Для того, щоб правильно оцінити баланс інтересів суб’єктів регіональної економіки на різних рівнях, необхідно здійснити коректну розробку критеріїв оцінки

Экономические науки /13. Региональная экономика

К.е.н. Богдан Н.М.

Харківський національний університет імені О.М. Бекетова, Україна

Критерії оцінювання балансу інтересів суб’єктів регіональної економічної системи в контексті її розвитку

Ефективність економіки регіону залежить від рівня розвитку та ефективності соціально-економічних процесів усіх галузей та окремих суб’єктів, що її утворюють. У свою чергу, на розвиток економіки регіону чинить вплив рівень та динаміка розвитку окремих підприємств-суб’єктів та галузей регіональної економіки. В процесі розвитку відбувається взаємодія та зіткнення інтересів суб’єктів на різних рівнях. Проблеми пошуку шляхів узгодження економічних інтересів суб’єктів регіональної економіки та визначення балансу між ними досліджуються у багатьох наукових працях. Але на сьогодні ця проблематика залишається недостатньо розробленою, що не дозволяє дійти визначених висновків щодо механізму утворення балансу економічних інтересів між суб’єктами на різних рівнях регіональної економіки.

Проблеми розвитку регіонів знайшли своє відображення в працях закордонних і вітчизняних економістів, зокрема: Амоши О.І. [1], Бубенка П.Т. [2], Варналія З.С. [3], Геєця В.М., Гриньової В.М., Данилишина Б.М. [4], Долішнього М.І., Недашківського М.М. [5], Побурка Я.О. [6], Чумаченка М.Г., та багатьох інших науковців.

Теоретичні основи дослідження сутності та природи економічних інтересів було розроблено такими видатними вченими, як Л. Абалкін [7], Г. Гегель [8, с.27], К. Гельвецій, Ф. Енгельс [9, с.148], К. Маркс [9, с.148], Д. Рікардо, А. Сміт та іншими.

Для того, щоб правильно оцінити баланс інтересів суб’єктів регіональної економіки на різних рівнях, необхідно здійснити коректну розробку критеріїв оцінки. Чим більш ємними й загальними будуть ці критерії, тем менше буде залежність оцінки від рівня аналізованої системи, її структури й циклу функціонування, але тем і складніше знайти вимірник ефективності.

Якщо намагатися в якості критерію ухвалювати який-небудь один показник, що нехай навіть досить ємко характеризує успішність господарської діяльності, то проблеми не зникають. З одного боку, деякі показники можна розрахувати різними способами, з іншого боку – затверджувати, що поодинокі показники досить повно характеризують процеси, що відбуваються в господарській системі, було б необачно. Жоден вартісний або натуральний показник результатів господарської діяльності на рівні галузі чи міста не може претендувати на роль вичерпного критерію оцінки. Спроба сформувати критерій з декількох показників приводить до зростання складності такого критерію при одночасному зниженні його інформативності. Серйозна небезпека полягає в тому, що не завжди є впевненість в єдиноспрямованості критеріїв і їх значеннєвої порівнянності. Але, на наш погляд, не можна ухвалювати й діаметрально протилежну позицію [10].

У деяких випадках оцінювати намагаються так званим «згорнутим» критерієм, що мають у своїй основі кілька показників, з якими проводяться різні арифметичні маніпуляції. Як приклад можна привести всілякі індекси, використовувані в статистику (агрегатні, гармонійні й ін.). Не можна затверджувати, що «згорнутий» критерій не відбиває оцінку діяльності суб'єкта. Питання в тому, як точно він її відбиває й що він взагалі відбиває. Не можна забувати, що згортання показників у деяких випадках надає підсумковій оцінці інша якість внаслідок вичленовування частини структури досліджуваної системи, яка може й не мати властивості, властиві цілісній системі. Тут виникає вже згадувана ситуація «критерій оцінки критерію» з усіма притаманними їй проблемами [11].

На думку автора, певним кроком до дозволу позначених проблем може бути підхід до формування критерію виходячи з очевидного припущення, що будь-який процес не існує поза часом. Розвиток процесу відбувається також у часі. Слід мати у виді, що час тут розуміється не в загальноприйнятій виставі, а в його економічному аспекті – у тому, що ми називаємо економічним часом і виходимо із припущення, що кожна господарська система функціонує у своєму власному часі [12].

