*119803*

К.е.н. Мехеда Н.Г. , Павленко Ю.

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького

Екологічна складова економічної безпеки підприємства

Екологічна безпека - це такий стан навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та виникнення небезпеки для здоров'я людини. [ 1].

Екологічна безпека складається з: екологічного аудиту, моніторингу, прогнозу розвитку екологічної ситуації , екологічного менеджменту, екологічної проблеми.

Законодавчо-правові заходи щодо регулювання екологічної безпеки підприємства: Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», прийнятий Верховною Радою України 21 грудня 2010 р., Закон України «Про відходи» від 7 березня 2002 р , Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23 березня 2000 р.

Екологічна політика – це політика підприємства, щоб забезпечувати максимальне зниження негативного впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище, сприяти виявленню екологічних аспектів у замовників. [ 3].

Екологічна політика підприємства реалізується на основі принципів:

- визнання конституційного права людини на роботу та проживання в умовах сприятливого навколишнього середовища;

- пріоритету екологічної безпеки як складової частини національної безпеки;

- скорочення споживання енергоносіїв;

- скорочення утворення відходів виробництва та екологічно безпечне поводження з ними;

- пріоритету прийняття запобіжних дій над заходами з ліквідації негативних екологічних впливів

Принципи екологічної відповідальності підприємств:

1). Забезпечення екологічної безпеки продукції і технологічних процесів її виробництва повинно будуватися на підставі вітчизняних законів і стандартів, міжнародних екологічних нормативів і вимог.

2). Відноситися до питань охорони навколишнього середовища як до постійної системи управління господарською діяльністю.

3). Ретельний облік і класифікація джерел впливу на навколишнє середовище, викидів в атмосферу є необхідною умовою для вдосконалення природоохоронної діяльності підприємства і екологічної безпеки продукції.

4). Застосування сучасних технологій, нових наукових розробок, знань і досвіду персоналу для ефективнішого використування людської праці, енергетичних і сировинних ресурсів, скорочення рівня відходів виробництва і споживання при розробці і виготовленні продукції.

5). Кожен проект на нове будівництво, розширення, технічне переозброєння не повинен бути допущений до реалізації без позитивного висновку державної екологічної експертизи.

6). Навчати персонал підприємства роботі в системі охорони навколишнього середовища. Регулярно проводити перенавчання.

7). Безперервно удосконалювати систему екологічного управління, постійно знижувати вплив на навколишнє середовище.

8).Створювати умови для відкритої демонстрації екологічної відповідальності підприємства будь-яким зацікавленим сторонам

9).Послідовно розвивати систему власних екологічних стандартів підприємства. Регулярно узагальнювати і поширювати досвід екологічної діяльності.

10).Важливість вирішення екологічних проблем повинні завжди враховуватися при взаєминах з постачальниками і споживачами.

11).Підприємства повинні з місцевими органами влади брати участь в розробці та реалізації проектів охорони навколишнього середовища, сприяння навчанню по програмам здорового способу життя.[2].

Екологічний паспорт підприємства — це комплексний документ, що містить характеристику взаємин підприємства з навколишнім середовищем.[4].

Екологічний паспорт містить : загальні відомості про підприємство, використовувану сировину, опис технологічних схем вироблення основних видів продукції, схем очищення стічних вод і викидів у повітря, їх характеристики після очищення; дані про тверді й інші відходи, а також відомості про наявність у світі технологій, що забезпечують досягнення найкращих питомих показників по охороні природи.

В екологічному паспорті повинні бути наведені показники впливу підприємства на стан навколишнього середовища, такі як: екологічність продукції, що випускається, вплив на водні ресурси, вплив на повітряні ресурси, вплив на матеріальні ресурси і відходи виробництва

Список використаних джерел:

1.Н.М. Дяченко Тенденції розвитку екологічного підприємств в Україні», 2008- 205с.

2. Яновська Е.С., Кузовенко В.А., Дяченко Н.М. Основи екологічного менеджменту та аудиту: Навчальний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр«Київський університет», 2006. – 178 с.

3. http://www.rusnauka.com/25_DN_2008/Economics/29273.doc.htm

4. http://www.confcontact.com/20110629/2_sudakova.php