*120191*

Ор’єва К.В.

Національна металургійна академія України

ОЦІНКА ПРИКЛАДНОЇ ЦІННОСТІ ШКІЛ СТРАТЕГІЇ В УМОВАХ ДИНАМІЧНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

 

Сучасне підприємство повинно мати власну, унікальну концепцію стратегічного управління, що надає можливість розробити унікальну стратегію, яка саме своєю унікальністю буде сприяти виникненню у підприємства унікальних конкурентних переваг. У цьому сенсі важливим є розуміння необхідності об’єктно-орієнтованого застосування накопиченого досвіду стратегічного управління. Тобто у кожному конкретному випадку конкретного підприємства слід застосовувати власну інтеграційну модель стратегічного управління, яка фактично буде втіленням симбіозу існуючих підходів і методологій адаптованого до умов функціонування цього підприємства. Іншими словами, синтез шкіл думок в області стратегічного управління скоріше буде відбуватися не на загальній основі, а на тлі вирішення конкретних проблем, конкретного кола стратегічних завдань конкретного об’єкту управління (конкретного підприємства).

На основі проведеного дослідження (серед досліджуваних праць [1-6]) автором сформульовано вимоги до системи стратегічного управління в умовах динамічного бізнес-середовища:

       «об’єктної орієнтованості», що означає бути унікальною, притаманною конкретному підприємству, об’єктно-орієнтованою системою; вміти адаптуватися до динамічного бізнес-середовища, здатною забезпечувати прийняття та імплементацію унікальних пристосованих саме для умов функціонування конкретного підприємства стратегічних рішень;

       «каскадованості цілей» – забезпечувати перехід від загальноконцептуальних цілей підприємства до конкретних формалізованих цілей окремих підрозділів, функціональних напрямів діяльності або персоналу підприємства;

       «глибокого діагностування» – сприяти глибокій деталізації діагностики внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства;

       «максимального залучення персоналу» – залучати у процес прийняття та імплементації стратегічних рішень широкі кола працівників підприємства;

       «індивідуальності інструментарію стратегічного управління» – завдяки оперативному діалектичному поєднанню творчих неформалізованих і формалізованих підходів до прийняття та імплементації стратегічних рішень сприяти розробленню унікального, нового, пристосованого до умов конкретного підприємства інструментарію стратегічного управління;

       «наступності й композитності інструментарію стратегічного управління» – забезпечувати горизонтальну та вертикальну локалізацію стратегічних задач та інструментарію, що використовується для їх розв’язання, яка надає можливість підтримувати відповідність цього інструментарію складності й рівню задач стратегічного управління, що вирішуються;

       «превалювання раціональності стратегічних рішень» – забезпечувати превалювання раціональності над емоційними факторами при прийнятті та імплементації стратегічних рішень;

       «сполученості безперервності й планової періодичності процесу стратегічного управління» – поєднувати безперервність і одночасність виконання усіх базових процесів стратегічного управління із регулярним планово-періодичним здійсненням процесів прийняття стратегічних рішень, контролю над їх виконанням та навчання персоналу і відповідно до цього здійснювати техніко-інформаційне забезпечення базових процесів стратегічного управління.

Наведені вимоги пропонується використовувати у якості ознак, за якими слід здійснювати оцінку прикладної цінності й адаптованості до умов динамічного бізнес-середовища будь-якої концепції стратегічного управління. Використовуючи цей підхід, у табл. 1 автором зроблено намагання експертним шляхом визначити сучасну прикладну цінність шкіл стратегії.


Таблиця 1

Прикладна цінність шкіл стратегії в умовах динамічного бізнес-середовища

(оцінка за шкалою від 0 до 5)

