Экономические науки/8. Математические методы в экономике

Гірко М., Король В.

науковий керівник к.п.н., доц. Клочко О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Оптимізація амортизаційної політики

У період ринкових перетворень для національної економіки особливо важливим є стан виробничої бази, рівень його відповідності науково-технологічній моделі економічного зростання. Труднощі трансформаційного періоду в українській економіці зумовлені відсутністю єдиної науково виваженої концепції формування ринкових відносин. Негативні наслідки має і недооцінювання багатьма підприємцями теоретичного обґрунтування практичних рішень. Розвиток реформаційних процесів підтвердив неможливість такого підходу до вирішення завдань формування і розвитку ринкових відносин.

У таких умовах зростає необхідність проведення подальшого теоретичного аналізу причин незавершеності ринкових перетворень, дослідження шляхів досягнення стратегічної перспективи економічного розвитку підприємства, зокрема за рахунок оптимізації амортизаційної політики підприємств.

Розробкою методологічних підходів до формування бізнес-клімату, сприятливого для інвестиційно-інноваційної діяльності на підприємствах займались такі вітчизняні та іноземні учені, як Акофф Р., Аукуціонек С., Богиня Д., Брейлі Р., Брігхем Ю., Гапенські Л., Гриньова В., Джеймс Л., Дронов Д., Клименко В. І., Коноваленко Н., Коюда П., Лапко О., Лукінов І., Майєрс С., Макфарлан Ф., Масленнікова О.В., Одинцова Г., Омельянчик Н., Орлов П., Панасюк Б., Перерва П., Погорєловська І., Пушкар О., Рудченко О., Салах Т., Смоляк С. А., Стороженко О., Фіннереті І., Чубів Н., Чумаченко Н., Шарп У., Яковлєв А. І. та ін.

Актуальність теми дослідження зумовлена наявністю проблеми удосконалення економічних відносин на рівні підприємств, необхідністю формування ринкових умов підвищення ефективності діяльності підприємств, зокрема оптимізації амортизаційної політики підприємств.

Можна запропонувати рішення задачі оптимального вибору вектора амортизаційної політики, який максимізує сумарний дисконтований чистий грошовий потік за період амортизації. Модель задачі вибору оптимального вектора амортизаційної політики має вигляд:

,

де U – сфера обмежень, що задається співвідношеннями:

;

; ( – задано);

;

;

;

.

У моделі прийняті такі позначення:

q – дисконтна ставка;

d – екзогенний параметр, що характеризує ефективність використання підприємством чистого грошового потоку;

вектор, складові якого – це амортизаційні відрахування за відповідний період часу;

n – значення податкової ставки;

СТ_п – первісна вартість основних фондів;

СТ_л – їх ліквідаційна вартість;

НП – чистий прибуток;

- величина податкових відрахувань;

- оподатковуваний прибуток;

- величина чистого грошового потоку;

- структурний грошовий потік.

Вказана вище модель може бути зведена до задачі лінійного програмування, розв’язком якої є оптимальний варіант амортизаційної політики підприємства.

Таким чином, побудовано оптимального вибору вектора амортизаційної політики, який максимізує сумарний дисконтований чистий грошовий потік за період амортизації, в якій поряд з дисконтною ставкою і ставкою податку запропоновано використовувати екзогенний параметр, котрий впливає на величину грошового потоку різних чинників. Такі методичні підходи спрямовані на удосконалення механізму створення власного інвестиційного фінансового потенціалу підприємства.

Література:

1. Клименко В. І., Салах Туркі. Методичний підхід до формування власних джерел фінансування інвестиційного проекту промислового підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - Випуск. 168. – Дніпропетровськ: ДНУ. - 2003. – С. 108-116.

2. Масленнікова О.В., Салах Туркі Атеіві Аль-Равашдех. Моделювання аудиту амортизаційної політики підприємства. // Вісник НТУ “Харківський політехнічний інститут”. Зб. Наук. Праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2003. – № 20, т.1. –С. 66-69.

3. Кротов В.Ф. Основи теорії оптимального управління,1990,Укр.,М.: Вища школа.