Мельник Т.П.

Національний університет водного господарства та природокористування

Оцінка поверхневих вод р. Тиси в межах м. Рахова

Основними природними факторами, що обумовлюють розвиток руслових процесів на р. Тиси в межах м. Рахова є річковий стік (з активним проявом під час паводків), геолого-геоморфологічна будова русла і басейну (основний “гальмуючий” компонент) і стік наносів. Необхідно враховувати також ерозію на водозборі, зсувні явища і селеву активність в басейні [1].

Основною задачею даного вишукування є здійснення гідроморфологічного моніторингу – вивчення морфометричних та гідравлічних характеристик річки, на основі якого можна здійснити розгляд шляхів розв’язання проблеми паводкових ситуацій затоплюваних земель Закарпаття, визначення комплексного підходу до прогнозування та управління паводковим стоком у басейні р.Тиса.

Спостереження по вишукуванні проводились в 2005-2010 рр. Використовувалися матеріали спостережень науково-пошукового інституту «Львівдіпроводгосп», Облводгоспу м. Ужгорож, матеріали спостережень служби гідрологічного моніторингу, топографічні і тематичні карти довідково-методична і спеціальна література. Дослідження засновано на застосуванні як стандартного математичного забезпечення Microsoft Office так і програмного забезпечення Autocad. Геоінформаційна база даних по максимальному стоку і картографічні побудови.

Обстеження виконане від автодорожнього мосту через р. Тису в південній частині м. Рахова до злиття рік Біла Тиса та Чорна Тиса. Була виконана топогеодезична зйомка русла р. Тиси на ділянці довжиною 6,3 км від автодорожнього мосту через р. Тису в південній частині м. Рахів до злиття Чорної та Білої Тиси. У процесі робіт були зроблені 50 поперечників через русло р. Тиси із прив’язкою створів до координатної системи і закріпленням їх на місцевості.

Рис 1. Схема р.Тиси в межах м.Рахова.

Метою вишукування є:

- вивчення морфометричних та гідравлічних характеристик р. Тиси в межах м. Рахова;

- визначення зон затоплення;

- здійснення оцінки протипаводкових заходів даної території.

На ділянці, де проводилося дослідження , р. Тиси має гірський характер, середній ухил дорівнює 0,0051. Долина ріки асиметрична, у верхній частині (від злиття Чорної та Білої Тиси до автодорожнього мосту в центральній частині м. Рахова) більше розвинута в сторону лівого берега, нижче по течії – у сторону правого берега. Заплава ріки двостороння, підвищується над меженним горизонтом на 1,5…4,5 м.

Русло ріки слабозвивисте, ширина його коливається від 35 до 90 м.

В геологічному відношенні ділянка розташована в південно-західній частині району альпійського й середньо гірського рельєфу антиклінальних гірських груп Свидівця.

В геологічній будові досліджуваної ділянки робіт на розвідану глибину беруть участь техногенні, сучасні алювіальні і нижньокрейдові відклади [2,3].

На підставі отриманих матеріалів на ділянці проведення моніторингу виконані гідравлічні розрахунки проходження паводків різної забезпеченості (1%, 5%, 10%) та визначити зони та рівень затоплюваності заплави р. Тиси паводками різної забезпеченості [4].

На підставі вивчення матеріалів топозйомок попередніх років, порівняння їх із матеріалами геодезичних вишукувань 2002 року, обстеження ділянки після паводків 1998 і 2001 років, визначений характер ерозійних процесів в руслі р. Тиси в межах м. Рахова [4].

