Біологічні науки/8. Фізіологія людини і тварин

к.б.н. Станішевська Т.І.

Мелітопольський державний педагогічний університет

ім. Богдана Хмельницького, Україна

Антропометричний профіль студентів юнацького віку

Юнацький вік являє собою особливий, переломний етап в індивідуальному розвитку організму людини. У віці 17 – 21 року закінчується біологічне дозрівання організму й відбувається соціальне становлення особистості [1,2]. У цьому періоді в основному закінчується ріст тіла в довжину, стабілізується статева зрілість, що настала, а енергетичні витрати на одиницю маси тіла, наближаються до таких у дорослих [5]. Остаточне біологічне формування організму цього віку ще не закінчене й знання його особливостей у цей період дозволяє розробити методи цілеспрямованого впливу для досягнення гармонічного розвитку організму й збереження його здоров'я [6].

На думку багатьох авторів, зовнішньою, найбільш доступною дослідженню характеристикою цілісного організму є соматотип, що може виступати як основа конституційної діагностики й оцінки фізичного розвитку [1, 2, 7].

Робота виконана у вiдповiдностi до плану НДР кафедри анатомії та фізіології людини i тварин Мелiтопольського державного педагогiчного унiверситету iменi Богдана Хмельницького.

Метою нашої роботи було вивчення основних анатомо-морфологічних особливостей будови тіла здорових юнаків-студентів у віці від 16 до 21 року. За конституціональними особливостями юнаків було поділено на групи за соматотипами та визначено відсоток кожного типу від загальної кількості виборці обстеженого студентського контингенту.

Обстежуваний контингент склали 90 юнаків-волонтерів, студентів Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького, що відповідають юнацькій віковій групі, віком від 17 до 21 року. В етнічному аспекті більшість обстежуваних становили українці, що постійно проживають у південно-східних регіонах України.

Вибір методичних прийомів та обсяг досліджень визначався цілями й завданнями роботи. У ході дослідження не були порушені біотичні норми та правила проведення експерименту.

Антропометричне обстеження включало визначення 16 вимірювальних ознак у юнаків, за результатами яких здійснювався розрахунок основних компонентів тіла, площі тіла, індексу Кєтлє [5]. Склад тіла фракціонувався на жировий, м'язовий і кістковий компоненти з обчисленням їх абсолютних і відносних значень.

Класифікація конституціональних типів серед обстежуваного контингенту здійснювалася за методикою М.В. Черноруцького [7]. Відповідно значенню індексу фізичного розвитку Піньє (ІП), юнаків було розподілено на групи за соматотипами: астенічний при ІП>30, гіперстенічний при ІП<10 і нормостенічний тип при 10<ІП<30 [6].

Оцінка вірогідності розходжень між даними у досліджуваних групах, проводилася з використанням t-критерію Ст'юдента для дослідження вибірок з нерівним числом спостережень.

Загальне антропометричне вивчення всього досліджуваного контингенту юнаків включало аналіз основних групових розмірних показників і характеристик компонентного складу тіла. Середні значення антропометричних показників юнаків відповідали віковим нормативним показникам та мали наступні значення: показник росту юнаків дорівнював 176,4±0,26 см, маси тіла – 68,4±0,22 кг, ширини плечей 52,8±0,11см, діаметру плеча 28,7±0,09 см, діаметру передпліччя 25,4±0,07, стегна – 53,0±0,13 см, гомілки – 35,0±0,06 см.

При оцінці компонентного складу тіла юнаків всієї вибірки необхідно відзначити перевагу м'язового компонента 44,70,11%, достатню масу жирової тканини 23,20,20% і масу, що перебуває в межах вікової норми, кісткової тканини 19,00,14%.

За нашим даними середньогрупові розмірні параметри юнаків 17 – 21 року, що постійно проживають у південно-східних регіонах України не мають достовірних розходжень в антропометричних показниках з юнаками, що проживають на території центральної України [1,2].

Серед юнаків-студентів Мелітопольського державного педагогічного університету нами виявлено 3 конституціональних типи: нормостенічний, астенічний та гіперстенічний. Для юнаків нормостенічного конституціонального типу характерний був середній ріст вище 165 см, середній ступінь розвитку кісткового й жирового компонентів, виражений рельєф мускулатури. Грудна клітка мала циліндричну форму, живіт достатньо прямій, спина звичайна або, рідше, сутула [6, 7].