Школа стратегій

Об’єктна орієнтованість

Каскадування цілей

Глибока діагностика

Максимальне залучення персоналу

Індивідуальність інструментарію

Наступність і композитність інструментарію

Превалювання раціональності

Сполученість безперервності й періодичності

Інтегра-льна оцінка

Дизайну

Високий рівень - 5

Не регламентує - 0

Високий рівень - 5

Процес індивідуальний - 0

Індивідуальний творчий акт - 3

Не регламентує - 0

Не регламентує - 0

Процес періодичний - 0

13

Планування

Високий рівень вивчення об’єкту- 4

Високий рівень завдяки системі планів - 5

Високий рівень - 5

Участь обмежена керівниками і плановиками - 1

Стандартний інструментарій - 0

Високий рівень забезпечує планування - 5

Процес раціональний - 5

Процес регламентовано періодичний - 0

25

Позиціонування

В частині позиції – 2

Не регламентує - 0

В частині позиції - 2

Невелика роль людини - 0

Стандартний інструментарій - 0

Не регламентує - 0

Раціональність превалює - 5

Сканування позиції систематичне - 4

13

Підприємництва

Високий рівень - 5

Забезпечується прямими командами - 3

Діагностика напівсвідома‑3

Процес індивідуальний - 0

Індивідуальність завдяки мисленню керівника - 4

Відсутнє - 0

Емоції мають суттєвий вплив - 3

Процес хаотичний, але близький до безперервності - 3

21

Пізнання

Обмежено рівнем знань- 4

Не регламентує - 0

Вважає за необхідне - 5

Рішення приймають усі уповноважені - 4

Інтелект як індивідуальний інструментарій - 5

Не регламентує - 0

Повне розуміння питання - 5

Процес безперервний - 4

27

Навчання

Високий рівень - 5

Не регламентує - 0

Забезпечено об’єднанням знань - 4

Високий рівень - 5

Високий рівень - 5

Не регламентує - 0

Не регламентує - 0

Високий рівень - 5

24

Влади

Середній рівень - 3

Немає - 0

Діагностика відносин влади - 2

Участьзалежить від владного впливу - 2

Стандартний, відповідає ситуації - 2

Не регламентує - 0

Емоції мають обмежений вплив- 4

Процес дискретний, залежить від динаміки влади - 3

16

Культури

Залежить від культури - 4

Залежить від культури - 1

На рівні визначення культури - 1

Високий рівень - 5

Стандартність, яка залежить від культури - 2

Не регламентує - 0

Більш емоційний - 2

Процес безперервний - 4

19

Зовнішнього середовища

З позиції зовнішнього середовища - 4

Не регламентує - 0

З позиції зовнішнього середовища - 3

Кількість учасників обмежена - 2

Інструментарій стандартний - 0

Не регламентує - 0

Рішення раціональні - 5

Процес безперервний - 4

18

Конфігурації

Високий рівень - 5

Не регламентує – 0

В частині визначення конфігурації - 5

Варіативне залучення - 5

Індивідуальний до кожної конфігурації, стандартнийв межах конфігурації - 4

Не регламентує - 0

Високий рівень розуміння питання - 5

Процес конфігуративний - 5

29


На підставі здійсненної оцінки можна стверджувати про обмеженість відповідності існуючих шкіл стратегії сучасним умовам функціонування підприємств. Максимально відповідає умовам динамічного бізнес-середовища школа конфігурації, але й вона демонструє лише 73% відповідності. Тому необхідним і актуальним є розробка нових концепцій (шкіл) стратегічного управління, які б більш відповідали вимогам до систем стратегічного управління в умовах динамічного бізнес-середовища.

 

Література:

1.     Ліпєц Ю.В. Впровадження стратегічного менеджменту на підприємствах України як прогрессивного напрямку їх розвитку // Проблеми науки. – 2010. – № 6. – С. 55-58.

2.     J. Bitar. Strategy in Turbulent Environment Continuous Innovation and Generic Dynamic Capabilities // HEC Montréal Cahier de recherché. – 2003. – № 01-04. – Р. 27.

3.     R.M. Grant. Strategic Planning in a Turbulent Environment: Evidence from the Oil Source // Strategic Management Journal. – 2003. – Vol. 24, No. 6. –                 Р. 491-517.

4.     B.S. Pharm. Strategy and structure configurations: an examination of fit and performance: a dissertation in business administration of the requirements for degree of doctor of philosophy. The Graduate Faculty of Texas Tech University, 2001. – 200 c.

5.     P.J. Prochno, H.L. Corrêa. The development of manufacturing strategy in a turbulent environment // International Journal of Operations & Production Management. – 1995. – Vol. 15, No. 11. – Р. 20-36.

6.     J. Tan, S. Li, W. Li.  Building Core Competencies in a Turbulent Environment: An Exploratory Study of Firm Resources and Capabilities in Chinese Transitional Economy // Managing Global Transitions. – 2006. – No. 4(3). – Р. 197-214.