*119990*
М. П. Ленюк, М.І. Шинкарик
Чернівецький факультет НТУ “ХПІ”
Тернопільський національний економічний
університет
Обчислення невласних
інтегралів за власними елементами гібридного диференціального оператора Ейлера
- Фур’є - Лежандра на сегменті
полярної осі
Побудуємо на множині
обмежений розв’язок
сепаратної системи звичайних диференціальних рівнянь Ейлера , Фур’є та Лежандра
для модифікованих функцій
(1)
за крайовими умовами
(2)
та умовами спряження
(3)
У рівностях (1) беруть участь диференціальні оператори
Ейлера
Фур’є
та Лежандра ![]()
Умови на коефіцієнти: ![]()
![]()
Нагадаємо, що: 1) фундаментальну систему розв’язків для
диференціального рівняння Ейлера
утворюють функції
та
; 2) фундаментальну систему розв’язків для диференціального
рівняння Фур’є
утворюють функції
та
3) фундаментальну
систему розв’язків для диференціального рівняння Лежандра
утворюють функції
та
![]()
Наявність фундаментальної системи розв’язків дозволяє
побудувати розв’язок крайової задачі (1)-(3) методом функції Коші ![]()
(4)
У рівностях (4)
- функції Коші ![]()
(5)
де ![]()
Нехай функція Коші
![]()

Умова обмеження в точці
вимагає, щоб
Для визначення
величин
властивості (5)
функції Коші дають алгебраїчну систему з двох рівнянь:

Звідси знаходимо співвідношення:
(6)
Доповнимо рівності (6)
алгебраїчним рівнянням
(7)
Із алгебраїчної системи (6),(7) знаходимо, що
![]()
Цим функція Коші
визначена й внаслідок
симетрії відносно діагоналі
має структуру:
(8)
Безпосередньо перевіряється, що функція Коші
(9)
Припустимо, що функція Коші

Властивості (5) функції Коші дають алгебраїчну систему:

Звідси знаходимо співвідношення
(10)
Доповнимо функціональні залежності (10) алгебраїчними
рівняннями:
(11)
![]()
Із алгебраїчної системи (10),(11) знаходимо, що

Цим функція Коші
визначена й внаслідок
симетрії стосовно діагоналі
має структуру:
(12)
У формулах (8),(11) прийняті
позначення:
![]()

Всі інші функції загальноприйняті
.
Повернемось до формул (4). Умови спряження (3) й крайова
умова в точці
для визначення п’яти
величин
та
дають неоднорідну
алгебраїчну систему із п’яти рівнянь:
(13)
У системі (13) беруть участь функції

та символ Кронекера ![]()
Введемо до розгляду функції:

Припустимо, що виконана умова однозначної розв’язності
крайової задачі (1)-(3): для будь-якого ненульового вектора
визначник
алгебраїчної системи (13) відмінний від нуля [5]
(14)
Визначимо головні розв’язки крайової задачі (1)-(3):
1)
породжені неоднорідністю умов спряження функції Гріна
(15)
![]()
![]()
2)
породжені крайовою умовою в точці
функції Гріна
(16)
3)
породжені неоднорідністю системи функції впливу


(17)
![]()
![]()

У результаті однозначної розв’язності алгебраїчної
системи (13) підстановки обчислених за правила Крамера величин
та
в рівності (4) та
низки елементарних перетворень маємо єдиний розв’язок крайової задачі (1)-(3):

(18)
Побудуємо тепер розв’язок
крайової задачі (1)-(3) методом інтегрального перетворення, породженого на множині
гібридним
диференціальним оператором (ГДО)
(19)
де
- одинична функція Гевісайда [3].
Означення: Областю задання ГДО
назвемо множину G вектор-функцій
з такими
властивостями: 1) вектор-функція
неперервна на множині
; 2) функції
задовольняють умови
спряження
(20)
3)
функції
задовольняють крайові умови
(21)
Оскільки ГДО
самоспряжений і на
множині
має одну особливу
точку
, то його спектр дійсний, неперервний [6]. Можна вважати, що спектральний параметр
і йому відповідає
дійсна спектральна вектор-функція
(22)
При цьому функції ![]()
повинні задовольняти
відповідно диференціальні рівняння
![]()
(23)
![]()
умови спряження (20) та крайові
умови (21).
Отже, функції
повинні бути лінійною
комбінацією фундаментальної системи розв’язків диференціальних рівнянь системи
(23):
![]()
(24)
![]()
Умови спряження (20) та крайова
умова в точці
для визначення шести
величин
дають алгебраїчну
систему з п’яти рівнянь:
![]()
(25)
![]()
Алгебраїчна система (25) сумісна.
Ії розв’язок будується стандартним способом
[5].
Візьмемо
де
підлягає визначенню.
Тоді останнє рівняння системи стає тотожністю. Для визначення
отримуємо алгебраїчну
систему з двох рівнянь:
(26)
Алгебраїчна система (26) має
єдиний розв’язок:
(27)
При відомих
для визначення
величин
одержуємо алгебраїчну
систему з двох рівнянь:

