Экономические науки/16. Макроекономіка
К.т.н. Черняк
В.І.
Національний
гірничий університет
Структурні
диспропорції глобальної економіки на сучасному етапі розвитку
Перше
десятиліття третього тисячоліття! Людство вже без сором’язливості «підглядає»
за межі нашої Галактики; до кінцевого обґрунтування теорії Великого вибуху
залишаються лічені вже навіть не секунди, а мілісекунди; все стрімкіше просуваються роботи з
розшифровування генетичного коду людини; генна інженерія, робототехніка та
комп’ютерні науки стоять на порозі створення штучної мислячої істоти; в
Організації Об’єднаних Націй призначено особу, відповідальну за перший контакт
з інопланетянами…
Не минають ці
стрімкі глобальні зрушення й інші сфери нашого життя. Навіть до сучасної
економіки, сутність якої достатньо консервативна, можна сміливо відносити фразу
американського письменника Стівена Кінга: «Світ перевернувся».
Але в чому ж
конкретно визначається що «світ економіки перевернувся»? І чи можна вважати цей
факт позитивним з точки зору розвитку людства?
Найбільш вагомим фактором, того, що
«світ перевернувся» можна вважати зсув центра ваги ділової активності із
сектора реальної економіки, у сферу обслуговування товарного й грошового обігу,
а також активне формування сектора «віртуальної економіки». Ще в 70-80 рр.
минулого століття «реальний (первинний + вторинний) сектор» складав 60-70%
обсягу світової економіки, зараз же його частка становить не більше 30-40%. При цьому такі пропорції складаються
здебільше «завдяки» структурі ВВП розвинутих країн (табл. 1.1 на основі
матеріалів [1, 2]). Країни ж «третього світу» навпаки розвиваються завдяки вторинному
сектору (табл. 1.2 [3]).
Таблиця 1.1 - Динаміка розвитку секторів народного господарства по
розвиненим країнам світу наприкінці ХХ – початку XXI століття
|
Країна |
Рік |
Сектори
економіки, % |
Усього |
||
|
Первинний (сільське
господарство) |
Вторинний (промисловість) |
Третинний (сфера послуг) |
|||
|
Франція |
1975 |
22 |
38 |
40 |
100 |
|
1990 |
4 |
50 |
46 |
100 |
|
|
2008 |
2 |
21 |
77 |
100 |
|
|
Германія |
1976 |
5 |
48 |
47 |
100 |
|
1990 |
4 |
43 |
53 |
100 |
|
|
2008 |
1 |
30 |
69 |
100 |
|
|
Японія |
1976 |
28 |
32 |
40 |
100 |
|
1990 |
17 |
30 |
53 |
100 |
|
|
2008 |
1 |
31 |
68 |
100 |
|
|
Великобританія |
1985 |
33 |
32 |
35 |
100 |
|
2000 |
17 |
38 |
45 |
100 |
|
|
2008 |
1 |
24 |
75 |
100 |
|
|
Сполучені Штати Америки |
1975 |
26 |
45 |
29 |
100 |
|
1990 |
15 |
44 |
41 |
100 |
|
|
2008 |
1 |
22 |
77 |
100 |
|
|
Джерела: міжнародні статистичні дані UNCTAD, The Global Competitiveness Report 2009–2010/ World Economic Forum. Geneva, 2009. |
|||||
В останні 30-40 років світовий ринок послуг виріс у 2 рази і
у третинному секторі сформувалася чітка тенденція прогресуючого зростання
фінансових ринків – валютних, фондових, кредитних. Діловий оборот міжнародних
фінансових організацій, банків і страхових компаній збільшився в 30 разів у
порівнянні з 1964 роком, досягши 10 трлн. дол., а частка фінансової складової у
цьому секторі економіки розвинутих країн досягла в 20-27% (табл. 1.3).
Серед
фінансових ринків центральне місце міцно зайняв ринок акцій. Акції стали
основним методом залучення капіталів. В 1970 р. фондовий сегмент світового
ринку капіталів мав оборот, рівний 3% глобального ВВП. У 1995 р. він склав
уже 136% при росту показника обороту міжнародного валютного ринку в 80 разів (з
1973 по 1995 р.). Обороти на ринку акцій становлять 800 млрд. доларів у день, а
на ринку облігацій — 950 млрд. доларів. Сумарні обороти фондового ринку майже
зрівнялися з оборотами валютного ринку (1,9 трлн. доларів на день) [4].
