Економіка/2. Зовнішньоекономічна діяльність

Бостан Ю.В.,

к.е.н., доцент Чернівецького торгово-економічного інституту КНТЕУ Михайловська О.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

МІЖНАРОДНІ СТРАТЕГІЧНІ АЛЬЯНСИ ЯК ОДИН З ПРОЯВІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Зростання інтересу зарубіжних і вітчизняних учених до питання створення і розвитку міжнародних стратегічних альянсів в сучасних умовах глобалізації економіки свідчить про надзвичайну актуальність даної теми. Її аналізують такі автори як: Р. Мартін, Д. Міллер, Е. Молл, Р. Мінтцберг, Р. Саттон, П. Фризен та ін.

Стратегічні альянси - явище не нове і, тим більше, не рідкісне. Альянси були поширені в XVIII та XIX ст. в судноплавстві і страхуванні перевезень вантажів. NEC, найбільша японська технологічна фірма, була заснована у 1899 р. як перше японське спільне підприємство з американською компанією Western Electric (WE). Інша американська фірма IТТ - купила частку WE у 1925 р. Альянс IТТ закінчився у 1965 р., проте залишився найбільшим власником акцій NEC до початку 70-х років минулого століття [3, 22].

Міжнародні стратегічні альянси як приймаючі різні форми довготривалі об'єднання двох або більш юридично самостійних фірм для вирішення злагоджених задач на основі загальних економічних інтересів, отримали певне розповсюдження у світовій економіці протягом всього ХХ сторіччя. Проте лише в останні десятиріччя цей феномен досяг принципово нового рівня розвитку. Річ у тому, що умовою і середовищем формування, функціонування і експансії стратегічних альянсів стала глобалізація економіки, а як їх головні суб'єкти виступають транснаціональні корпорації. За оцінками американських дослідників, з середини 1980-х років кількість стратегічних альянсів у світі щорічно зростала більш ніж на 25 %. В США, наприклад, в 1986 - 1995 рр. кількість спільних підприємств виросло більш ніж в четверо[1, 10].

ТНК прагнуть гнучко поєднувати злиття і поглинання з створенням і розвитком стратегічних альянсів з своєю участю: дві третини з 377 президентів найбільших компаній миру в рамках опиту, проведеного Всесвітнім економічним форумом і консультаційною фірмою «Прайс Уотерхаус», відзначили, що альянси - «найважливіший інструмент глобального корпоративного зростання» [4, 89].

Можна виділити три укрупнені позиції з приводу мотивації до створення стратегічних альянсів з участю ТНК:

1. Доступ на зарубіжні ринки. Такий доступ за допомогою створення альянсу забезпечує його учасникам зниження ризиків, кращі умови для експорту, переваги від диверсифікації сфери діяльності, можливість більш швидкого, ніж зовні альянсу, проникнення, утилізацію регіональних економічних вигод, задоволення вимог уряду до іноземного капіталу. Міжнародні стратегічні альянси (МСА) в змозі зменшувати ризик кожного з партнерів за допомогою розподілу ризиків крупного проекту між декількома фірмами, надання можливості диверсифікації номенклатури товарів, забезпечення більш швидкого входження на ринок і більшої окупності. Так, одним з мотивів угоди ув'язненого японської ТНК «Міцубіши Моторс» з південнокорейською «Хенде Моторс» про виробництво та збут серії дешевих моделей автомобілів, стало запобігання подібної угоди між конкурентами. Заборона японського автомобільного проникнення на ринок США з'явилася однією з причин організації СП «Дженерал Моторс» - «Тойота».