Середні значення антропометрічних показників юнаків нормостенічного конституціонального типу були наступні: зріст – 176,9±0,3 см, маса тіла – 68,1±0,4 кг, ширина плечей – 54,5±0,2 см, діаметр плеча – 30,4±0,2 см; діаметр передпліччя – 26,1±0,16 см, стегна – 52,7±0,2 см, гомілки – 35,6±0,14 см (табл. 3). Необхідно відмітити, що ряд показників юнаків нормостенічного конституціонального типу не мав значимих відмінностей від середньогрупових даних. Серед 90 обстежених юнаків представники нормостенічної конституції склали 61,11 % від всієї вибірки.

Для юнаків астенічного конституціонального типу характерним був ріст вище 165 см, порівняно низький розвиток жирової й м'язової тканини, плоска або впала грудна клітина, впалий живіт, як правило сутула спина [7].

Середні значення росту юнаків астенічного конституціонального типу склали 181,70,3 см, маси тіла – 63,80,03 кг, ширини плечей – 50,90,14 см, діаметру плеча – 260,1 см, діаметру передпліччя – 23,70,13 см, стегна – 50,40,11 см, гомілки – 32,80,1 см.

Нами відмічено, що ряд соматометрічних показників юнаків астенічного конституціонального типу мав ряд значимих відмінностей від середньогрупових даних. Для юнаків астенічного конституціонального типу характерний більш високий ріст, але менші показники маси тіла, ширини плечей і діаметральних розмірів плеча, передпліччя, стегна й гомілки [7]. Серед 90 обстежуваних юнаків представники астенічної конституції склали 26,7% від всієї вибірки.

Середні значення росту юнаків гіперстенічного конституціонального типу дорівнювали 168,20,6 см, маси тіла – 74,80,7 кг, ширини плечей – 52,50,2 см, діаметру плеча 29,30,3 см, діаметру передпліччя 26,3 0,2 см, стегна – 57,20,3 см, гомілки – 36,70,16 см. Хлопці гіперстенічного конституціонального типу характеризувалися високими балами жирової тканини й відносно низькими балами кісткової тканини, тоді як мускулатура була розвинена середньо або слабко.

Ряд показників юнаків астенічного конституціонального типу має значимі відмінності від середньогрупових даних. Для юнаків гіперстенічного конституціонального типу характерний не тільки більш низький ріст, але й більш високі показники маси тіла, діаметру стегна й гомілки.

Серед 90 обстежених юнаків представники гіперстенічної конституції склали 12,2 % від всіх обстежених хлопців.

Таким чином, серед юнаків-студентів у віці від 17 до 21 року були виявлені 3 конституціональних типи: нормостенічний, астенічний та гіперстенічний.

Морфофункціональні ознаки організму хлопців характеризувалися безперервною індивідуальною мінливістю і дискретністю, що укладалися в окремі індивідуально-типологічні групи з переважанням нормостенічного (61%) і найменше зустрічаємого гіперстенічного (12,2%) соматотипів.

Література:

1. Васильев С.В. Основы возрастной и конституциональной антропологии. М.: Луч, 1996. – С. 70 – 79.

2. Еремина Е.Л. Состояние физического развития и уровня соматического здоровья школьников подросткового возраста в г. Полтаве // Всеукраїнська міжвузівська наук. - практ. конф. «Методичні проблеми фізичної культури та спорту: досвід, сучасні напрямки та перспективи».- Дніпропетровськ. - 1999. –188 с.

3. Здоровье как биологическое свойство организма (учение о конституции и проблемы возраста) // Учение о здоровье и проблемы адаптации. / Агаджанян Н.А., Никитюк Б.А. / Ставрополь: Изд-во СГУ, 2000. – С. 44 – 78.

4. К вопросу о конституциональных признаках адаптивных резервов организма человека // Здоровье студентов: Тез. междунар. науч.-практ. конф. / Куцов Г.М., Ермакова Н.В., Ходорович А.М. / М.: Изд-во РУДН, 1999. – С. 41 – 52.

5. Методические указания к лабораторным занятиям по спортивной морфологии / Козлов В.И., Гладышева А.А., Митин В.В. / М.: Изд-во: Физкультура и спорт, 1976. – 104 с.

6. Прокофьева Н.Я. Формирование пропорций тела у детей разных соматотипов. – Тюмень: Северный простор, 2006. – 225 с.

7. Схемы личностной диагностики конституциональных типов. / Штефко В.Г., Островский А.Д. / М.:Луч., 1979. – 120 с.