Івашина С.Ю.

Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро

Економічні та інституціональні критерії

соціалізації економіки

Аналіз усього розмаїття економіко-неекономічних взаємодій, серед яких можна виділити комплекс багатовимірних взаємодій універсумного типу, відкриває шлях до розробки комплексу критеріїв соціалізації економіки. Очевидно, що застосування виключно економічних критеріїв соціалізації економіки, на основі яких використано макроекономічні показники, а саме: величина доходів і споживання, рівень безробіття і життя населення, – явно недостатньо. Тому дослідники пропонують вивести критерії соціалізації економіки з аналізу самого суб’єкта соціалізації – людини з відповідними її потребами та інтересами [1–3].

Запропоновані нами критерії охоплюють явища та процеси, що містяться в усіх сферах життєдіяльності людей, де відбувається соціалізація економіки. Такими сферами, на нашу думку, є сфери праці, споживання, культури, рівня якості та способу життя.

Отже, перший критерій соціалізації економіки стосується сфери праці. Значущість сфери праці для соціалізації економіки важко переоцінити: суспільний поділ праці лежить в основі формування економічних і соціальних структур суспільства, а сукупність форм і видів праці багато в чому визначає його культурний устрій. У системі способу життя праця виступає не просто інструментальним засобом перетворення форм життєдіяльності, а все більше перетворюється на самоцінність. Безумовно, праця – це не тільки економічна, а й соціальна категорія. Вона впливає на соціалізацію економіки через розвиток продуктивних сил.

Другий критерій – величина, склад і структура споживання в їх відношенні до зумовленої системи потреб. Добробут людей – мета, суть і кінцевий результат функціонування суспільного виробництва. Він прямо залежить від величини споживання. Саме тому споживання можна розглядати як важливий критерій соціалізації економіки. Очевидно, що кількісні параметри споживання визначаються досягнутим рівнем економічного розвитку і фіксуються низкою макроекономічних показників (валових, чистих, внутрішніх, національних, на одну особу). Для того щоб уявити зміни, які характеризують процес споживання, не достатньо послідовно проаналізувати ряд показників, які характеризують економічні та соціальні процеси (ВВП, динаміка споживання, частка споживання у ВВП тощо). На основі макроекономічного аналізу можна виділити величину споживання в різних інституціональних секторах економіки. Це дозволяє визначити важливий параметр соціалізації економіки за критерієм споживання – рівень споживання населення. Для цього можна використовувати дані статистики, що відображають динаміку споживання домогосподарств у національній економіці.

Третій критерій соціалізації економіки характеризує зрушення в сфері культури. Оскільки розвиток матеріальної культури значною мірою охоплено критеріями споживання і праці, доцільно звернути увагу на духовну культуру індивідів і суспільства в цілому. Соціокультурні інститути стають визначальним елементом у соціосфері сучасного виробництва, яка, на нашу думку, передбачає взаємоповагу, доброзичливість, творчий настрій працівників, розуміння процесів, цілей, добровільність і глибоку зацікавленість у результатах праці, важливість її економічних і соціальних результатів, сприяє формуванню сучасної креативної особистості – учасника виробничого процесу.

Четвертий критерій соціалізації економіки виявляє та відображає ступені розповсюдження й глибину різних форм соціальної нерівності. Якщо фундаментальною основою соціальної поляризації та нерівності є протиставлення праці і капіталу, то один із його проявів – це майнове розшарування в суспільстві. Наразі соціальна нерівність в Україні перетворилася в неформальний інститут. Результатом поглиблення соціальної нерівності в суспільстві стала маргіналізація великої кількості людей і цілих соціальних груп.

П’ятий критерій соціалізації економіки відображає удосконалення соціальних характеристик робочої сили, окремі соціальні зв’язки і відносини. Він відображає таку перебудову соціальних зв’язків, на основі якої можна інтегрувати суспільство, створити кращі можливості для розвитку людини, формування особистості, самоорганізації та суспільної активності, розширення свободи вибору життєвого шляху та формування соціального капіталу. Даний критерій дозволяє робити важливі уточнення й корективи у процесі соціалізації на рівні окремих соціальних груп.

Таким чином, виділені економічні критерії соціалізації відображають вплив основних результатів функціонування економіки на соціальний розвиток країни. На їх основі можна розробляти показники й індикатори соціалізації економіки в тих площинах, які відображено в даному дослідженні. Крім того, залучення до аналізу методологічних можливостей універсуміки дозволить розширити наші уявлення про широке коло економіко-неекономічних чинників соціалізації економіки.

Список використаних джерел

1. Зайцев Ю. К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства: методологія і практика : [монографія] / Ю. К. Зайцев. – К. : КНЕУ, 2002. – 188 c.

2. Пилипенко Г. М. Інституціональні чинники співвідношення державної і ринкової координації економічної діяльності : [монографія] / Г. М. Пилипенко. – Дніпропетровськ : Національний гірничий університет, 2012. – 293 с.

3. Тарасевич В. Н. Экуника: гипотезы и опыты : [монография] / В. Н. Тарасевич. – М. : ТЕИС, 2008. – 565 с.