*119039*

Экономические науки/ 13.Региональная экономика

Козлов П.П.

Регіональна асоціація органів місцевого самоврядування «Агломерація «Північний Донбас»

Міжмуніципальне співробітництво як основний інструмент прискорення субрегіонального розвитку старопромислових регіонів

Співробітництво на рівні органів місцевого самоврядування у країнах Західної Європи стало одним із найбільш дієвих механізмів прискорення соціально-економічного розвитку регіонів, що мають схожий потенціал. Ще у 60-х роках науковцями було помічено, що регіони, часто навіть відсталі, прискорювали темпи розвитку за рахунок співпраці з регіонами, що мали таку ж спеціалізацію. Найяскравіший приклад – це південні райони Італії. На основі цих спостережень Євросоюзом був розроблений принцип статистичного та економічного адміністративно-територіального поділу, що намагався стерти принаймні економічні кордони між однотипними регіонами. Там, де адміністративних кордонів неможливо було уникнути виникали єврорегіони.

В Україні ситуація склалась таким чином, що найчастіше регіони з однаковою спеціалізацією (оскільки під регіоном в Україні розуміють області, то доцільніше використовувати назву «субрегіон») були роз’єднані адміністративними кордонами областей та районів. Таким чином, країна втратила можливість активізувати розвиток таких субрегіонів за основними напрямами діяльності. Для вирішення ряду прикладних проблем та реалізації інвестиційно-інноваційних проектів необхідно було виходити за територіально-адміністративні межі одного району та встановлювати консенсус між двома, трьома і навіть більшою кількістю районів. Для вирішення даної проблеми був прийнятий Закон України «Про асоціації органів місцевого самоврядування». Проте він лише в певній мірі вирішував дану проблему. Він створив механізм для створення асоціації районів для вирішення соціально-економічних проблем, але не запустив його. На даний момент відсутні жодні зовнішні мотиватори для адміністративних районів щодо стимулювання створення асоціацій органів місцевого самоврядування за економічною та соціальною ознакою.

Певну паралель можна провести між депресивними регіонами Європи та «субрегіонами» України. Причому для України характерна наявність не лише відсталих регіонів, а й регіонів, що були розвинуті у минулому, проте через негативний вплив низки політичних подій на соціально-економічний розвиток країни в цілому та регіонів зокрема, втратили свій потенціал. До таких регіонів відносять так звані старопромислові регіоні, які характеризуються наявність застарілого обладнання, відсутністю новітніх технологій, проте досить високим інтелектуальним та людським потенціалом. Наявність таких регіонів є суттєвою проблемою для економіки країни, оскільки відсутність механізмів реалізації інтелектуального потенціалу призвела до збільшення соціальної напруги та поступового занепаду таких регіонів.

Рис. 1. Схема планування території Донецької області

Донецьку область також можна віднести до старопромислових регіонів. Слід відзначити, що існують перші спроби нового економічного поділу області. Районам, що мають спільні тенденції розвитку та інтереси, створені умови для більш тісної співпраці. Так, Донецька обласна рада затвердила схему планування території Донецької області, що включала поділ області на субрегіони відповідно до соціально-економічних умов розвитку та їх спеціалізації (див. рис. 1).

Для північного субрегіону Донецької області можна виділити основні механізми, які за допомогою міжмуніципального співробітництва органів місцевого самоврядування, мають стати акселератором соціально-економічного розвитку даного старопромислового субрегіону:

• Субрегіональна інноваційна модель модернізації економіки та управління її розвитком

• Регіональна модель ринку інноваційних технологій

• Використання віртуальних мережевих механізмів для посилення взаємодії науки, бізнесу та влади

Використання мережевих технологій має посилити взаємодію органів місцевого самоврядування та позитивно вплинути на реалізацію інноваційно-інвестиційних проектів субрегіону. Посилення міжмуніципального співробітництва Артемівського, Слов’янського, Костянтинівського, Краснолиманського районів та міст Артемівська, Слов’янська, Дружківки, Костянтинівки та Краматарська відображається у створенні Регіональної агломерації «Північний Донбас» (РАПД).

Рис. 2. Органи управління РАПД

Структура РАПД дозволяє отримувати синергетичний ефект від впровадження інноваційних проектів та посилювати інвестиційну привабливість субрегіону (див. рис. 2). Інвестиційна привабливість субрегіону заключається у:

ü високотехнологічний, потужний промисловий потенціал субрегіону є значним ринком споживання інноваційнихтехнологій та інвестицій;

ü галузь важкого машинобудування завжди базувалася на глибокій кооперації – це стане додатковим стимулом для приходу в субрегіон інноваційних венчурних компаній;

ü високопрофесійні трудові ресурси можуть повністю задовольнити потреби інвесторів у кадрах;

ü достатньо розвинута інфраструктура, що дозволяє задовольняти потреби інвесторів у послугах;

ü власна унікальна рекреаційна зона, через розвиток туристично-курортного бізнесу забезпечить відтворення трудового потенціалу субрегіону.

Таким чином, маючи унікальний ресурсний потенціал, необхідно створити своєрідний експериментальний полігон для всієї України з метою розробки нової регіональної моделі інноваційного розвитку економіки. А для цього Регіональній агломерації «Північний Донбас» потрібно надати статус інноваційного «пілотного» проекту модернізації економіки регіону на принципах міжмуніципального співробітництва та державно-приватного партнерства та розробити Комплексний план територіального розвитку Агломерації.

Такий підхід дозволить розробити пілотну модель розвитку територіально-промислових комплексів старопромислових регіонів України на базі Регіональної агломерації «Північний Донбас» для всієї України.