Відмічена руслова ситуація засвідчує про необхідність будівництва більш надійних берегозахисних кріплень (споруд). Багаторічні польові спостереження показали, що кріплення напірного відкосу дамб обвалування недостатньо надійні і за якістю виконання перебувають на вкрай низькому технологічному рівні (габіонні кріплення побудовані з використанням сітки “рабиця”, що легко руйнується при локальних проривах). В багатьох місцях повністю або частково зруйновані півзагати, які були побудовані під гострим кутом проти течії. Прориви дамб обвалування виникли переважно в результаті розмиву підніжжя на криволінійних ділянках русла (особливо в місцях звалу потоку). Причиною проривів деяких дамб обвалування є вплив підпорів в результаті переливу через гребінь, розмиву струмененаправляючих споруд тощо. Слабкими місцями підпірних стінок виявилися їх основи і місця примикання до берегів (відсутність підстилок, діафрагм, крайових відкрилків).

Значної шкоди підпірним стінкам завдали бокові гірські потічки, які під час формування паводків несуть велику кількість продуктів водної ерозії. Відносно надійно спрацювало лише обмежене число об’єктів (споруд). Підбиваючи підсумки висловленому можна зробити попередні загальні рекомендації стосовно формування по довжині гірських річок сприятливого режиму стоку води і наносів в залежності від типу руслового процесу (типу русла).

На основі вищесказаного пропонується, здійснити правильну організацію території, яка полягатиме у взаємозв’язку розміщення об’єктів господарської діяльності з урахуванням крутизни схилів, механічного складу грунтів і рослинного покриву.

З метою охорони земельних ресурсів від водної ерозії і більш сприятливого формування поверхневого стоку р. Тиси в межах м. Рахова повинен бути проведений комплекс протиерозійних заходів:

- меліоративних (створення лісосмуг вздовж ярів та балок, залісення еродованих берегів балок та схилів, будівництво ілофільтрів в ярах і балках, реконструкція чагарників);

- гідротехнічних (створення земляних валів, засипка і впорядкування ярів, будівництво водоскидних споруд, загат, перепадів, підпірних стінок).

На основі даних науково-пошукового інституту «Львівдіпроводгосп» я здійснюю дослідження території р. Тиси та її приток. Зокрема, опрацьовано басейни річок Боржава [5], Шопурка, Тересва, Косовська [6] та русло р. Тиси в межах м. Рахова [4]. Ці території є приоритетними при
вивченні, так як формують подальший стік річки.

Література

1. Волосецький Б.І, В.М. Зубач. Вивчення динаміки долинно-руслових морфоутворень рік Карпатського регіону // Сучасні досягнення гендезичної науки та виробництва, Львів, 2008.

2. Приплесь А.Й., Зубач В.М., Мельник Т.П. Топографо-геодезичні дослідження з метою регулювання русла р.Тиси в межах м.Рахів // Materialy IV miezynarodowej naukowi – praktycznei konferencji “Naykowym progres na rubiezy tesiacleci – 2008” Tym 17. Chemia I chemiczne technologie. Ekologia. Geografia I geologia.: Przemysl. Nauka I studia. –S72-76.

3. Приплесь А.Й., Щучак М.Д. Мельник Т.П. Фізико-географічні та геоморфологічні умови р.Тиси в межах м.Рахів з точки зору розв’язання проблеми паводконебезпечних ситуацій на Закарпатті // Materialy IV miezynarodowej naukowi – praktycznei konferencji “Aktualne problemy nowoczesnych nauk - 2008” Tym 20. Chemia I chemiczne technologie. Ekologia. Geografia I geologia.Weterynaria: Przemysl. Nauka I studia. –S83-86.

4. Мельник Т.П. Гідрогеолого-меліоративна оцінка р. Тиси в межах м. Рахів. – Рівне: Волинські обереги, 2008. – 92 с. 5. Чіпак В.П., Мельник Т.П. Система протипаводкових заходів у басейні р.Боржава. – Рівне: Волинські обереги, 2008. – 202 с.

5. Якушев А.І., Зубач В.М., Мельник Т.П. Гідро морфологічний моніторинг стоку річок басейну р. Тиси і її приток. – Рівне: Волинські обереги, 2009. – 64 с.