*119884*

К.е.н., доц. Левицький В.В.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

 

Реінжиніринг бізнес-процесів як структурна частина забезпечення соціально-економічної стійкості підприємства

 

Об’єктивні потреби сучасної економіки вимагають мобільної перебудови бізнес-процесів з урахуванням майбутнього попиту на продукцію. Цю вимогу неможливо задовольнити, якщо процес не буде гнучким.

Таким чином, поліпшення та реінжиніринг бізнес-процесів підприємства необхідний, оскільки:

·        обсяг замовлень залежить від величини зон цінності;

·        придбана замовником цінність є результатом бізнес-процесів;

·        тривалий успіх в умовах конкуренції вимагає постійного підвищення цінності того, що поставляється на ринок;

Для безперервного підвищення здатності створювати цінності підприємство повинно постійно поліпшувати бізнес-процеси. Для того щоб досягти значних результатів при поліпшенні процесів, необхідно вибрати відповідні процеси та впливати на них таким чином, щоб підвищити їх здатність створювати цінності.

На підприємстві основне значення мають наступні види діяльності:

·        визначення вимог до продукції;

·        підготовка об’єкта;

·        виконання робіт;

·        гарантійне обслуговування.

Ці види діяльності є первинними, так як з точки зору процесного підходу вони утворюють процеси орієнтовані на споживача. Сукупність видів діяльності, які створюють продукт і забезпечують його цінність, можна назвати ланцюжком створення цінностей. Ланцюги цінностей є не тільки у організацій, а й у постачальників матеріально-технічних ресурсів і споживачів продукції. Всі ці ланцюги утворюють систему цінностей, тому працездатність та ефективність діяльності підприємства забезпечується за допомогою зв’язків, що об’єднують всі види діяльності всередині підприємства з іншими ланцюгами цінностей. Всі види діяльності, створюючи цінності, вимагають витрат на їх здійснення. Діяльність організації стає прибутковою, якщо створена в результаті цінність перевищує сукупні витрати. Ставлення цінності продукту до витрат  є вирішальним фактором підвищення соціально-економічної  стійкості та конкурентоспроможності підприємства.

В умовах конкурентного середовища організації можуть або пропонувати продукцію більшої цінності, встановлюючи ціни вище середніх, або знижувати витрати. Можна також використовувати обидва прийоми одночасно. Стратегічна перевага може бути досягнута шляхом використання відмінних від конкурентів видів діяльності або оптимізації зв’язків між різними видами діяльності. Підбір видів діяльності та оптимізація зв’язків є стратегічним підходом, що забезпечує стійке положення на ринку та високі доходи. Ланцюги цінностей та супроводжуючі її витрати дозволяють виділити кожен з видів діяльності. Потрібно також мати на увазі, що соціально-економічна стійкість організації залежить не тільки від власних витрат, але й від витрат процесів, утворених іншими ланцюжками цінностей [1].

На підставі аналізу видів діяльності організації визначається склад і зміст бізнес-процесів. Набір бізнес-процесів залежить від тих видів продукції та послуг, які вона випускає чи надає. Виділяючи та структуруючи бізнес-процеси, необхідно їх розглядати з точки зору завершеності та можливості вимірювання витрат на їх виконання [2].

Поліпшення процесу часто вимагає значного часу і фінансових ресурсів для визначення та впровадження покращень, тому слід ретельно вивчити, чи є поліпшення даного процесу найбільш підходящим рішенням для підвищення здатності виробляти цінності, перш ніж вкладати відповідні інвестиції.

Значимість бізнес-процесів при створенні продукції не однакова через їх ролі в процесі виробництва. У кожній організації присутні основні та другорядні процеси. Кардинальні покращення другорядних процесів зазвичай не приводять до якихось значних результатів у діяльності організацій, у той час як невеликі поліпшення основних процесів можуть істотно підвищити результати діяльності організації [1-2].

Перш ніж здійснювати реінжиніринг бізнес-процесів необхідно визначити:

·        сукупність бізнес-процесів, що виконуються в організації, пов’язаних з випуском продукції;

·        найбільш важливі для організації бізнес-процеси;

·        вузькі місця при реалізації цих бізнес-процесів.

Управління бізнес-процесами, що базується на процесному підході, включає чотири взаємозалежних етапи:

·        аналіз бізнес-процесів;

·        вибір бізнес-процесів;

·        реінжиніринг бізнес-процесів;

·        менеджмент бізнес-процесів.

Отже, будь-яка організація функціонує як логічний ланцюг постійно повторюваних бізнес-процесів. Вони міжфункціональні і взаємопов’язані, тому в реалізації бізнес-процесу, як правило, беруть участь кілька підрозділів. Визначення бізнес-процесів пов’язане з вивченням матеріальних та інформаційних потоків як усередині підприємства, так і з зовнішніми організаціями, які беруть участь в процесі виробництва та вцілому сприяють забезпеченню його соціально-економічної стійкості у довгостроковому періоді.

 

Література:

 

1.     Тренев Н. Н. Управление финансами. – М. : Финансы и статистика, 1999. – 495 с.

2.     Шершньова З. С. Стратегічне управління : підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2004. – 699 с.