 2012. – 48с.