Геометрична інтерпретація оцінки узгодженості|погодженості| інтересів показана на рис. 1.

Рис. 1. Геометрична інтерпретація балансу економічних інтересів

Розроблено автором на основі [12]

де Р – число періодів часу.

Чим краще узгоджені|погоджені| інтереси, тим більше значення матиме L (максимум| L =1, мінімум L = 0). Якість пропонованої оцінки залежить від трьох моментів:

- визначення набору показників, по яких передбачається|припускається| аналізувати функціонування господарської системи на предмет узгодженості|погодженості| економічних інтересів. Неодмінна вимога до цих показників – їх первинність, тобто в наборі не повинно бути показників похідних, витікаючих один з іншого. Склад показників визначається, з одного боку, так, щоб повніше|цілковитий| охарактеризувати досліджувану систему, з|із| іншою – слід враховувати ту обставину, що кожен додатковий показник буде істотний|суттєвий| ускладнювати аналіз;

- формування нормативу, тобто такого порядку|ладу| руху набору показників господарської діяльності, який би забезпечував якнайповніше узгодження інтересів за прийнятим критерієм.

Таким чином, оцінку ступеню збалансованості економічних інтересів необхідно визначати на основі розробки системи показників і критеріїв, що характеризують не тільки поточний стан а й динаміку та перспективи їх розвитку. Тільки з урахуванням таких критеріїв можливо створити дієвий та ефективний механізм балансу інтересів, що буде спрямований на взаємний позитивний вплив в процесі розвитку регіону.

Література:

1. Амоша О. Удосконалення економічного механізму супроводу програми науково-технічного розвитку / О. Амоша // Економіст. – 2001. – № 12. – 29 с.

2. Бубенко П. Т. Інституційна динаміка просторової організації економічного розвитку: Монографія / П.Т. Бубенко. – Х.: ХНАМГ. – 2008. – 295 с.

3. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: Монографія / Варналій З.С., Мокій А.І., Новікова О.Ф., Романюк С.А., Чужиков В.І., Мазур І.І., Мітряєва С.І., Нижник О.М., Павлюк А.П., Шаульська Л.В., Шевченко О.В., Биркович В.І., Жук В.І., Калашніков Є.О. – К.: Знання України. – 2005. – 498 с.

4. Данилишин Б., Пилипів В. Формування цілісної господарської системи: соціолого-економічні аспекти / Б. Данилишин, В. Пилипів // Вісник НАН України. – 2008. – № 7. – с.3-11.

5. Недашківський М.М. Регіональні фактори реалізації інвестиційного процесу в Україні / М.М. Недашківський. – Державна податкова адміністрація України. Український фінансово-економічний інститут. – 1999. – с. 37.

6. Побурко Я.О. Тенденції економічного поглинання господарських суб’єктів у промислових територіальних системах: Монографія / Я.О. Побурко, Я.Я. Пушак, Ю.Є. Ковний // наук. ред. С.О. Іщук. – Львів: НАН України. Ін-т регіональних досліджень. – 2008. – 97 с.

7. Абалкин Л.І. Политическая экономия и экономическая политика. / Л.І. Абалкін – М.: Мысль, 1989. – 490 с.

8. Гегель Г. Соч. / Г. Гегель. – М.: Мысль, 1990. – Т.8. – 480 с.

9. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 18 / К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд. – М.: Издательство политической литературы, 1981. – 842 с.

10. Богдан Н. М. Детермінанти регіонального розвитку: узгодженість інтересів регіону та галузевих комплексів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Стратегічні імперативи розвитку туризму та економіки в умовах глобалізації», ЗНТУ, Запоріжжя. – 2017. – С.50-53.

11. Богдан Н.М. Согласованность экономических интересов субъектов туристского комплекса региона в контексте обеспечения регионального развития / Н.М. Богдан // Scientific and educational journal «The genesis of genius», Genevå, Switzerland August 1, 2014 # 2, с. 37-41.

12. http://vtit.kuzstu.ru/books/shelf/book5/