Панасенко О. І., Самура Т. О., Панасенко Т. В., Буряк В. П., Кремзер О. А., Мельник І. В., Кейтлін І. М., Постол Н. А., Борисенко Н. М.

Запорізький державний медичний університет

Запорізький національний університет

Державна служба по лікарським засобам і контролю за наркотиками у Запорізькій області

НАВЧАННЯ МАГІСТРІВ З ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ПО ЗАКІНЧЕННЮ НАВЧАННЯ У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ (ФАРМАЦЕВТИЧНИХ) ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

При навчанні магістр має вирішувати наступні задачі в області науково-дослідницької діяльності:

· аналіз, систематизація та узагальнення результатів наукових досліджень в сфері освіти шляхом застосування комплексу дослідницьких методів при вирішенні конкретних науково-дослідницьких задач;

· організація, реалізація та оцінювання результатів наукових досліджень у сфері фармацевтичної освіти із використанням сучасних методів інформаційних технологій;

· організація взаємодії із колегами при вирішенні актуальних дослідницьких завдань;

· використання можливостей освітнього середовища для вирішення науково-дослідницьких задач.

Безумовним є те, що зазначені науково-дослідницькі задачі здатні вирішувати магістри, які вже оволоділи професійними компетенціями в області науково-дослідницької роботи:

· здатністю аналізувати результати наукових досліджень при вирішенні конкретних освітніх дослідницьких задач;

· готовністю використовувати креативні здатності для вирішення дослідницьких задач;

· готовністю самостійно здійснювати наукове дослідження із використанням сучасних методів науки.

Із врахуванням зазначених вимог нами був розроблений дидактичний підхід, що є необхідним для формування у магістрантів науково-дослідницької компетенції. До складу дидактичного інструментарію мають буди включені:

· науково практичні посібники;

· технологічні карти до навчальних дисциплін, які є необхідними для нагадування студентам про стан особистого освітнього напрямку;

· контрольно-оцінюючий фонд специфічних завдань, які необхідні для проведення моніторингу та діагностики якості оволодіння магістрантами навчально-дослідницькими і науково-дослідницькими компетенціями.

При розробці фонду контрольно-оцінюючих засобів враховуються зв’язки між усіма компонентами змісту (знання, уміння, дії, досвід творчої діяльності), що дозволяє встановити якість оволодіння студентами навчально-дослідницькими та науково-дослідницькими компетенція ми.

Вже з перших навчальних занять викладач повинен встановити чи усі студенти можуть розрізняти суть деяких понять, наприклад «навчально-дослідницькі уміння», «науково-дослідницькі уміння», їх істотна різниця.

Контрольно-оцінюючий інструментарій за дисциплінами, які вивчаються студентами за фахом «Фармація» може бути поданий викладачами із фонду пізнавальних знань, які вміщують у собі як звичайні (питання, вправи, задачі та інше), так і творчі завдання. Слід зазначити, що творчі завдання мають особисто орієнтований характер, оскільки вони пов’язані із темами дисертаційних робіт, що вибрані магістрантами.

При розробці та використанні контрольно-оцінюючого фонду викладачі мають керуватися наступними дидактичними принципами: компетентностної спрямованості, спадкоємності, психологічної комфортності, варіювального змісту, творчої самостійності, дійсності.

Інтеграція типових та нестандартних завдань науково-дослідницького характеру сприяє досягненню магістрантами якісних освітніх результатів, оволодінню ними науково-дослідницької компетентності, які необхідні для формування науково-дослідницької компетентності магістрантів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Державна національна програма «Освіта». – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.

2. Закон України «Про вищу освіту» // Законодавчі акти України з питань освіти / Верховна Рада України; Комітет з питань науки і освіти / У. Р. Юхновський (ред. – упоряд.). Офіційне видання – К.: Парламентське вид-во, 2004. – 221 с.

3. Кваліфікаційні характеристики професій працівників системи охорони здоров’я. Наказ Міністерства охорони здоров’я № 117 від 29.03.2002 р.