К. пед. н. Бескорса О.С.

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Загальнодидактичний потенціал використання ІКТ у підготовці вчителів початкової школи

Перехід сучасного суспільства до його інформаційної фази відкриває нові можливості викладачам. Застосування на навчальних заняттях персональних комп’ютерів є необхідною умовою діяльності користувача інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Запровадження ІКТ у процес підготовки вчителів початкових класів дозволяє модернізувати його та сприяє формуванню професійних компетентностей майбутніх учителів. Нині вчитель початкових класів повинен мати відповідні компетентності аби відповідати вимогам часу.

Проблему використання ІКТ у підготовці майбутніх учителів початкових класів висвітлено Н. Бібік, О. Савченко. Упродовж останнього десятиліття М. Гордійчук, Р. Моцик, І. Смирнова, В. Томашевський присвятили свої дисертаційні дослідження впровадженню ІКТ у навчально-виховний процес початкової школи. Питанням методики навчання дисциплін із застосуванням ІКТ займалися М. Жалдак, О. Співаковський, О. Трофимов, І. Чірва.

Однак, більшість досліджень присвячено перевагам застосування ІКТ у навчанні інформатики майбутніх учителів початкових класів або у професійно-педагогічній діяльності вчителів (готовності використовувати ПК у своїй діяльності).

З огляду на це, мета статті полягає у вичерпному аналізі загальнодидактичного потенціалу використання ІКТ у підготовці вчителів початкових класів.

Інформаційно-комунікаційні технології – це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для добору, опрацювання, зберігання, подання, передавання різноманітних даних і матеріалів, необхідних для підвищення ефективності різних видів діяльності [3, c. 29].

ПК є мультифункціональним засобом, що дозволяє інтенсифікувати навчальний процес вищої школи та розширює дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технологій. Упровадження ПК приваблює та цікавить студентів, надає специфічної новизни, яка за своїм змістом та формою уможливлює вивчення значного обсягу навчального матеріалу за короткий час, презентацію його за допомогою нетрадиційних методів, що підвищує рівень мотивації навчально-професійної діяльності та активізує пізнавальну діяльність студентів. Головне місце серед новітніх методів навчання посідає метод проектів.

Проектний метод у навчанні передбачає кілька основних напрямів підготовки студентів до педагогічної діяльності. Суттєвою особливістю цього методу є можливість використання його на всіх етапах процесу навчання. Цей метод має багато переваг перед традиційними, оскільки, працюючи над проектом, студенти знаходять власний шлях розв’язання поставленої задачі, вчаться користуватися різними джерелами інформації, опрацьовувати їх та відбирати найголовніше. Під час створення проекту студенти розробляють план викладу матеріалу, конкретизують матеріал ілюстраціями або текстом, встановлюють логічний зв'язок, роблять власні висновки.

Підготовка до захисту готового проекту вимагає відпрацювання вміння презентувати отримані результати в такій формі, щоб вони були цікаві і зрозумілі слухачам. Таким чином, робота з проектної системи вирішує багато загальнодидактичних завдань: створення позитивної мотивації в процесі навчання (забезпечується інтересом до обраної теми проекту, можливістю спробувати свої сили в самостійній творчій роботі та демонстрації результатів перед аудиторією); формування навичок розумової праці, узагальнених умінь у процесі пошуку інформації; вироблення прийомів колективних форм роботи, розвиток письмового і усного мовлення, оскільки результати роботи представляються у вигляді ілюстративного матеріалу та тексту, а сам проект захищається в усній формі перед широким колом слухачів.

В основу вивчення навчальних дисциплін у навчальних закладах різних рівнів покладено загальнодидактичні принципи, а саме: індивідуалізації та диференціації, принципу наочності, принципу цілісного впливу навчально-виховного процесу тощо. Реалізація принципу індивідуалізації навчання можлива шляхом створення комп’ютерного програмного забезпечення для застосування на лекціях, практичних та семінарських заняттях, а також у самостійній роботі студентів. До таких програмних засобів належать дистанційні курси, електронні посібники, підручники, тестові програми, Інтернет ресурси, освітні портали та форуми. Ці засоби дозволяють індивідуалізувати навчальний процес відповідно до потреб, уподобань або інтелектуальних здібностей студента. Завдяки технічним засобам навчання забезпечується високий ступінь диференціації навчання.

