Литвинець О.Л.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» , Україна

ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕДАЧІ ДАННИХ «Bluetooth»

Технологія BlueTooth стала першою технологією, що здатна організовувати безпровідну персональну мережу передачі даних. Призвісько «BlueTooth» колись мав король вікінгів, що проживав у Данії і увійшов у історію, як об’єднувач усієї країни. Можливо саме тому розробники дали таку назву технології, що об’єднує.

BlueTooth була створена у 1988 році групою компаній: Ericsson, IBM, Intel, Nokia, Toshiba. На сьогоднішній день розробки в цій області ведуться Bluetooth SIG (Special Interest Group), в яку також входять Lucent, Microsoft та багато інших.

Основною ціллю даної технології є забезпечення економічним та дешевим радіозв’язком між різноманітними типами пристроїв, а велику увагу приділяється компактності електронним компонентам, що дають можливість використовувати BlueTooth у маленьких пристроях, розміри яких можуть дорівнювати розміру наручному годиннику.

Інтерфейс BlueTooth дозволяє передавати як і голос зі швидкістю 64 КБіт/с, так і дані. Для передачі даних можуть використовуватися два методи: асиметричний та симетричний:

· Асиметричний : 721 КБіт/с в одному направленні та 57.6 КБіт/с в протилежному.

· Симетричний: 432.6 КБіт/с в обох напрямках.

Прийомо-передавач, яким є BlueTooth-чіп, працює на частоті 2.4 ГГц та дозволяє в залежності від потужності встановлювати радіозвя’зок на відстанях від 10 до 100 метрів. На відстанях до 10 метрів дозволяється зберігати низьке використання енергії, компактні розміри і достатньо невисоку вартість компонентів. Таким чином малопотужний передавач використовує всього 0.3 мА у режимі « standby» (режим очікування) та 30 мА при обміні інформацією.

Передатчик розбиває дані на пакети та передає їх по псевдовипадковому алгоритму стрибкоподібній перестройки частот (1600 разів за секунду) або шаблону, що встановлений з 79-ти підчастот. «Зрозуміти» один одного можуть лише ті пристрої, що налаштовані на один і той самий шаблон передачі – для сторонніх пристроїв передавальна інформація буде простим шумом. Такий принцип називається  FHSS (Frequency-Hopping Spread Spectrum).

Головним структурним елементом є «piconet» - сукупність від 2 до 8-ми пристроїв, що працюють на одному і тому самому шаблоні. У кожній piconet один пристрій працює, як «master», а інші як «slave». Master визначає шаблон, на якому будуть працювати всі slave-пристрої його piconet, та синхронізує їх роботу.

Також стандарт BlueTooth передбачує з’єднання декількох незалежних та навіть не синхронізованих один і з одним piconet (до 10-ти) у так звану «scatternet». Для цього кожна пара piconet повинна мати як мінімум один спільний пристрій, який буде master в одній та slave в іншій. Таким чином, у межах однієї scatternet з інтерфейсом BlueTooth може бути одночасно пов’язано до 70-ти пристроїв.

Частотний діапазон BlueTooth в більшості країн є вільний від ліцензування, але у Франціїї, Іспанії та Японії через законодавчі обмеження необхідно використовувати відмінні від вказаних вище частот.

Основним направленням у використанні BlueTooth повинно стати створення так званих персональних мереж, що включають такі різноманітні пристрої, як : мобільні телефони, PDA, MP3-плеєри, комп’ютери та навіть мікрохвильові печі з холодильниками.

З 1998 року група BlueTooth невпинно поповнювалася,а сьогодні вона вже нараховує більш ніж 2000 компаній. BlueTooth – це сучасна технологія бездротового зв’язку, що дозволяє з’єднувати один з одним практично усі можливі пристрої.

Література:

1. Книга Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. Автор: Олифер В.Г., Олифер Н.А.. Издательство: 1999, Питер.

2. Журнал КомпьютерПресс #1 2001. Статья: «Технологии XXI века сегодня». Автор: Владимир Богданов.

3. Технология и ее применение – URL:

http://www.ixbt.com/mobile/review/bluetooth-2.shtml