Шадріна В.В.

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Горбань І.Ю.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

ДИНАМІКА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ

СТУДЕНТІВ-ФЕХТУВАЛЬНИКІВ ПІД ВПЛИВОМ СПЕЦІАЛЬНИХ ВПРАВ

Анотація. У статті визначено вплив фехтувальних вправ зі зброєю та двобоїв на стан психофiзiологiчних показників студентів. Обґрунтовано доцільність використання фехтувальних вправ та двобоїв для студентів неспеціалізованих вищих навчальних закладів з метою покращення психофізіологічного стану.

Ключові слова: фізичне виховання студентів, фехтувальні вправи та двобої, психофізіологічний стан.

Аннотация. Шадрина В.В., Горбань И.Ю.. Динамика психофизиологического состояния студентов-фехтовальщиков под воздействием специальных упражнений. В статье определено воздействие фехтовальных упражнений с оружием и поединков на состояние психофизиологических показателей студентов. Обоснована целесообразность использования фехтовальных упражнений и поединков для студентов неспециализированных ВУЗов с целью улучшения психофизиологического состояния.

Ключевые слова: физическое воспитание студентов, фехтовальные упражнения и поединки, психофизиологическое состояние.

Annotation. Shadrina V.V., Gorban I.Y. Change psychophysiological state students under the influence of special exercises. The article identified the effects of fencing exercises with weapons and duels on the state of psychophysiological indices of students. The expediency of the use of fencing bouts of exercise and specialized universities for students to improve the psycho-physiological state.

Keywords: physical education students, fencing exercises and duels, psychophysiological state.

Вступ. Сучасні умови праці спеціаліста ставлять підвищені вимоги до його психічних та рухових функцій, які пов’язані з керуванням складною технікою, приладами, комп’ютерами. Особливо підвищуються вимоги до інтенсивності та стійкості уваги, швидкості та точності зорово-рухового сприйняття, і відповідних рухів та дій, швидкості переробки інформації, орієнтування в складній ситуації, яка постійно змінюється, точності та безпомилковості дій в умовах ліміту часу [1-5]. Позитивний вплив фехтування на психічні та рухливі функції роблять цей вид спорту ціннім засобом удосконалення багатьох якостей та вмінь спеціаліста, необхідних для успішної праці. Фехтування (від німецького fechten – фехтувати, битися, боротися), це володіння холодною зброєю (мечем, шпагою, шаблею та інші). Мистецтво фехтування втілюється в тому, щоб у двобої з противником наносити уколи (удари) не отримуючи їх самому. Регулярні заняття фехтуванням розвивають спритність, швидкість, силу, гнучкість, витривалість, спроможність знайти вірне рішення, рішучість та інші. Одноборство з супротивником наповнює фехтування глибоким психологічним змістом, тим більше що умовність факту поразки легким торканням зброї не дає переваги особі яка має найбільш розвинену мускулатуру. Поєдинок несе яскраво виражену інтелектуальну спрямованість. Тренування фехтувальників, яке складається з фізичної, техніко-тактичної і психологічної підготовки, всебічно зміцнює здоров’я закаляє фізично та морально, розвиває всі функціональні системи організму та сприяє досягненню високих спортивних результатів. Успішно фехтувати – це означає досконало поєднувати техніку з мистецтвом психологічного, інтелектуального обігравання противника, тобто володіти мистецтвом ведення бою, тактикою. Щоб набути тактичної майстерності потрібно оволодіти цілим рядом психологічних якостей і вмінь, в тому числі: впевненностю, вмінням подавляти в собі негативні емоції, зберігати швидкість та чіткість сприйняття, вміння миттєво осмислювати бойові моменти, кмітливістю, швидкістю орієнтування, рішучістю, сміливістю, самодисципліною. Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Формулювання цілей роботи. Метою дослідження було визначення динаміки психофізіологічного стану студентів під впливом фехтувальних вправ та двобоїв.

Методи дослідження. Аналіз науково-методичної літератури та документів планування навчального процесу у вищих навчальних закладах, педагогічні спостереження, хронорефлексометрія (визначення латентного часу простої реакції, реакції вибору з чотирьох альтернатив, реакції на об’єкт, що рухається у часових інтервалах 300 мс та 500 мс, диференціювання м’язового зусилля, статистична обробка отриманих даних.