Широко відомим загалу є той факт, що все більша частина навчального матеріалу у вищих навчальних закладах відводиться на самостійне опрацювання. Навчання з використанням ІКТ передбачає велику частку самостійності при вивченні предмета. Найефективнішим засобом управління самостійною роботою студентів є дистанційні курси (ДК). Студент сам обирає темп і графік навчання, при появі труднощів може звернутися до викладача, проконсультуватися, поставити запитання по електронній пошті або у форумі. Його знання оцінюються автоматично в режимі on-line, контроль здійснюється детально і постійно. Такий підхід підвищує ефективність навчання, виробляючи в студентів уміння займатися самостійно і отримувати навички самоосвіти, що дуже важливо для подальшої професійної діяльності.

ІКТ сприяють реалізації принципу наочності шляхом високого ступеня візуалізації навчального матеріалу, використовуючи різні комп’ютерні дидактичні засоби, а саме: картки, схеми, таблиці, діаграми, опорні конспекти виготовлені у програмах MS Word, MS Publisher, MS Excel тощо.

Упровадження ІКТ урізноманітнює форми контролю та оцінки роботи студентів. Одним із шляхів оптимізації навчання та вдосконалення процесу перевірки й оцінювання знань є конструювання й впровадження в навчальний процес електронних тестів успішності.

За визначенням, «електронний тест успішності» — це система завдань специфічної форми, що вимагають стислих однозначних відповідей і передбачають швидке опрацювання результатів, за якими можна якісно оцінити структуру та виміряти рівень знань, умінь і навичок [3].

Комп’ютерне тестування має свої переваги та недоліки. До переваг
можна віднести неупередженість, можливість створення банків даних
результатів тестувань та гнучкої системи тестування, швидкість проведення тесту, протоколювання та ін. Застосування комп’ютерних тестів та діагностичних комплексів дозволить викладачу за короткий час отримувати об’єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається та своєчасно його скоригувати. Проте, поряд із великою кількістю переваг комп’ютерного тестування вчитель повинен знати про його недоліки: складність перевірки глибини знань, умінь та навичок, неможливо простежити логіку міркування учнів, велика ймовірність вибору відповіді навмання або методом виключення [4].

Студенти мають навчитися не лише виконувати тести, а й самостійно їх створювати. Процес конструювання та оформлення електронних тестових завдань є досить складним явищем. Тести для роботи в початковій школі можуть створюватися за допомогою програм Microsoft Excel, Microsoft PowerPoint, Macromedia Flash Professional, MyTest тощо. Це вимагає від майбутнього учителя знання відповідних програмних засобів та вміння ними користуватися. Залучення студентів до роботи з цим програмним забезпеченням позитивно впливає на формування інформатичної компетентності студентів як складової частини професійно-педагогічної.

Отже, загальнодидактичним потенціалом використання ІКТ у підготовці вчителів початкових класів є: підвищення рівня мотивації та пізнавальної активності студентів до здійснення навчально-професійної діяльності, що досягається завдяки впровадженню нетрадиційних методів навчання; успішність реалізації принципів індивідуалізації, диференціації та наочності; розширення форм та методів контролю, зокрема використання електронних тестових програм; формування умінь розробляти електроні навчальні ресурси для подальшої педагогічної діяльності.

Література:

1. Головань М. Інформатична компетентність: сутність, структура, та становлення / М. Головань // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2007. – № 4. – С. 62-69.

2. Майоров А. Я. Теория и практика создания тестов для системы образования / Майоров А.Я. – М. : Интеллект-центр, 2002.–296 c.

3. Співаковський О.В. Інформаційно-комунікаційні технології в початковій школі : навчально-методичний посібник для студентів напряму підготовки «Початкова освіта» / О.В. Співаковський, Л.Є. Пєтухова, В.В. Коткова. – Херсон, 2011. – 267 с.

4. Челышкова М.Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов : учебное пособие / М.Б. Челышкова – М. : Логос, 2002. – 32 с.