*119804*

Экономические науки/1. Банки и банковская система

 

Логвіненко В.О., Шірінян Л.В.       

Східноєвропейський університет

економіки і менеджменту                  

 

Сутність поняття кредитного ризику

 

Анотація

У  статті розглянуто сутність та види кредитних ризиків. Подано авторське визначення кредитного ризику. Удосконалено класифікацію кредитних ризиків.

Ключові слова: ризик, комерційний банк, кредитоспроможність,  кредит.

Вступ

Сьогодні в Україні відбувається істотне зростання обсягів кредитування та інвестування, яке супроводжується підвищеними ризиками, порівняно з іншими видами банківської діяльності, та відповідним зниженням дохідності, зумовлює потребу застосування нових підходів, методів та прийомів щодо ефективного управління кредитним портфелем банківської установи, розроблення дієвого механізму кредитного процесу та використання його у практичній діяльності.  На сьогодні в Україні існує дуже велика заборгованість по кредитах (станом на 01.01.2012  цей показник склав 79 292 тис. грн.[6]). У зв'язку з цим особливо актуальним є вивчення підходів до сутності та класифікації кредитних ризиків, що матиме позитив­ний вплив і допоможе уникнути істотних помилок у процесі кредитування та зменшення ризику неповернення кредитів.

Аналіз останніх досліджень

Серед  вітчизняних та зарубіжних вчених, що з різних позицій висвітлювали різноманітні способи та прийоми аналізу клієнтів при прийнятті комерційним банком рішення щодо кре­дитування, можна назвати:  І.А. Нідзельську, Кириченко О., Патєрікіна Л, Глубокой В. Дж. Сінкі, І. Сала, П. Роуза. Віддаючи належне доробку вчених, слід зазначити, що це питання залишається недо­статньо вивченим.

Метою статті є вивчення сутності та видів кредитних ризиків, для пропозиції системи їх мінімізації.

Виклад основного матеріалу

У сучасній літературі є декілька трактувань поняття «Кредитний ризик». Розглянемо деякі з них.

На думку  українського вченого В. Глубокого кредитний ризик - це основний вид фінансових ризиків, з яким стикаються банки у процесі своєї діяльності. Його поява спричинена, перш за все, несвоєчасним виявленням проблемних кредитів і недос­татністю створених під них резервів, а також недосконалістю кредит­ного контролю в банках [1]. Ми погоджуємось з автором щодо причин виникнення кредитного ризику, але слід зазначити, що автор не дає визначення сутності самого ризику.

М. Олексієнко вважає, що  кредитний ризик – це ризик, зумовлений невиконанням позичальником своїх зобов'язань щодо кредитора. Він, зазвичай, виникає через неспроможність позичальника, який узяв на себе зобов'язання виконувати умови фінансової (кредитної) угоди з банківською установою або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання [9]. Наведене визначення, на наш погляд, обмежується конкретними відносинами позичальника й кредитора і не враховує впливу на ці відносини обєктивних та субєктивних факторів.

Національний банк враховує вплив зовншніх та внутрішніх факторв і визначає кредитний ризик як  ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капі­тал та/або надходження банку.

Те саме можно сказати і про визначення В.Г. Бороноса, О.Я. Стойко та О.Л. Ковальова.

Так, О. Я. Стойко вважає, що кредитний ризик: «це ризик несплати позичальником кредитору основного боргу і процентів за його користування» [9].

О. Л. Ковальов дає таке визначення кредитному ризику - це ймовірність неповернення взятої позичальником позички [7].

В. Г. Боронос вважає що кредитний ризик – це невизначеність щодо повного та своєчасного виконання позичальником своїх зобов’язань згідно з умовами кредитної угоди [5].

Отже, на нашу думку всі ці визначення є неповними. Автори розглядаючи тільки суть ризику   не враховують його вплив на подальшу діяльність банку.

