д.е.н.Калетнік Г.М.,к.е.н. Скорук О.П.,магістрант Боднар Н.А.

Вінницький національний аграрний університет

Розвиток малої водної енергетики у світі.

Виробництво електроенергії із поновлювальних та нетрадиційних джерел енергії стає все більш актуальним для будь-якої країни світу, яка хоче зменшити свою енергозалежність від інших країн. До того ж таке виробництво електроенергії або зовсім не дає викидів у атмосферу шкідливих речовин, або хоча б не збільшує об’єму таких викидів.

Директива Європейського союзу від 27.09.2001року вимагає від країн-членів Євросоюзу встановити національні цільові показники використання електроенергії, отриманої від поновлювальних джерел, і до 2010 року досягнути використання таких видів енергії до 12 % від валового внутрішнього використання.[ 1 ]

Одним із можливих і досить ефективних відновлювальних джерел енергії є використання малих водних електростанцій, які в давнину досить часто використовувались у сільському господарстві, а на сьогодні, на жаль, втратили свою привабливість. Хоча у багатьох країнах світу, в тому числі в європейських країнах, можливість використання малих водних електростанцій є досить велика. Річок у Європі, в тому числі в Польщі та Україні, багато, більшість цих гідроенергетичних об’єктів є низькоспадові (до 30 м), що полегшує застосування обладнання,яке використовується в малих водних електростанціях.

Що стосується історії використання водної енергетики, то перша потужна водна електростанція була побудована на річці Ніагара в 1894 році. В Європі, а саме у Німеччині, в 1924 році було відкрито найбільшу на ті часи водну електростанцію. Наступна електростанція з’явилась у 1936 році на річці Колорадо. З 1972 до 1979 року з’являються кілька електростанцій в Мозамбіку (висота греблі 160 м) та в Пакистані. Що стосується Польщі, то з 1968 до 1983 року був найбільший розвиток гідроенергетики, коли було побудовано кілька великих та потужних електростанцій. А з 1984 року і до сьогоднішнього часу в країні будуються саме малі водні електростанції [1]. В Україні на сьогоднішній день поки не складається з використанням енергії малих річок. Поки використовується тільки 7…8 % можливого гідропотенціалу малих рік.[ 2 ]

Існують позитивні та негативні аспекти щодо використання малих водних електростанцій. До позитивних належать:

– можливість продукції чистої електроенергії без емісії двоокису вуглецю CO2, двоокису сірки SO2, пилу тощо;

– упорядкування водного господарства країни;

– утримання в технічній та експлуатаційній справності каналів, водних порогів;

– використання річних намулів для рекультиваційних цілей;

– вивіз нечистостей рік;

– утримання у відповідному стані використовуємої води та доріг і під’їздів до місць збору води;

– годівля риб, участь у програмах, пов’язаних із вирощуванням риби;

– відбудова гідротехнічних споруджень, будинків, пов’язаних із водними турбінами, експлуатація та охорона технічного обладнання малих водних електростанцій, створення на базі старовинних млинів водних музеїв;

– проведення відповідних навчань з приводу використання малих водних електростанцій для потреб у помешканнях, школах, технічних організаціях;

– створювання нових місць праці;

– використання малих водних електростанцій як резервного джерела енергії;

– зменшення витрат традиційних видів електроенергії;

До негативних аспектів малих водних електростанцій відносяться:

– причини, пов’язані з перегородженням ріки, що призводять до зміни її екологічного стану, переривається її довжина, змінюється характер потоку. В зв’язку з цим у річці змінюються фізико-хімічні властивості води, дно ріки покривається піском, мулом, що призводить до загибелі флори та фауни даної ріки;

– зміни якості грунтових вод при водних станціях;

– екологічна загроза для околиць станції із-за поганого технічного стану деяких видів гідротехнічного обладнання та будівель;

– забруднення річок нафтопродуктами із-за поганого технічного стану деяких турбін;

– перетин річок може стати причиною утруднення сплаву льоду навесні і бути причиною локальних підтоплень або паводків;

– наявність недалеко від житла водних станцій може призводити до підйому грунтових вод, що стає причиною підтоплення підвалів будинків [2].

Таким чином, використання малої водної енергетики має високу ефективність як з економічної, так і з екологічної точки зору.

З переходом до ринку в Україні почалося переосмислення ролі і місця малих ГЕС в енергетичній системі, коли на перший план вийшли не економічні, а екологічні критерії. Тоді вперше з'явилися підприємства, готові вкладати гроші в реанімацію галузі. Для спільного відстоювання інтересів вони об'єдналися в Асоціацію виробників електроенергії на малих ГЕС. Обстеживши те, що залишилося після дерибану малої гідроенергетики, вони дійшли висновку, що понад сотню станцій цілком можна відновити. Найбільш ефективними є малі ГЕС, які будуються на наявних гідротехнічних спорудах. Станом на 1 квітня 2010 відновлені і функціонують 68 малих ГЕС

Література:

1.Калда Г.С.,Рак Я.,Тхежевська – Цесляк Б//Інноваційні методи використання відновлювальних джерел енергії//Екологія.Наукові праці.Том 87.Випуск 84.

2.Г.Д.Гуцуляк,Ю.Г.Гуцуляк//Водні ресурси Карпат,джерела їх забруднення та його негативні наслідки//Лісова інженерія,техніка ,технологія і довкілля.Науковий вісник,2008,вип.14.3.