Величко І.М.

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Україна

СТРАХУВАННЯ ЯК РІЗНОВИД ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розвиток та функціонування страхової діяльності в Україні дозволяє оптимістично оцінити майбутню перспективу формування його структури та інфраструктури. Економіка України базується на ринкових відносинах, основу яких становить господарська діяльність, що потребує особливого механізму державного регулювання у захисті майнових інтересів суб’єктів господарської діяльності. З розвитком підприємницької діяльності, розширенням кола товарних операцій, договірних зобов’язань виникає потреба в системі гарантій, які може надати саме страхування, адже воно полегшує захист громадських та особистих інтересів, що виникають у процесі виробництва. Інтерес у розвитку ринку страхових послуг проявляють не лише суб’єкти господарювання, а й сама держава, яка також заінтересована у захисті державного майна. Страхові компанії перетворюються на елемент ринкових відносин, втім більшість українських страхових компаній на вітчизняному ринку ще не досягли значного розвитку ані за рівнем капіталу, ані за розмірами страхових операцій, ані за охопленням ринку.

Теоретичну основу досліджуваної проблеми становлять роботи О. Беляневич, О. Вінник, Г. Знаменського, В. Мамутова, В. Мартем’янова, В. Райхер, Л. Райтмана, В. Сербовського, К. Турбіної, Г. Шершеневича, М. Шимінова, В. Янишев та інших авторів [1]. Зокрема, К. Турбіна зазначає, що «страхова діяльність – це форма підприємства, призначення якого полягає в прийнятті ризиків багатьох суб’єктів страхових відносин і здійсненні страхових виплат» [2]. Можна зазначити, що страхування є потрібним не лише окремим суб’єктам – юридичним чи фізичним особам, а суспільству в цілому. Як зазначає Н. Пацурія, потреба у страхуванні для суспільства обумовлюється наступними обставинами: по-перше, члени суспільства у будь-яких сферах своєї життєдіяльності не були, не є, і не будуть вільними від випадкових небезпек, як правило катастрофічних; по-друге, ці небезпеки завдають збитків членам суспільства; по-третє, можливість настання випадкових небезпек і масштаби негативних наслідків від них прогресивно зростають; по-четверте, з’являються нові небезпеки, як наприклад техногенні, екологічні, соціальні [1].

Страхування – одна з галузей економіки України, в якій останніми роками спостерігається зростання основних показників. За підсумками 2012 року обсяг валових платежів, згідно з оцінкою Української федерації страхування, становить понад 13 млрд. грн., з яких 11,3 млрд. припадає на ризикове страхування, 1,8 млрд. – на страхування життя. У 2013 році відбулося зростання на 13 %, майже до 15 млрд. грн. В цілому рівень розвитку вітчизняного страхового ринку оцінюють як недостатній [3].

Залежно від підстав надання страхових послуг розрізняють добровільне та обов’язкове страхування. Основними учасниками правовідносин у сфері страхування є страховики, страхувальники, національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Страхування у сфері господарювання регулюється низкою нормативно правових актів, серед яких: Господарський кодекс України, який містить положення щодо страхування як різновиду фінансової діяльності (ст. 252), суб’єктів такої діяльності (ст. 353), законодавство про страхування у сфері господарювання (ст. 355) [4]; закон України «Про страхування», що встановлює вимоги щодо страховиків, їх майнових активів, здійснюваних ними операцій, державного регулювання сфери страхування [5]; Цивільний кодекс України, в якому глава 67 (статті 979-999) регулює договірні відносини щодо страхування [6]. Господарська діяльність у сфері страхування може здійснюватись лише господарськими організаціями, що створюються як фінансові установи зі спеціальними предметами діяльності у формі будь-якого виду господарського товариства, крім товариства з обмеженою відповідальністю. Однак у більшості випадків засновники страхової організації обирають при її заснуванні акціонерну форму враховуючи переваги останньої. Надання послуг щодо страхування зазвичай здійснюється на підставі договору страхування. За договором страхування страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору [7, с. 604-611].

На підставі вищезазначеного можна зробити висновок, що в цілому в Україні вже сформований фундамент для функціонування страхового ринку. Страхові правовідносини, що закріплюються у формі договору, полісу тощо,  регулюються правилами та умовами страхування, що в них відображено. Для збільшення попиту на страхові послуги важливим є підвищення довіри до страхових компаній та надання впевненості страхувальникам щодо належного відшкодування їх витрат за рахунок страхових виплат. З одного боку для цього потрібно посилення відповідальності у сфері надання таких послуг з боку всіх учасників відносин, з іншого боку для реального функціонування та розвитку ринку страхових послуг не вистачає висококваліфікованих спеціалістів, що не лише надаватимуть якісні послуги, а й зроблять значний науковий внесок до вдосконалення страхової тематики, що необхідні й працівникам системи страхування, і страхувальникам.

Література:

1. Пацурія Н. Господарська страхова діяльність: види, ознаки, поняття / Н. Пацурія // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://рареrs.unіv.kіеv.uа/jurуdусhnі_nаukу/аrtісlеs/Есоnоmіс_іnsurаnсе_асtіvіtу_kіnds_сhаrасtеrіstісs_соnсерt_17908.рdf

2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://рареrs.unіv.kіеv.uа/еkоnоmіkа/аrtісlеs/Thе_mеgnіng_оf_thе_tеrm_іnsurаnсе_аs_а_vаrіеtу_оf_еntrерrеnuеrshір_оn_thе_fіnаnсіаl_mаrkеt_14716.рdf

3. Огляд ринку страхових послуг України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://уаsnо-grоuр.соm/uа/проекти/огляд_ринків/ринок_страхових_послуг_в_україні/

4. Господарський кодекс України від 16.01.2003 року №436-ІV // Відомості Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://zаkоn4.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/436-15.

5. Про страхування: закон України від 07.03.96 року (в ред. Закону від 11.07.2014 року) №85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://zаkоn4.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/85/96-вр.

6. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року №435- ІV // Відомості Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://zаkоn4.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/435-15.

7. Вінник О. М. Господарське право: Навчальний посібник. – 2-ге вид., змін, та доп. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 766 с.