*119853*

Проценко І. С.,

наук. керівник Лаврик-Слісенко Л.П.

Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського,Україна

Економічний розвиток підприємства

Ефективний розвиток підприємств є передумовою економічного зростання будь-якої сучасної країни. В умовах формування і розвитку ринкових відносин центр господарської діяльності зміщується до первинної ланки економічної системи - підприємству.

Тут у виробничому процесі «з'єднуються» трудові, матеріальні і фінансові ресурси з метою виготовлення різноманітної продукції і надання послуг для задоволення потреб суспільства. У ринковій економіці виживають лише ті підприємства, які найбільш правильно і компетентно зрозуміли вимоги ринку, організували виробництво конкурентоспроможної продукції, послуг, які користуються попитом, уміло здійснюють мотивацію висококваліфікованої творчої роботи персоналу.

Суб'єкт підприємницької діяльності, перебуваючи у стані постійного ризику, ступінь і характер якого визначають його засновники або органи управління, постійно орієнтується на отримання прибутку якомога вищого рівня. Однак, зрозуміло, така діяльність нерідко характеризується низкою реальних та потенційних загроз для підприємства.

А.Файоль і Л.Урвік ще у своїх перших працях зазначали, що передбачення — це відправна точка планування діяльності підприємств, управління взагалі. Залежно від розуміння тенденцій розвитку економіки, галузі, підприємства, необхідності та можливостей передбачення майбутнього фірми, що створюються сьогодні, впродовж свого існування в дещо скороченому варіанті можуть проходити історичний шлях розвитку планування та управління підприємствами за останні 5060 років. Систему економічної безпеки підприємства та механізм її створення досліджували у своїх працях вітчизняні вчені: М.Азаров, О.Власик, В.Горбулін, В.Грушко, М.Денисенко, О.Десятник, М.Єрмошенко, С.Єрохін, В.Загорський, О.Захаров, А.Крисоватий. Проте залишається багато не вирішених проблем в цьому напрямі.
Причини субоптимізації досліджували Д. Міллер і М. Старр, які довели:

1)діяльність організації не можна описати та визначити одним показником;

2) кожна група та індивід, котрі мають до організації відношення, користуються власними інтересами, що містить ознаки потенційного конфлікту;

3)субоптимізація потрібна, оскільки не збігаються довго й короткострокові орієнтири, дії та інтереси.
Кожен керівник підприємства на власний ризик визначає систему і механізми побудови структур. Підприємство при виході на будь-який новий ринок повинне прорахувати всі плюси та мінуси, врахувати всі особливості данного ринку, галузевих, регіональних, товарних ринків,покупців.

Ключові фактори успіху (або конкурентні переваги) — це характерний для певної галузі перелік чинників, що приносять їй переваги перед іншими галузями (наприклад, у боротьбі за інвестиції за рахунок більшої прибутковості або швидкості обороту капіталу), а також одним підприємствам галузі над іншими. Ці фактори не є постійними, вони змінюються залежно від: особливостей галузей; сегментів ринку, що обслуговуються, а також часу та етапу «життєвого циклу» галузі та підприємства.

Задачі підприємства:

1. Одержання доходів, його власникам.

2. Створення робочих місць для населення.

3. Охорона навколишнього середовища.

4. Забезпечення підприємства заробітною платою.

5. Забезпечення персоналу нормальними, прийнятними умовами праці, а споживачів — продукцією

Інноваційно орієнтоване і ефективний розвиток підприємств є передумовою економічного зростання будь-якої сучасної країни. Ця обставина вимагає інвестиційного забезпечення та державного стимулювання своєчасного відновлення зношених і застарілих основних засобів на підприємствах. Обсяги та доступність традиційних джерел фінансування оновлених процесів, таких як власні кошти, бюджетне фінансування, банківські кредити, не задовольняють інвестиційні потреби промислових підприємств у здійсненні широкомасштабного оновлення основного капіталу.

Таким чином, підприємства є основною ланкою, де відбувається ринкова трансформація економіки. Воно являє собою виробничо-технологічну, організаційну й економічну єдність. Ефективний розвиток підприємств є передумовою економічного зростання будь-якої сучасної країни. У ринковій економіці досягають успіху лише ті підприємства, які найбільш правильно і компетентно зрозуміли вимоги ринку, організували виробництво конкурентоспроможної продукції, послуг, які користуються попитом, уміло здійснюють мотивацію висококваліфікованої творчої роботи персоналу.

Література:

1. Макаровська Т.П., Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: МАУП, 2003. — 304 с.

2. Афанасьев Н.В. Экономика предприятия: Учебно-методическое пособие для самостоятельного изучения дисциплины / Н.В. Афанасьев, А.Б. Гончаров [Под ред. проф. Н.В.Афанасьева]. – Харьков: ИД «ИНЖЭК», 2004.,410 с.

3. С. В. Васильчак, А. С. Гаврилевич: Науковий вісник НЛТУ України 2011 р., № 21.02, с. 136-141

4. Шершньов 3. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999,384ст.

5. Бойчык И. М. –Экономика предприятия. Издательство: «Аттика» Киев,479 ст.