2. Доступ до ресурсів і зростання ефективності їх використовування. Може йтися, наприклад, про потребу ТНК, ведучих діяльність на конкурентних ринках, у фінансових ресурсах, технології або устаткуванні в зниженні трансакционих витрат і підвищення ефективності своєї діяльності в цілому. Витрати фірм в кожній ланці «НІОКР - постачання - виробництво - збут» можуть виявитися вище, ніж у конкурентів. В результаті створюються так звані зв'язуючі альянси, особливість яких полягає в тому, що кожна з фірм виконує взаимодоповнюючі функції. Прикладом служить, зокрема спільне підприємство німецької хімічної ТНК «БАСФ» і американської «Доу Кемікл».

3. Отримання нових знань. Наприклад японська ТНК «НЕК» створила стратегічний альянс із зареєстрованою у США компанією «Ханеуелл» та з фірмою, що базується у Франції, «Булль» саме ради використовування досвіду, навиків і технологій своїх партнерів. Для позначення такого роду МСА останніми роками з'явився термін «альянси, що навчаються».

Отже, міжнародні стратегічні альянси в останні 20-25 років виступають як один з вельми поширених проявів глобалізації економіки, її істотний невід'ємний елемент. Як основний суб'єкт МСА затвердили себе домінуючі в світовій економіці, зрілі ТНК, операції яких міцно придбали дійсно глобальний характер.

Існує багато МСА і є багато способів управління ними. Крім того, на їх ефективність істотно впливають міжкультурні відмінності і складнощі. Успіх альянсу багато в чому залежить від наявності інтелектуальних і підприємницьких навиків, уміння домовлятися про формування нових альянсів і управляти складними альянсовыми сітями. Це надає істотні конкурентні переваги для практичної діяльності МСА.

Також існує декілька способів, за допомогою яких стратегічні альянси можуть розвиватися і управлятися найбільш ефективно:

1. Першим важливим елементом альянсовой стратегії фірми є ретельне планування стратегічних альянсів. Вони можуть бути корисним інструментом або можливістю багатонаціонального зростання для багатьох підприємств із вагомих стратегічних причин.

2. Другим найважливішим елементом є ведення, часто складних і тривалих, переговорів про стратегічний альянс і вибір сумісного партнера.

3. Третім істотним елементом виступає визначення його точного типу і структури, які роблять можливою відповідну операційну ефективність.

4. Четвертий необхідний елемент по створенню багатонаціональних стратегічних альянсів полягає в їх управлінні і просуванні. Ця робота включає виконання всього комплексу операцій, які необхідно зробити всередині чітко сформованих стратегічних структур.

Таким чином, можна зробити наступні висновки:

- міжнародні стратегічні альянси виступають як один з вельми поширених проявів глобалізації економіки і є її невід'ємним елементом;

- стратегічні альянси довели свою важливість не тільки для національного, але і для багатонаціонального бізнесу, а також і в цілому для економіки залучених в них держав;

- розвиток альянсів і партнерських відносин придбав в даний час і досягає в майбутньому набагато більшого розквіту. Багато фірм, які раніше рідко вступали до альянсів, тепер створюють їх регулярно;

- МСА дозволяють розвивати і покращувати операції, устаткування і процеси, забезпечують доступ до нових здібностей, нових знань і технологій; створити нові можливості, коли знаходишся в умовах все більш і більш гострій глобалізації економіки.

 Література:

1. Білошапка В.А. Стратегічні архетипи міжнародних компаній та варіанти розподілу повноважень між менеджерами ринкових та операційних підрозділів / В.А. Білошапка // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №5. – с. 8-14.

2. Шаврук С.Б. Международные стратегические альянсы и многонациональное управление / С.Б. Шаврук // Вісник Київського національного торгово-економічного університету. – 2005. – № 2. – с. 14-25.

3. Гайдуцький І.П. Інвестиції: практика та досвід./Гайдуцький І.П. // Економіка на перехресті інтересів держави і ТНК. – 2009. – № 2. – с. 21-24.

4. Карпухина Е.А.. К характеристике современных международных стратегических альянсов / Е.А. Карпухина // Российский экономический журнал. – 2007. – №7. – с. 88-93.