Разом з тим, для будь-якого комерційного банку важ­ливо вміти не тільки виявити проблемні кредити, а й вміти мінімізувати збитки при настанні проблем, які можуть з’явитись,  тобто управляти ризиками, а інші автори навпаки, розглядають тільки наслідки. Таким чином, поняття кредитного ризику можна сформулювати так: кредитний ризик - це ймовірність неповернення взятої позичальником позички, яка виникає під впливом зовншніх та внутрішніх чинників спричинена, перш за все, несвоєчасним виявленням проблемних кредитів і недос­татністю створених під них резервів, а також недосконалістю кредит­ного контролю в банках, що можуть призвести до негативного впливу на капітал та/або надходження банку. 

Виходячи з викладеного вище означення, одним з головних завдань банку є управління ризиками. Управління ризиками — це процес, за допомогою якого банк виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює їх моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв'язки між різними категоріями (видами) ризи­ків. Комплекс дій ризик-менеджменту має на меті забезпечити досягнен­ня таких цілей:

    Ризики мають бути зрозумілими та усвідомлюваними банком і його керівництвом.

    Рішення про прийняття ризику має відповідати стратегічним за­вданням діяльності банку.

    Рішення про прийняття ризику має бути конкретним і чітким.

    Очікувана дохідність має компенсувати прийнятий ризик.

    Розподіл капіталу має відповідати розмірам ризиків, на які нара­жається банк.

    Стимули для досягнення високих результатів діяльності мають узгоджуватися з рівнем толерантності до ризику [1, c.102] .

Існують такі види  ризиків[3, c.21]:

кредитний ризик;

ризик ліквідності;

ризик зміни процентної ставки;

ринковий ризик;

валютний ризик;

операційно-технологічний ризик;

ризик репутації;

юридичний ризик;

стратегічний ризик.

Цю класифікацію кожний банк може доповнити відповідно до власного бачення ризиків, з якими він працює, або планує працювати. У цьому разі банк має розро­бити власну нормативну базу управління визначеними категоріями ри­зиків, у тому числі з урахуванням кращої світової та вітчизняної практи­ки, зокрема розробок Базельського комітету з банківського нагляду, а також Принципів корпоративного управління [3, c.21].

У сучасній економічній літературі подано різноманітні класифікації ризиків у банківській діяльності. Кожен автор пропонує власні класифікаційні оз­наки [3, c.22] . Розглянемо декілька з них (табл. 1).

Таблиця 1

Види кредитних ризиків за критеріями

Автор

Критерії

Види кредитних ризиків

О.Кириченко

За сферою виникнення

- зовнішнього середовища (політичні, соціальні, законодавчі, економічні, форс-мажорні;

- внутрішнього середовища (недосконалість системи управління, технічні ризики)

За рівнем прийняття рішень

Макроекономічні, на рівні банківської установи, відповідальної особи

За рівнем прогнозованості

Прогнозовані, непрогнозовані

За причинами виникнення

Об'єктивні, суб'єктивні

За типами розвитку

Виправдані, невиправдані

За розмірами втрат

Незначні,  великі, критичні

За методом подолання

Індивідуальні, спільні

За методом мінімізації

Уникнення ризику, зниження рівня ризи­ку, передача (страхування), взаємозалік ризику, прийняття (поглинання) ризику

За типами аналізу

Кількісні, якісні

Л.О.Примостка

Сфера виникнення

- зовнішні

- внутрішні

Можливість кількісної оцінки

-квантифіковані

 -неквантифіковані

Причина виникнення

- непевність майбутнього

- непередбачуваність

- недостатня інформація

Джерела виникнення

- системний

- несистемний

Характер виникнення

Чистий (пов’язаний з основною діяльністю) Спекулятивний

Етап відтворювального процесу

- розробка

- виробництво

- продаж

- зростання

- згортання діяльності

Сторона, яка зазнає збитків

Замовник ,

партнери, виконавець

Можливість мінімізації

- ризик, який може бути знижений

- ризик, який не піддається мінімізації

Ступінь ризику

- без ризикова діяльність - мінімальний ризик - підвищений ризик

- критичний ризик - катастрофічний ризик

І.В. Єлейко

За фінансовими наслідками

- ризик, наслідком якого є фінансові втрати;

- ризик, наслідком якого є недоотримання фінансової вигоди.

За сферою виникнення

- зовнішній (систематичний) кредитний ризик;

- внутрішній (несистематичний) кредитний ризик.

За учасниками кредитної угоди

- ризик щодо позичальника;

- ризик щодо страховика;

- ризик щодо гаранта (поручителя).

За рівнем виникнення

-  індивідуальний кредитний ризик;

-   портфельний кредитний ризик.

За терміном кредитування

- ризик при короткотерміновому кредитуванні;

- ризик при середньостроковому кредитуванні;

- ризик при довготерміновому кредитуванні.

За можливістю прогнозування

- прогнозований кредитний ризик;

- не прогнозований кредитний ризик.

За видом кредитних послуг

- ризик при традиційних послугах кредитного характеру;

- ризик при нетрадиційних кредитних послугах.

За статусом позичальника

- ризик при кредитуванні корпоративних клієнтів;

- ризик при кредитуванні фізичних осіб;

- ризик при кредитуванні юридичних осіб;

- ризик при кредитуванні інсайдерів;

- міжбанківський кредитний  ризик.

За способом впливу на ризик

- ризик, що регулюється самостійно банківською установою;

- ризик, що передається страхової компанії;

- ризик, що розподіляється між банківськими установами.

За кредитним процесом

- ризик безпосередньої видачі кредиту;

- ризик, який виникає при нетрадиційних кредитних операціях.

За ймовірністю реалізації

- реалізований кредитний ризик;

- потенційний кредитний ризик.

Всі подані класифікації схожі між собою за  багатьма критеріями. На нашу думку, найвичерпною є класифікація І.В. Єлейко, але й її доцільно було б доповнити двома критеріями - за методом мінімізації та причинами виникнення, поданих у класифікаціях О.Кириченко та Л.О.Примосткої. Визначення місця  ризику у загальній класифікації є дуже важливим з погляду виявлення причин цього ризику та методів його мінімізації, адже  ефективність організації діяльності банка багато в чому залежить від правильної класифікації кредитних ризиків.  

Висновки.  Успішна діяльність банку великою мірою залежить від обра­ної стратегії управління ризиками. Мета процесу управління банківсь­кими ризиками полягає в їх обмеженні або мінімізації, оскільки повніс­тю уникнути ризиків неможливо. Щоб досягти успіхів у цій сфері діяль­ності, банкам необхідно створювати та розвивати системи управління ризиками, детальніше вивчати причину виникнення ризиків та удосконалювати систему оцінки фінансового стану позичальників, треба налагоджувати  систему збору та обробки інформації про позичальників.

Управління кредитними ризиками повинно охоплювати всі

види діяльності фінансово-кредитної установи, які впливають на параметри її

ризиків, становлять безперервний процес аналізу ситуації та відповідного середовища, в яких виникають ризики. З метою мінімізації кредитних ризиків банківські фахівці повинні проводити постійний моніторинг та удосконалювати процедуру оцінювання фінансового стану позичальника.

Література:

1.Глубокий В. Сучасні підходи до оцінки кредитного ризику банку/ В.  Глубокий // «Вісник Київського національного торговельно- економічного університету». -  2008. - № 3.-C. 100-110.

2. Нідзельська І.А. Кредитні ризики та їх наслідки для банківської системи України в умовах поглиблення фінансової кризи / І.А. Нідзельська // Фінанси України. – 2009. -№ 8. - С.102-108.

3.Кириченко О. Управління ризиками у сфері банківського споживчого кредитування / О. Кириченко  // Банківська справа. -2008. - № 6(84).- С.15-27.

4. Єлейко І.В. Особливості мінімізації кредитного ризику / І.В. Єлейко // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.8. - С. 150-158.

5. Боронос В.Г. Кредитні ризики та їх наслідки для банківської системи України: http://www.nbuv.gov.ua

6.Oсновнi показники діяльності банків України  http://www.bank.gov.ua

7. Ковальов О.Л. Способи захисту від кредитного ризику: http://readbookz.com

8. Сакун Л.М., Милостян Т.В. Створення страхових резервів як напрямок мінімізації кредитних ризиків http:// www.rusnauka.com

9. Экономико-правовая библиотека [Електронний ресурс] / http://www.vuzlib.net