Экономические науки / 14. Экономическая теория

Аспірант Ковальчук І. Б.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

Методичні аспекти дослідження економічних циклів

 

Діагностика циклічності є одним з важливіших інстру­ментів ринку, яка полягає у постійному моніторингу макроекономічної кон’юнктури та розробці заходів, які стабілізують економічні процеси. Дослідженням у сфері прикладних методів діагностики економічних циклів практично не приділяється уваги, не застосовуються загальновизнані у високорозвинених країнах світу методики ідентифікації та датування економічних циклів. Стримуючими чин­никами, що обмежують такі досліджен­ня, є відсутність офіційних статистич­них баз даних та перманентного макроекономічного моніторингу.

Діагностика фази економічного циклу є однією з найбільш складних задач макроекономічного прогнозування, розв’язування якої пов'язане з необхідністю удосконалювання збирання й опрацювання статистичної інформації, побудови комплексних індексів (за типом індексу індикаторів, що випереджають), а також із застосуванням методів економіко-математичного моделювання. У перехідній економіці ці проблеми набувають особливої актуальності через відсутність адекватної статистичної бази даних і необхідного досвіду використання інструментів макроекономічного управління.

Виділяють два напрямки методів аналізу бізнес циклів: дедуктивні (теоретичні) та статистичні (експериментальні). Однак кожен з цих методів має певні недоліки, а тому жоден з них не дає надійних інструментів ідентифікації та датування економічних циклів. Як наслідок, принципи датування циклів є предметом постійної дискусії.

Першочерговим завданням у процесі дослідження економічних циклів є обґрунтування факторів, що впливають на формування еко­номічної кон'юнктури, забезпечення економічного зростання, та є ба­зовими для виділення циклу. Емпірично таке завдання полягає у фіксації кластерів поворотних точок економічної кон'юнктури, виявленні взаємозалежностей між основними макроекономічними показниками, виділенні довгострокового тренду зрос­тання економіки.

На нашу думку, основним макроекономічним індикатором ділової активності є об­сяг валового внутрішнього (або національного) продукту країни. Саме обсяги ВВП у зіставному вираженні є основою для формування базової вибірки показників сукупної економічної активності. Щомісячні та щоквартальні значення ВВП, скориговані на інфляцію та сезонну циклічність, не лише сигналізують про реальний стан ринкової кон’юнктури, а й є основою для макроекономічного прогнозування.

Відмінність між циклічною та сезонною компонентами полягає в тому, що остання має регулярну (сезонну) періодичність, тоді як циклічні коливання тривають більший проміжок часу. Є багато методик оцінювання сезонної циклічності. Основні їх відмінності полягають у пос­лідовності виділення складових елементів часового ряду і вибору математичного інструментарію. Оцінка сезонних циклів загалом мо­же здійснюватися такими способами: за допомогою тригонометричних функцій з використанням ме­тодів гармонійного (спектрального) аналізу; за допомогою параметричних методів із застосуванням експерт­них оцінок; методами статистичного згладжування часових рядів.

Як відомо, гармонійний аналіз – комплексний метод, метою яко­го є моделювання сезонних коливань у вигляді математичного ряду періодичних функцій. Однак застосування методів гармонійного аналізу на практиці пов’язане зі складними математичними розрахун­ками; і для виділення сезонних циклів є необхідним формулювання додаткових гіпотез, що стосуються динаміки часового ряду за межами досліджуваного інтервалу. Параметричні методи потребують пара­метрів оцінювання, що визначаються суб’єктивно, і попереднього згладжування часового ряду з використанням експертних оцінок.

Найбільшого поширення у практиці сезонного коригування ди­намічних рядів даних набули методи статистичного згладжування. Суть такого підходу полягає у спеціальній математичній обробці по­казників, що ґрунтується на використанні середніх величин. Методика дозволяє виявити загальну тенденцію (тренд) розвитку соціально-еко­номічного процесу за допомогою елімінування нерегулярної (випад­кової) складової часового ряду і таким чином структурувати його на окремі компоненти.

У міжнародній практиці кон’юнктурних досліджень використову­ються три концептуальні схеми економічного циклу: класичний бізнес-цикл – сукупна ділова активність у кожен мо­мент часу оцінюється відносно статичної бази порівняння (фактично досліджується динаміка базових темпів зростання основних макро­економічних індикаторів); цикл зростання – сукупна ділова активність у кожен момент часу оцінюється відносно динамічної бази порівняння – економічного тренду, яким зазвичай є загальна тенденція зростання ВВП; цикл темпів зростання – сукупна ділова активність у кожен мо­мент часу оцінюється відносно попереднього рівня (фактично обчис­люються ланцюгові темпи зростання основних макроекономічних індикаторів, часто – лише ВВП).

Якщо класичний бізнес-цикл показує зміну в часі рівнів сукупної діло­вої активності, то цикли зростання і темпів зростання – швидкість цієї зміни. Низхідна динаміка економічного циклу згідно з класичною модел­лю називається рецесією, згідно з моделлю циклу зростання – рецесією зростання. Доцільним є визначення та оцінка економічних циклів зрос­тання лише в ситуації, коли чітко простежується довгостроковий з пози­тивним нахилом тренд зростання ВВП.

Ми вважаємо, що за доцільне ідентифікувати поворотні точки економічних циклів України, беручи за ос­нову модель класичного бізнес-циклу (методика НБЕД). Для фіксації еко­номічних рецесій Комітет з да­тування економічних циклів США, що входить до складу НБЕД і якому делеговані офіційні повноваження реєстрації коливань ділової активності, приймає на основі аналізу динаміки основних макроекономічних індика­торів колегіальне рішення що­до ідентифікації поворотних точок економічного циклу. Неформально з метою датуван­ня економічних рецесій кори­стуються правилом 6-ти місяців, яке передбачає, що економіка перебуває у стані рецесії, якщо спадання реаль­них обсягів ВВП спос­терігається послідовно протя­гом двох кварталів.

Отже, ідентифікувати поворотні точки економічних циклів в Україні доцільно за допомогою інтегрального критерію, який би враховував нестійкі тен­денції економічного зростання та умови трансформаційного періоду. Значний вплив на економічну динаміку в Україні здійснюють зовнішні коливання макроекономічної кон’юнктури, які, виходячи з концептуальних засад циклічного економічного розвитку, можна ха­рактеризувати як осциляторні шоки. Це можна простежити, зіставив­ши динаміку сукупної економічної активності в Україні з сукупним європейським та американським класичними бізнес-циклами.

Література:

1.                 Бандура, О. Деякі концептуальні проблеми аналізу макроекономічної динаміки / О. Бандура // Економіст. – 2004. – №9. – С.25 – 34.

2.                 Кривенко, Л.  Методология исследования экономических циклов / Л. Кривенко, Л. Дмитриченко, С. Кривенко // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2007. – №5. – С. 40-44.

3.                 Нікітіна, І. М., Попова Л.О. Обгрунтування вибору моделі сезонного коригування валового внутрішнього продукту // Статистика України.– 2003. – №4. – С. 20-27.

4.                 Ставицький, А. М.  Моделювання циклічності світової економіки / А. М. Ставицький // Фінанси України. – 2008. – №9. – С. 94-103.