Економічні науки/7 Облік і аудит

Чередюк О.І.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Деякі аспекти застосування штрафних санкцій щодо використання РРО у сфері ресторанного господарства

На сьогоднішній день великого значення для бухгалтерів підприємств сфери торгівлі, послуг чи ресторанного бізнесу набувають питання уникнення штрафних санкцій, які застосовують податкові та інші контролюючі органи. Для них постає проблема, чи можна убезпечити себе від таких штрафів? Адже наслідки легше попередити, аніж їх ліквідувати. І можливість застосування штрафів необхідно передбачити, а для цього потрібно добре орієнтуватися в нормах чинного законодавства та правильно застосовувати їх на практиці. Так, у 2009 році Верховний Суд України підтвердив свою судову практику, що склалася у справах, пов'язаних із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій при отриманні суб'єктом господарювання коштів за організацію банкету.

Відповідно до абзацу четвертого статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 4.5 названого Порядку встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї[1].

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктом 1 статті 17 Закону у вигляді фінансової санкції у розмірі п'ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг). У разі отримання авансу чи завдатку за організацію та обслуговування банкету фактично укладається угода щодо надання послуги та здійснюється остання, тому отримані кошти повинні бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму і з видачею його замовнику. При всій повазі до ВАСУ важко погодитися з його аргументацією щодо проведення розрахункових операцій під час організації та обслуговування банкету, зокрема в разі отримання закладом ресторанного господарства авансу або завдатку[3].

Проблема не є новою. Вона стала справжнім головним болем для величезної кількості суб'єктів підприємництва у сфері ресторанного бізнесу: за порушення порядку проведення розрахункових операцій через РРО їх нещадно штрафує ДПС з одного боку, суб'єкти підприємництва не можуть відмовитися від проведення банкетів з цілком зрозумілих причин, а з другого — чинне законодавство не може надати їм змоги здійснити розрахунки правильно.

Припустімо, заклад ресторанного господарства не вимагав у замовника авансу і організував банкет, використовуючи власні кошти. Тоді сформувати фіскальний касовий чек було б простіше простого, у тому числі і щодо вказаних реквізитів. Він би має повний перелік страв, напоїв, кулінарних виробів, спожитих учасниками банкету, і перелік наданих їм послуг. І всі б ці товари та послуги були б попередньо запрограмовані в РРО, як вимагає п.11 ст.3 Закону про РРО. Але така ситуація може бути тільки у теорії, на практиці вона не зустрічається[3].

Законом про РРО встановлено чіткий порядок проведення розрахункових операцій та серйозні (в окремих випадках «п'ятикратні») штрафні санкції за його порушення. Передусім зазначимо, що норми Закону про РРО поширюються на розрахунки за товари та послуги, які здійснюють у готівковій формі та/або із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків та жетонів. Якщо розрахунки організовано таким чином, що товари (послуги) покупці оплачують готівкою, але в касі банку, то для отримувачів коштів такі розрахунки є «класичними» безготівковими розрахунками, на які норми Закону про РРО не поширюються[4].

«П'ятикратні» штрафи за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів загрожують багатьом суб'єктам підприємництва. На жаль, зокрема через неузгодженість чинного законодавства, а не лише через неуважність касира — оператора РРО чи інших осіб, відповідальних за проведення розрахунків, які помилилися, даючи сдачу, або прийняли від покупця суму іншу, ніж зазначена в розрахунковому документі. Досить поширеною є ситуація, коли суб'єкти підприємництва, які реалізують продовольчі та непродовольчі товари (меблі, побутову та оргтехніку тощо), здійснюють торгівлю з доставкою товару додому. Такий спосіб продажу кваліфікується як дистанційна торгівля і має здійснюватися відповідно до Правил № 103. Правилами № 103 встановлено, що споживачеві обов'язково видається розрахунковий документ. Для підприємств торгівлі таким документом може бути лише фіскальний чек РРО.

Отже, аналізуючи вище сказане, розглянемо кожен випадок можливого застосування «п’ятикратного» штрафу окремо, безперечно, з метою його недопущення:

- розрахунки на неповну суму вартості проданих товарів – у такому випадку існує небезпека застосування «п'ятикратного» штрафу, яка може виникнути у разі, якщо підприємство при реалізації товару використовує авансову форму оплати, і аванс становить лише частину вартості товару (послуги);

- непроведения розрахункових операцій через РРО - знання та розуміння норм Закону про РРО і Постанови № 1336 у цьому випадку достатньо, аби уникнути штрафних санкцій. Головне — неухильно їх дотримуватись;

- нероздрукування відповідного розрахункового документа - у цьому випадку йтиметься про документи, які підтверджують проведення розрахункової операції. При розрахунках із застосуванням РК підтвердним документом є розрахункова квитанція, а із застосуванням РРО — фіскальний касовий чек;

- невідповідність готівки - «п'ятикратні» штрафи за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті Х, а у випадку використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, загрожують багатьом суб'єктам підприємництва.

Література:

1. Закон України від 06.07.95p. № 265/95-BP «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції Закону від 01.06.2000р. № 1776)

2. Порядок реєстрації, опломбування та застосування peєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614

3. Сушальська Т. РРО-розрахунки без «п'ятикратних» штрафів // Бухгалтерія. - 2010. - № 26. - С.70-73

4. Самарченко О. Знижки бувають різні... // Бухгалтерія. - 2005. - № 31. - С. 36-39