СТРОИТЕЛЬСТВО И АРХИТЕКТУРА/ 1. Архитектурные решения объектов

строительства и реконструкции

к.т.н., доц. Саньков П.М., ас. Ткач Н.О., студ. Іванов Д.В., студ. Биков В.Ю.

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

Застосування методики визначення показника якості середовища для розробки програми по відновленню та збереженню пам'ятників архітектури

Актуальність теми: Велика проблема збереження пам’ятників архітектури міста Дніпропетровська, як і в інших містах Україні, є дуже актуальною сьогодні. Занедбаний стан архітектурних пам’яток, а деяких і зовсім зруйнованих, дає зрозуміти що треба діяти, створювати методику яка буде вказувати нам рівень занедбаності будівлі, її вага для міста і яку будівлю першу треба реставрувати або реконструювати.

Мета. Збереження залишившихся пам'яток архітектури міста Дніпропетровська.

Завдання роботи:

- Розробити методику, якою можливо бути оцінювати історичні будівлі і вказувати, які з них треба реставрувати в першу чергу, а яким зовсім не потрібна реставрація.

- Оцінити рівень збереженості архітектурних пам’яток, їх особливості і вагомість.

Об’єкт дослідження: Пам’ятки архітектури м. Дніпропетровськ, їх стан.

Предмет дослідження: Розробка метода оцінки занедбаності пам’ятків архітектури м. Дніпропетровська.

Основна частина.

В ДВНЗ «ПДАБА» розроблена методика визначення якості середовища [1]. Кожен з одиночних факторів залежно від конкретних значень його показників виражає ступінь сприятливості або несприятливості території конкретним видам народногосподарського використання. Виділено п'ять оціночних категорій: ПП - повністю придатна; П - придатна; ЧП - частково придатна; НП - непридатна; ПНП - повністю непридатна.

Визначивши послідовність факторів по їх загальній повторюваності від найбільшого значення до найменшого, ми отримаємо ряд значущості факторів, за їх впливом на якість території життєдіяльності. Отже проведена ієрархія факторів за методом трикутника Фуллера шляхом парного порівняння. Підсумкова повторюваність передає вагу фактора . В результаті нашого дослідження встановлена вага кожного фактора, яка наведена в табл.. 1.

Кожен фактор одержує певний бал () (від 0 до 4, методика одержання балу зараз уточнюється авторами) і в результаті отримуємо синтетичний показник якості середовища (об’єкта дослідження):

Об'єктами комплексної оцінки якості життєдіяльності є території мікрорайонів і житлових районів, міст і селищ міського типу, областей і регіонів, сільських районів і сіл, зон рекреації. При відборі оціночних факторів необхідно враховувати спрямованість оцінки: оцінка діяльності адміністрації за певний період, обґрунтування планів реконструкції, вибір або пошук територіальних ресурсів, визначення перспектив розвитку розглянутих об'єктів, констатація існуючого стану: пошук резервів для виведення об’єкта з кризових ситуацій, вибіркова оцінка стану класів, факторів, окремих систем. Пам’ятки архітектури, що підлягають оцінці, визначаються окремо для кожного можливого виду їх використання. Найбільш часто пріоритет в даний час отримує охорона природи, пам'яток історії та культури, що має не лише господарське, а й соціальне та екологічне значення. Оцінка території з позиції інтересів охорони природи, пам'яток історії і культури, як правило, передує зараз оцінці території з позиції інших видів використання території і проводиться на основі спеціальних досліджень за спеціальною методикою. Території пов'язані з охороною природи, пам'яток історії і культури, після визначення і затвердження їх статусу стають закритими для інших видів народногосподарського використання.

Згідно застосованої методики, потрібно визначити фактори оцінки. При цьому вони можуть бути чотирьох, нижче наведених типів.

Тип А - кількісний. Оптимальне значення (допустиме, нормований), з яким порівнюється значення фактора на території міста (району, населеного місця, житлового району), можна визначити безпосередньо з набору стандартів, нормативів, ТЕП, нормативних директив, результатів НДР та інших документів.

Тип В - перехідний від кількісних показників до якісних. Оптимальне (необхідне значення) можна отримати безпосередньо. Можна лише позначити інтервал в якому повинні знаходитися оптимальні значення.

Тип С - якісний. Він використовується в тому випадку, коли не можна виділити кількісне значення фактора. У такому разі небезпека суб'єктивної оцінки можна зменшити шляхом обговорення цього фактора фахівцями.

Тип D - статистичний. Оцінка фактора проводиться на основі статистичних даних.

Авторами запропоновані наступні 4 (чотири) оціночні групи факторів для збереження та відновлення історико-архітектурної спадщини.

Група 1. Історично-архітектурна цінність пам’ятника (Тип С, мезо рівень)

1.1 Унікальність, характерні особливості, автентичні межі будівлі

1.2 Збереження первинної функції будівлі

1.3 Стан декоративного оздоблення фасаду, що збереглось

1.4 Рік зведення та термін експлуатації

Група 2. Містобудівний фактор (Тип А, В та С, мезо рівень)

2.1 Розташування об’єкта в структурі міста

2.2 Значення об’єкта для міста(Вплив пам’ятника на розвиток архітектури в даному регіоні)

2.3 Оцінка території, навколо пам’ятника (на взаємозв’язок)

2.4 Наявність охоронної зони пам’ятника

Група 3. Конструктивний фактор(мікро рівень)

3.1 Стан конструкцій будівлі, (Тип А та С, оцінка ушкоджень будівлі)

3.2 Оцінка конструктивних особливостей

3.3 Стан після реконструкції, якщо вона проводилась

Група 4. Соціальний фактор (Тип С та D, макро рівень)

4.1 Візуальна оцінка інтер’єру

4.2 Здібність пам’ятника до «діалогу» з сучасною архітектурою міста

4.3 Перспективи експлуатації пам’ятника архітектури за умови його реставрації

4.4 Вплив на стан людини (емоційний)

Висновки та перспективи подальших досліджень. По запропонованій методиці оцінки будівель, які входять у список архітектурно-культурної спадщини міста Дніпропетровськ, визначити які пам’ятки архітектури найбільш потребують реставрації чи реконструкції. Запропонувати чергу реставрації цих пам’яток. Для чого провести масштабне соціологічне опитування фахівців по встановленню вагомості кожного з запропонованих факторів оцінки, за допомогою методу «Трикутника Фулера», основаного на попарному порівнянні факторів між собою.

Література

1. Методика оценки качества и безопасности жизнедеятельности населения /Самойлюк Е.П., Саньков П.Н., Гилёв В.В. и др. //В сб. Безопасность жизнедеятельности в XXI веке, г. Днепропетровск 29-31 января 2001 года.