Економічні науки / 10. Економіка підприємства

к.е.н. Богацька Н.М., Піскун О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЛОГІСТИКИ ЯК ФАКТОРА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

На сучасному етапі розвитку економічних відносин необхідно розглядати підприємство в тісному зв’язку з постачальниками виробничих ресурсів та споживачами готової продукції, адже в умовах дедалі жорсткішої конкуренції успіх будь-якого підприємства залежить від швидкості реагування на постійні зміни в зовнішній інфраструктурі. Підприємство повинно мати такі механізми управління, що дозволять здійснювати адаптацію до нових умов. Тому неабиякого значення набувають питання планування, аналізу виробничо-господарчої і фінансової діяльності підприємства, вдосконалення і постійного цілеспрямованого розвитку виробничо-технологічної та організаційної структури підприємства, розробки заходів щодо забезпечення його максимальної ефективності [1, с. 104].

Логістична система охоплює і погоджує процеси виробництва, закупівлі та розподілу продукції і виступає основою при стратегічному плануванні та прогнозуванні. Вона націлена на створення і контроль за діяльністю єдиної системи управління виробництвом і маркетингом, фінансовими й економічними розрахунками, обробкою необхідної інформації. Значний прогрес у справі раціоналізації цих сфер діяльності може бути досягнутий шляхом максимальної координації матеріальних та інформаційних потоків [2, с.79].

Слід зазначити, що крім логістичних операцій в економічних системах здійснюються й інші операції, що супроводжуються виникненням і передачею потоків інформації. Проте логістичні інформаційні потоки становлять найзначнішу частину сукупного потоку інформації, який є складною системою, що включає різні підсистеми.

Як і інша система, інформаційна система повинна складатися з упорядковано взаємозв’язаних елементів і мати певну сукупність якостей, що їх об’єднують. Інформаційні системи включають підсистеми функціонування і забезпечення. Функціональна підсистема складається з сукупності завдань, які треба виконувати, згрупованих за цільовою ознакою [3, с.178-179].

В підсистему, що забезпечує, входять такі елементи, як: технічне забезпечення, тобто сукупність засобів з обробки й передачі інформаційних потоків; інформаційне забезпечення, що включає в себе різноманітні довідники, класифікатори, засоби формалізованого опису даних; математичне забезпечення чи сукупність засобів розв’язання функціональних задач і інші засоби забезпечення.

Організація зв’язків між елементами в інформаційних системах логістики може суттєво відрізнятися від організації традиційних інформаційних систем. Це зумовлено тим, що в логістиці інформаційні системи повинні забезпечувати всебічну інтеграцію всіх елементів управління матеріальним потоком, їх оперативну і надійну взаємодію.

Логістичні інформаційні системи поділяють на три групи: планові, диспозитивні та виконавчі, що відрізняються як своїми функціональними підсистемами (складом задач, що розв’язуються), так і підсистемами, що забезпечують.

Планові системи створюються на адміністративному рівні управління, їх використовують для прийняття довготермінових рішень стратегічного характеру. Серед задач, що розв’язуються ними, може бути створення та оптимізація ланок логістичного ланцюга, планування виробництва, загальне управління запасами, управління резервами й інші задачі.

Диспозитивні системи відповідають рівневі управління складом або цехом і призначені для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем - детального управління запасами, розпорядження внутріскладським транспортом, відбору вантажу за замовленнями і їх комплектуванням.

Виконавчі інформаційні системи використовуються на рівні адміністративного чи оперативного управління. Ці системи призначені для контролю матеріальних потоків, оперативного управління обслуговування виробництва і т. ін.

Нові проблеми, що постають перед організаціями і керівниками виробництва в галузі практичної реалізації логістичних принципів, ставлять їх перед необхідністю створення інформаційної інфраструктури, що дозволила б збирати, організовувати і транспортувати інформацію у відповідності з поставленими цілями. Проте логістична система на виробництві ефективна лише тоді, коли створюються умови для її інтеграції в поточні виробничі процеси. Ця проблема розв’язується шляхом побудови єдиної інтегрованої інформаційної системи, переваги якої спричинені тим, що зростає швидкість обміну інформацією, зменшується кількість помилок в обліку, суміщаються раніше розрізнені інформаційні блоки [1, с. 155].

Тому однією з найважливіших умов успішного функціонування виробництва є створення комунікаційних і інформаційних систем, що дозволили б налагодити ефективний зв’язок між учасниками процесу управління.

Література:

1. Гаджинский А. М. Основы логистики. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 2006. — 124 с.

2. Колобов А. А., Омельченко И. Н., Ермаков А. Ю. Промышленная логистика. — М.: Изд-во МГУ им. Баумана, 2007. — 204 с.

3. Неруш Ю. М. Коммерческая логистика: Учебник для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2008. — 271 с.

4. Родников А. Н. Логистика.: Терминологический словарь. — М.: Экономика, 2008. — 248 с.