Екологічно спрямована  реорганізація системи управління підприємств промислової сфери України

Экономические науки/9.Экономика промышленности

Латишева О.В.

Донбаська державна машинобудівна академія,

Екологічно спрямована реорганізація системи управління підприємств промислової сфери України

Для промислових підприємств після прийняття Україною міжнародних екологічних угод (зокрема Кіотського протоколу) гостро встають питання удосконалення діючої системи управління охороною навколишнього середовища (ОНС), внесення змін в організаційну структуру підприємства (ОСП) з метою розв’язувати не тільки поточні екологічні проблеми, а і вирішувати інші стратегічні задачі екологічної політики щодо залучення «зелених» інвестицій.

Аналіз досвіду підприємств Західної Європи, які успішно вирішують природоохоронні завдання, показує, що причини змін ОНС в організаційної структури підприємства обумовлені: законодавчими вимогами (43,3%); прагненням до підвищення ефективності екологічного менеджменту (37,8%), прагненням до поліпшення екологічного іміджу в суспільстві (34,4%), прагненням до кращої мотивація працівників (32,2%), екологічно орієнтованої зміни окремих функцій (27,8%), прагненням до використання можливостей на ринку (17,8%), екологічними змінами бізнесу (7,8%). [6, с. 168]

Ураховуючи найбільш розповсюджені типи організаційних структур на підприємствах [1 - 8], пропонуємо інтеграцію функції ОНС до структур управління підприємства (в залежності від існуючого типу) розглядати у вигляді схем: лінійної (рис. 1), лінійно-штабної (рис. 2), функціональної (рис. 3) і матричної організації ОНС (рис. 4).

Запропонований механізм реорганізації системи управління підприємств промислової сфери України (рис. 1 - рис. 4) з використанням сучасних інструментів екологічної політики передбачає створення відповідних екологічно орієнтованих структур (системи екоменеджменту – СЕМ, або уповноважених з екологічних питань) для ефективного вирішення щоденних й стратегічних завдань. Необхідно також ураховувати законодавчі вимоги, специфіку галузі і конкретного виробництва, вже існуючий тип організаційної структури підприємства (надалі – ОСП), її переваги і недоліки.

Інтеграція ОНС в існуючу лінійну ОСП (рис. 1) може застосовуватися на невеликих підприємствах з однорідною продукцією і нескладною технологією виробництва, з простою формою організації внутрішнього управління, в якої чітко простежуються вертикальні ланцюги послідовного делегування обов'язків в системі управління.

Урахування ОНС в існуючої лінійної ОСП може здійснюватися шляхом закріплення додаткових завдань за підрозділами (або працівниками), або введенням додаткової посади.

Запропонована схема інтеграції ОНС в лінійно-штабної ОСП (рис. 2) припускає створення штабів у великомасштабному (масовому) виробництві, з майже постійною технологією, коли є необхідність в забезпеченні своїх виробничий-збутових операцій різними видами штабної діяльності, і передбачає можливість надавати спеціалізовану допомогу і підтримку лінійному персоналу (службам) в рішенні природоохоронних задач (завдяки високому професіоналізму і спеціалізації працівників штабів в питаннях ОНС), і контролю їх виконання завдяки приєднання штабу ОНС до керівництва підприємства.

При функціональної формі організації управління (рис. 3) на підприємстві екологічна сфера прирівнюється по значущості з іншими сферами діяльності і ОНС додається до існуючих на підприємстві функціональних сфер діяльності. ОНС деталізується по функціям (управління відходами, охорона вод, збереження повітряного середовища і т.п.) для вирішення відповідних завдань і дозволяє об'єднати спеціальні знання у функціональну область діяльності підприємства. Але є можливість виникнення конфліктів із-за зростання лінійної підлеглості і перетину компетенції, що провокує конфлікти функціональних сфер - з виробництвом, постачанням або фінансами.

У запропонованої схемі матричної структури організації ОНС (рис. 4) посилюється значення ОНС як функції, зберігається класична лінійна структура, в яку вбудовуються на горизонтальному проектні команди з фахівців з ОНС для забезпечення більш довершеного виконання відповідних напрямів ОНС, окремих спеціальних областей діяльності. У місцях перетину матричної структури об'єднуються рішення обох компетентних представництв, забезпечується комунікація/взаємодія структур ОНС у вигляді проектних груп з різними функціональними областями підприємства. Але труднощі можуть зустрітися і тоді, коли ОНС вбудовується як новий елемент в організаційну структуру (в цьому випадку ОНС повинна спочатку подолати опір функціональних областей, що давно затвердилися на підприємстві).

Таким чином, оптимального урахування усіх функції охорони довкілля на підприємствах можливо досягнути шляхом створення відповідних кадрових структур, перед фахівцями яких встановлюють завдання з питань ОНС: забезпечення контролю за ОНС (еколого - технічний контроль виробництва); забезпечення розрахунку зборів за забруднення довкілля; отримання дозволів на викиди, скиди, відходи; розробка (коригування) плану природоохоронних заходів і стратегічного розвитку; екологічних програм, екологічного паспорта, екологічних звітів (статистичних) щодо обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря (скидів у водні об’єкти, утворених та розміщених відходів) тощо.

Література:

1. Білявський Г.О. Основи екології: підручник / Г.О. Білявський, Л.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков – К.: Либідь, 2004. – 408 с. – ISBN: 966-06-0289-8

2. Шевчук В.Я. Екологічне управління: підручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський [та ін.] – К.: Либідь, 2004. – 432 с. – ISBN: 966-06-0315-0

3. Лукъянихин В.А., Петрусенко Н.Н. Экологический менеджмент: принципы и методы: Монография / В.А. Лукъянихин, Н.Н. Петрусенко; под ред.: В.А. Лукъянихина. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004. – 408 с. – ISBN: 966-680-126-4

4. Шапоренко О.І. Екологічний менеджмент: підручник / О.І. Шапоренко – Донецьк: Норд-Пресс, Донецький інститут управління, 2004. – 312 с. – ISBN 966-8085-66-3

5. Мельник Л.Г. Экологическая экономика: учебник / Л.Г. Мельник. – Сумы: Университетская книга, 2001. – 350 с. – ISBN 966-7550-37-0

6. Золотогоров В.Г. Инвестиционное проектирование: учебное пособие / В.Г. Золотогоров – Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998. – 463 с. – ISBN 985-6102-27-8

7. Коноков Д.Г. Организационная структура предприятий: учебник / Д.Г. Коноков, К.Л. Рожков – [Электронный ресурс] – Режим доступа – http:// www.aup.ru/books/m48

8. Главинская Л.Т. Корпоративный экологический менеджмент: стратегический аспект (на примере предприятий рыбной промышленности). / Людмила Трофимовна Главинская // Дис. ... д-ра экон. наук: 08.00.05, Санкт–Петербургский госуниверситет, 2004. – М.: РГБ (фонды Российской гос. библиотеки) – [Электронный ресурс] – Источник доступа: http://diss.rsl.ru/diss/06/0321/060321015.pdf