Звідси знаходимо, що
(28)
Підставивши обчислені за
формулами (27) та (28) величини
в рівності (24),
маємо функції:
![]()
![]()
(29)
![]()
Згідно формули (22)спектральна
вектор-функція
визначена.
Введемо до розгляду числа
![]()
вагову функцію
![]()
та спектральну щільність
![]()
Наявність вагової функції
, спектральної функції
та спектральної
густини
дають можливість
визначити пряме
та обернене
гібридне інтегральне
перетворення (ГІП), породжене на множині
ГДО
[6]:
(30)
(31)
При цьому має місце основна
тотожність ГІП ГДО ![]()
(32)
У формулі (32) прийняті
позначення:


![]()
Побудовані правила (30),(31) та
(32) складають математичний апарат для розв’язання крайової задачі (1)-(3) за
відомою логічною схемою
.
Запишемо систему (1) в матричній
формі:
(33)
Інтегральний оператор
згідно правила (30)
зобразимо у вигляді операторної матриці-рядка:
(34)
Застосуємо операторну
матрицю-рядок (34) до системи (33) за правилом множення матриць. Внаслідок
основної тотожності (32) одержуємо алгебраїчне рівняння:
![]()
.
Звідси знаходимо, що функція
![]()
(35)
Інтегральний оператор
згідно правила (31) як обернений до
(34) зобразимо у вигляді операторної матриці-стовпця:
(36)
Застосуємо операторну
матрицю-стовпець (36) за правилами множення матриць
до матриці-елемента
, де функція
визначена формулою (35). У результаті низки елементарних перетворень маємо єдиний
розв’язок крайової задачі (1) – (3):


(37)

![]()
Порівнюючи розв’язки (18) та (37)
в силу теореми єдиності одержуємо
наступні формули обчислення невласних інтегралів:
(38)
(39)
(40)
(41)
Функції Гріна
визначені формулами
(15), функції Гріна
визначені формулами
(16), а функції впливу
– формулами (17).
Зауваження: Якщо
то
,
![]()
якщо
то ![]()
![]()
якщо
то ![]()
![]()
![]()
Підсумком
виконаного в роботі дослідження є твердження.
Основна теорема. Якщо вектор-функція
неперервна на множині
, функції
задовольняють крайові
умови
![]()
та умови спряження (3) і
виконується умова (14) однозначної розв’язності крайової задачі (1)-(3), то
справджується формули (38)-(41) обчислення поліпараметричних невласних
інтегралів за власними елементами ГДО
, визначеного рівністю (19).
Список використаних
джерел:
1.
Степанов В.В. Курс дифференциальных
уравнений. – М.: Физматгиз, 1959. – 468с.
2.
Конет І.М., Ленюк М.П. Інтегральні перетворення типу Мелера - Фока. –
Чернівці: Прут, 2002. – 248с.
3.
Шилов Г.Е. Математический анализ.
Второй специальный курс. – М.: Наука, 1965. – 328с.
4.
Ленюк М.П. Обчислення поліпараметричних невласних інтегралів за власними
елементами гібридних диференціальних операторів другого порядку. Том VI. – Чернівці: Прут, 2010. –
404с.
5.
Курош А.Г. Курс высшей
алгебры. – М.: Наука, 1971. – 432с.
6.
Ленюк М.П., Шинкарик М.І. Гібридні інтегральні перетворення (Фур’є,
Бесселя, Лежандра). Частина 1. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 368с.