Результати досліджень. Фехтування у вищих навчальних закладах має виключно спортивну спрямованість. Однак специфіка фехтування дозволяє без особливих зусиль вести двобої особам, які ніколи не займались цим видом спорту. Високий рівень технічного оснащення робить фехтування безпечним і в одночас об’єктивним видом спортивного одноборства. Наявність електричного сигналу про нанесення уколу або удару у вигляді кольорового ліхтаря дозволяє швидко навчитися суддівським функціям, особливо у шпажному фехтуванні. Доступність освоєння основних прийомів фехтування у різному віці, історична привабливість, аристократичне походження, інтелектуальна та психофізична складова успіху у поєдинку, відсутність вагових категорій, вимог до силових та антропометричних показників робить фехтування універсальним засобом фізичного, техніко-тактичного, психологічного та інтелектуального вдосконалення студентської молоді. Кваліфікованими спеціалістами в галузі фехтування розроблені програми для навчання фехтуванню студентів неспеціалізованих вищих навчальних закладів [1, 2, 3]. Ці програми спрямовані, у першу чергу, на раціональне сполучення загальних завдань курсу фізичного виховання зі спортивною та професійно-прикладною орієнтацією навчального процесу. Обґрунтована послідовність оволодіння окремими прийомами та бойовими діями фехтувальника, викладені організаційні та змістовні характеристики тренувальних занять, представлені нормативи оцінки спеціальної підготовленості студента-фехтувальника. Але на практиці, нажаль, фехтування як засіб підвищення функціональних можливостей студентів та адаптації до майбутньої професійної діяльності застосовується дуже рідко і в обмежених обсягах. На начальному етапі навчання фехтуванню передбачається знайомство з основами просторової структури рухів, що складають сутність прийомів або дій, з оптимальною швидкістю. Студенти виконують вправи без партнерів, на мішені, або з пасивним партнером. Початкові вправи вивчаються з використанням різноманітних методичних прийомів, з введенням комплексів вправ які підводять до виконання основної вправи, а також спеціалізованих рухливих ігор. Головне педагогічне завдання цього етапу, формування спеціальних рухових навичок у незмінних, стандартних умовах їх виконання при максимальному зосередженні уваги студента. Основи методики навчання фехтуванню студентів, полягають в послідовному вивченні прийомів у спрощених умовах і в подальшому їх вдосконаленні при взаємодії з партнерами та викладачем. Одночасно планується поступовий збільшення та ускладнення практики впровадження дій в навчально-тренувальних і змагальних боях. Заняття з фехтування, як масовий процес, що охоплює всіх студентів доцільно проводити у формі групових та індивідуальних занять як зі спеціальної так і з загальної фізичної підготовки. Основними видами вправ з партнером для студентів пропонуємо вважати наступні: вправи у пересуваннях, зміни позицій та з’єднань, вправи над вдосконаленням атак, захистів і відповідей, вправи “в контрах”. Вправи повинні виконуватися зі взаємодопомогою, коли вивчення та вдосконалення певного прийому або дії передбачає сприяння один одному у виконанні конкретного завдання. Один студент виконує роль атакуючого, другий – захищається і виконує відповідні дії (відповіді, контратаки). Таким чином, цей метод передбачає вивчення студентами різноманітних бойових дій. Дослідження стану психофізіологічних функцій під впливом фехтувальних двобоїв, парних вправ та вправ зі зброєю на допоміжному знарядді проводилось на студентах Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди у період навчально-тренувальних занять (n = 39). Регістрували латентний час реакції, реакцію вибору із чотирьох альтернатив, реакцію на об’єкт, що рухається в інтервалі часу 500 та 300 мс. Фонові показники реєструвалися до початку заняття, потім проводилась загальна та спеціальна розминка. Достовірне покращення психофізіологічних показників порівняно з фоновими даними зафіксовано після проведення 6-7 поєдинків на п’ять уколів або 3-4 боїв до 15 уколів (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка психофізіологічних показників студентів при виконанні спеціальних фехтувальних вправ та двобоїв

№	Показники	До заняття (фонові значення)	Вправи у парах та вправи зі зброєю на допо-міжному знарядді	Навчально-тренувальні бої
		М±m	М±m	М±m
1	Латентний час реакції, мс	181 ± 2,57	177 ± 3,31	169 ± 2,51
2	Реакція вибору з чотирьох альтернатив, мс	454 ± 7,71	453 ± 9,55	432 ± 8,33
3	Реакція на об’єкт, що рухається в інтервалі часу 500 мс, мс	21,7 ± 1,14	20,8 ± 1,12	19,8 ± 1,11
4	Реакція на об’єкт, що рухається в інтервалі часу 300 мс, мс	35,7 ± 1,79	35,0 ± 1,67	32,1 ± 1,91
5	Диференціювання мязового зусилля	1,77 ± 0,09	1,52 ± 0,07	1,29 ± 0,12

Після виконання парних вправ та вправ зі зброєю на допоміжному знарядді також покращилися психофізіологічні показники, але достовірні дані отримані тільки з латентного часу реакції та диференціювання м’язового зусилля.

Висновки. Позитивний вплив фехтування на психічні та рухливі функції роблять цей вид спорту ціннім засобом досконалості багатьох якостей та вмінь студента, необхідних для успішної праці в сучасних умовах. Дослідження динаміки психофізіологічного стану фехтувальників під впливом спеціальних фехтувальних вправ та двобоїв дозволило визначити оптимальні обсяг, інтенсивність та психологічну напруженість спеціальних навантажень. Проведення тренувальних та змагальних боїв викликає більші зрушення психофізіологічного стану ніж парні вправи та вправи зі зброєю на допоміжному знарядді. Таким чином, можна рекомендувати заняття фехтуванням як засіб підвищення не тільки фізичних можливостей, а також як засіб покращення психофізіологічних функцій. Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем психофізіологічного стану студентів під впливом спеціальних вправ.

Література

1. Кривенцова И.В. Роль фехтования в формировании профессиональной компетентности будущих педагогов в области физической культуры /И.В.Кривенцова // Физическое воспитание студентов. 2009. -№2. - С. 48-51.

2. Крівєнцова І.В. Особливості методики викладання фехтування студентам педагогічного ВНЗ. / І.В. Крівєнцова, В. Кліменченко, І.І. Одокієнко // Теорія та методика фізичного виховання: Науково-методичний журнал. – Харків: ОВС, 2011. - №11.- С.14-18.

3. Программа и методические рекомендации по фехтованию для преподавателей / Сост. В.М.Лабскир, С.Т.Омельченко, Д.А.Тышлер и др. – Харьков: ХПИ, 1988. – 23с.

4. Хомич В.М. Комплексна модель професійно-прикладної фізичної підготовки студентів технічного профілю //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №2. – С.142-146.

5. Шевченко С.М. Досвід організації самостійної роботи студентів в умовах кредитно–модульного навчання //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №2. – С.149-152