Таблиця 1.2 - Країни з найвищою часткою
вторинного сектору у ВВП в 2005 р., %
|
Місце вторинного сектору |
Країна |
Усього |
у тому числі |
|
|
обробна промисловість |
добувна промисловість, будівництво, комунальне господарство |
|||
|
1 |
Екваторіальна
Гвінея |
91,2 |
4,2 |
87,0 |
|
2 |
Катар |
74,1 |
8,3 |
65,8 |
|
3 |
Ірак |
72,3 |
1,3 |
71,0 |
|
4 |
Лівія |
68,1 |
2,6 |
65,5 |
|
5 |
Ангола |
67,2 |
3,6 |
63,6 |
|
6 |
Конго |
67,0 |
5,4 |
61,6 |
|
7 |
Азербайджан |
61,9 |
7,8 |
54,1 |
|
8 |
Габон |
56,2 |
8,2 |
48,0 |
|
9 |
Кувейт |
53,9 |
7,1 |
46,8 |
|
10 |
Оман |
53,6 |
7,6 |
46,0 |
|
11 |
Саудівська
Аравія |
53,5 |
10,1 |
43,4 |
|
12 |
Алжир |
53,3 |
6,1 |
47,2 |
|
13 |
ОАЕ |
51,5 |
13,1 |
38,4 |
|
14 |
Малайзія |
49,9 |
29,5 |
20,4 |
|
|
… |
|
|
|
|
|
Світ |
28,3 |
17,8 |
10,5 |
Таблиця 1.3 - Частка сфери послуг у
макроекономічних показниках розвинених країн світу 2003 р. (%)
|
Країни |
Торгівля, готелі, суспільне харчування |
Транспорт, зв'язок, складське господарство |
Кредитно - фінансові, ділові, страхові послуги |
Соціальні и індивідуальні послуги |
Послуги державного сектора, включаючи соціальні |
Усього |
|
Валовий внутрішній продукт |
||||||
|
США |
18,4 |
6,1 |
27,1 |
11,4 |
12,3 |
73,7 |
|
Англія |
13,3 |
7,4 |
23,2 |
9,2 |
10,3 |
62,6 |
|
Франція |
15,5 |
5,6 |
22,7 |
6,3 |
17,2 |
66,8 |
|
Італія |
19,5 |
6,5 |
26,5 |
1,0 |
11,8 |
64,3 |
|
Швеція |
10,9 |
5,9 |
21,4 |
5,3 |
19,3 |
61,8 |
|
Японія |
12,7 |
6,4 |
17,9 |
19,0 |
7,9 |
63,9 |
|
Джерело: [1] за даним
«OECD in Figures. Statistics of
the Members Countres. 2004 Edition». Paris. 2004. Pp. 38-41. |
||||||
Економіка із
продуктової стає розрахунковою, її істотна частина стала набором повітряних
кульок, які наповнені лише борговими зобов’язаннями й незабезпеченою грошовою
масою і які мають властивість періодично лопатися.
Те, що гроші можна робити на націнках, відсотках, курсах - ми
знали й 20 років тому, але ж не в таких масштабах. Індекси, рейтинги, результати
оцінки - от те, на чому сьогодні наробляються багатства й руйнуються
корпоративні імперії. Здавалося б, що такого страшного у фразі «Світовий банк
понизив кредитний рейтинг такого-те українського банку з В++ до С-». А значить
це ні багато ні мало, що будь-яка наступна угода нашого банку із закордонним,
якщо вона взагалі відбудеться, обійдеться нашим співвітчизникам істотно
дорожче, ніж раніше й ці гроші банк буде «шукати» у реальному секторі
економіки.
Вже ні обсяг
випущеної продукції, ні її якість, ні навіть здатність до відновлення техніки й
асортиментів продукції стають головними чинниками, що утворюють доходи
економічних суб’єктів. Керівники серйозного бізнесу все частіше щоранку
прокидаються з думкою не про те, скільки продукції за ніч виробили й продали їх
підприємства, а «як за ніч змінився індекс Доу Джонса на Нью-йоркській біржі,
курс національної валюти» та т.д.
Та важливішим
є не скільки сама динаміка, або розмір цих самих індексів, рейтингів,
процентних ставок та курсів, а яку частку у виникаючих доходах складає реальна
продукція або забезпечена ними грошова маса.
Останні
тридцять років світова економіка зростає на 4-5% в рік, тоді як раніше цей
параметр не перевищував 0,5-1,0%. Між тим, з майже 7 млрд. осіб, що проживають
нині лише 1 мільярд живе за рівнем доходів «вище середнього» при тому, що
близько двох мільярдів мають доходи менше 2 доларів на день. На початок 60-х
років відношення в доходах між верхнім та нижнім шаром світової соціальної
піраміди складало 30:1. До 90-х рр., воно зросла удвічі і на початок поточного
віку досягла відмітки 82:1, а за перше нинішнє десятиріччя експерти відмічають
стрімке його зростання до значення 500:1 [5].
Такі
проблемні тенденції світової економіки можуть обернутися екологічно-ресурсною
кризою суспільства. Так, за даними асоціації «Global Footprint Network» (GFN), що визначає, який
екологічний слід ми залишаємо на планеті, в останні десятиліття витрата
ресурсів Землі йде з величезною швидкістю: 1986 рік - людство витратило річні
ресурси до 31 грудня, 1995 рік - 25 листопада. 2005 рік - 2 жовтня. У поточному
2010 році ліміт був вичерпаний до 21 серпня. Якщо ж темпи споживання ресурсів
будуть зростати тими ж темпами, то вже в середині 2030 рр. для підтримання
такого образу життя знадобиться еквівалент двох планет.
Тому
першочерговими реальними завданнями управління сучасними економічними процесами
за участю економічної науки стають такі, що забезпечують визначення й
дотримання обґрунтованих споживчих, структурних та інтеграційних пропорцій
розвитку економіки.
Література:
1. Юльчиева Г.Н. Управление гостиничными услугами: теория, практика,
перспективы для Казахстана. Автореф. дис. на соиск. уч. степ. докт. эконом. наук по специальности 08.00.05. Университет
международного бизнеса. Алматы, 2008. С. 17
2. Голомолзина Н.В. Услуга как
форма экономического присвоения полезных свойств потребительских благ и
факторов производства. Автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. эконом. наук по
специальности 08.00.01. Уральский государственный
экономический университет, 2010. С. 20
3. Горкин А.П. География обрабатывающей
промышленности мира в начале ХХI века [Електронний ресурс]– Режим
доступу:
http://geo.1september.ru/2008/01/17-t.htm
4.
5. Россия и
«золотой миллиард» [Електронний ресурс]– Режим
доступу: