*119870*

Економічні науки / 5. Управління трудовими ресурсами

Романюк Н.М., Полях Л.В.

Державний вищий навчальний заклад

«Національний гірничий університет»

Дослідження залежності плинності кадрів

від темпів росту середньої заробітної плати

В сучасних умовах господарювання кадри підприємства формують його виробничий потенціал, забезпечують конкурентні переваги, що є обов’язковою умовою ефективного функціонування та розвитку. Саме тому питання забезпечення підприємств кваліфікованими працівниками, їх мотивація та зменшення плинності кадрів є актуальними. Для характеристики інтенсивності руху робочої сили підприємства необхідно проаналізувати динаміку коефіцієнтів обороту по прийому та звільненню, відновлення кадрів та їх плинності (табл. 1).

Таблиця 1

Аналіз інтенсивності руху робочої ЗАТ «АВК»

Рік

Коефіцієнти

Абсолютне відхилення коефіцієнтів

прийому

звіль-нення

плин-ності

віднов-лення

прийому

звіль-нення

плин-ності

віднов-лення

2006

22,1

27,1

9,3

81,7

-

-

-

-

2007

31,4

31,5

6,7

99,6

9,3

4,4

-2,6

17,9

2008

50,0

83,1

41,2

60,2

18,6

51,6

34,6

-39,4

2009

82,1

40,0

23,6

205,1

32,0

-43,1

-17,7

144,9

2010

54,4

38,1

30,0

142,8

-27,7

-2,0

6,4

-62,3

 

В результаті аналізу інтенсивності руху робочої сили встановлено, що в 2008 р. коефіцієнт відновлення зменшився майже на 40 %, що обумовлене значним скороченням штату працівників: коефіцієнт звільнення збільшився на 51% і склав 83,1 %, в той час як коефіцієнт прийому зріс лише на 18,6 %. Протягом 2009 р. було прийнято на роботу 1807 чол., коефіцієнт прийому кадрів збільшився на 18,6 % порівняно з 2008 р., а коефіцієнт вибуття – зменшився на 43,1 %. Найбільшим за весь період, що аналізується, є коефіцієнт відновлення (205,1 %). В 2010 р. коефіцієнти прийому та звільнення зменшились відповідно на 27,7 % та 2 %, проте залишилися високими. Крім того, збільшився на 6,4 % коефіцієнт плинності кадрів і склав 30 %. Зазначені зміни обумовлюють необхідність визначення причин звільнення робітників ЗАТ «АВК».

В результаті аналізу кількості звільнених працівників ЗАТ «АВК» встановлено, що протягом 2006 – 2010 рр. найбільше скорочення штату відбулося в 2008 р., в якому число звільнених склало 1943 чол. Це обумовлено, перш за все, кризовою ситуацією, що склалася в країні. Протягом року за згодою сторін звільнилося 426 чол., у зв’язку з закінченням трудового договору – 108 чол., виходом на пенсію – 635 чол., за власним бажанням – 538 чол. В 2009 р. найбільша кількість робітників (93 чол.)  була звільнена у зв’язку з скороченням штату. Слід відзначити, що протягом 2006 – 2010 рр. зменшується кількість звільнених за згодою сторін та у зв’язку з закінченням трудового договору. Проте спостерігається позитивна динаміка звільнення працівників за власним бажанням: в 2006 р. звільнилося лише 2 чол., в 2008 р. – 538 чол., а в 2010 р. кількість звільнених перевищила 700 чол. Дана тенденція обумовлює необхідність розробки та впровадження заходів, спрямованих підвищити рівень зацікавленості працівників, з метою забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами.

Для дослідження залежності темпу росту коефіцієнту плинності кадрів від темпу росту середньої заробітної плати працівників ЗАТ «АВК» доцільно дослідити кореляційний зв'язок між зазначеними факторами. Сформована модель відноситься до класу парних, тому що сукупність містить результативну ознаку (у) – темп росту коефіцієнту плинності кадрів, та факторну ознаку (х) – темп росту середньої заробітної платні працівників кондитерського підприємства (рис. 1).

Щільність кореляційного зв’язку та залежність результативної ознаки від факторної визначають коефіцієнти детермінації (r2) та кореляції (r), які відповідно складають 0,56 та – 0,75. Негативне значення коефіцієнту кореляції вказує на те, що із збільшенням темпу росту заробітної плати темп росту плинності кадрів зменшується. Встановлено, що між факторною (темп росту заробітної плати) та результативною (темп росту коефіцієнту плинності кадрів) ознаками високий кореляційний зв'язок (виконується умова 0,7 ≤ r < 0,9). Коефіцієнт детермінації  складає 0,56, тому можна стверджувати, що 56 % темпу росту коефіцієнту плинності кадрів залежить від зменшення заробітної плити, а інші 44% від факторів, які не були взяті до уваги при формуванні економетричної моделі.

 

Рис. 1. Залежність темпу росту коефіцієнту плинності кадрів від середньої заробітної плати робітників ЗАТ «АВК»

 

Виконаємо розрахунок парного рівняння регресії. Для цього застосуємо метод найменших квадратів. Рівняння регресії – це рівняння лінії регресії в системі координат, що має наступний вигляд [1]:

 

ŷ= а + в х,                                                 (1)

 

де а, в – параметри рівняння регресії;

ŷ – розрахункове значення результативної ознаки;

х – значення факторної ознаки.

Параметри рівняння регресії розраховуються за формулами [1]:

 

в = r Sy/Sx,                                                 (2)

a = yср – в хср,                                            (3)

 

де Sy, Sx  – середні квадратичні відхилення;

yср , хср  середні значення відповідно результативної та факторної ознак.

Розраховані за формулами (2) та (3) параметри регресії складають в = - 1,056, а = 2,368. З урахуванням зазначених параметрів рівняння (1) матиме наступний вигляд: ŷ = 2,368 – 1,056х. Від’ємний знак параметра в свідчить, що збільшення темпу росту середньої заробітної плати працівників ЗАТ «АВК» сприяє зменшенню темпу росту плинності кадрів.

Розрахуємо еластичність у за формулою [1]:

 

Е у/х = в хср / уср.                                         (4)

 

Встановлено, що при збільшенні темпу росту заробітної плати працівників ЗАТ «АВК» за на 1%, темп росту коефіцієнту плинності кадрів зменшується  на 0,98%. Оцінено адекватність розробленої моделі за допомогою критерію Фішера [1]:

 

F = (r2 / ν1 )/((1 – r2 ) / ν2 ),                                 (5)

 

де �� 1,2 – ступені свободи.

Слід зазначити, що розраховуються ступені свободи як ��1 = m, ��2 = n – m – 1, де n – обсяг вибірки, m – кількість факторних ознак [1]. В моделі, яка сформована за даними рис. 1, ��1 = 1, а ��2 = 15. За формулою (5) для коефіцієнту детермінації, що дорівнює 0,56, та визначених ступенів свободи розрахований F – критерій, який складає 19,24. За таблицею Фішера при рівні значущості α = 0,05 встановлено його критичне значення, яке дорівнює 4,54. Таким чином, можна зробити висновок, що сформована модель залежності темпів росту коефіцієнту плинності кадрів від темпів росту заробітної плати є адекватною, оскільки виконується умова F > Fкрит.

 

Література:

1. Салли В.И. Экономико-математические методы и модели в планировании и управлении / В.И. Салли, В.Н. Кухарев, А.М. Эрперт – Киев : Вища шк., 1991. – 303с.