Вдовиченко Аліна Ігорівна
Буковинська державна фінансова академія
м. Чернівці
Науковий керівник:
Попадюк Олена Василівна
Особливості
підходів машинобудівних підприємств до стратегій ціноутворення
Розвиток
машинобудування є основою науково-технічного прогресу у всіх галузях народного
господарства та значною підтримкою конкуренто- спроможності країни. Завдання
машинобудівного комплексу – випуск машин та обладнання високотехнологічного
рівня, які повинні забезпечити підвищення продуктивності праці, зниження
матеріалоємності та енергоємності. Тому підприємства як господарські суб’єкти
стараються знайти зовсім нові підходи стратегічного ціноутворення. Сьогодні
великий вклад у розробку цінової політики підприємства та її підходів розробили
такі економісти: Є.Панченко [6], В. Герасимчук, А. Семенова [8], А. Томпсон,
А.Файоль, П.Друкер [2].
Проте
залишається необхідним удосконалення методів та механізмів, що забезпечили б
ефективність стратегічного ціноутворення на підприємстві. Усі вони повинні задовольнити планування, організацію
і реалізацію продукції.
Дослідивши
сучасні тенденції розвитку та функціонування машинобудівних підприємств можна
стверджувати що їм потрібно звернути увагу на систему управління процесом
ціноутворення. Тому зміна самого процесу повинна відбуватись на основі
концепцій стратегічного маркетингу з урахуванням умов ринку.
Ринкові умови
господарювання передбачають самостійне розроблення підприємством стратегічних
напрямків своєї діяльності, у тому числі і цінової політики. Тому керівництво
дуже часто приходить до використання управлінських концепцій маркетингу. Саме
маркетингова розробка та формування цінової стратегії є головним етапом у
процесі стратегічного управління підприємством. Управлінські концепції
маркетингу можна поділити на дві частини: концепції управління ціноутворенням
та концепція управління ціновою діяльністю. Різниця між ними полягає в тому, що
перша стосується відділу менеджменту та його управлінської функції, що ж до
другої - то вона залежить від стратегічного планування.
Концепція
стратегічного маркетингового ціноутворення спрямована на вдосконалення
виробництва, товару і т.д. Цінова
стратегія формує певні цілі діяльності підприємства на ринку, чим забезпечує
підприємство прибутком, стабільністю росту і розвитку на достатньо
конкурентному ринку [3]. Взагалі, маркетингове
ціноутворення розгалужується на дві складові: оперативну та стратегічну.
Стратегічне ціноутворення уточнює заплановану, стратегічну, місію фірми, її
цілі, розроблює цінову стратегію та забезпечення конкурентоспроможності
продукції. Тобто, воно базується на стратегічному мисленні та аналізі потреб на
ринку, щодо продукції. Що ж до оперативного ціноутворення – воно базується на
досягненні фірмою результатів, заданих обсягів продажу продукції шляхом використання
засобів із короткостроковим спрямуванням процесу ціноутворення. Воно включає у
себе відповідні заходи зі встановлення та зміни цін, що спрямовані на
регулювання діяльності всієї виробничої і товаропровідної мережі підприємства,
а також підтримку конкурентоспроможності вироблених товарів і послуг відповідно
до цілей і завдань загальної стратегії підприємства [6].
Недоліком
цього є розбіжності у часі, оскільки стратегія є короткочасною, а така галузь як машинобудування
відзначається довго тривалість у процесі виготовлення продукції. Проте
поєднання двох стратегій дає цілком прогнозовані і позитивні результати. Адже
підприємство отримує задану величину норми прибутку від реалізації продукції
при запланованому рівні ціни. Тому, у зв’язку із великими матеріальними і фінансовими витратами, тривалим виробничим
циклом і великими витратами при створенні і зберіганні продукції дані стратегії
є оптимальними, оскільки вони можуть вберегти від помилок, виправлення яких є
дуже дорогим. Важливим недоліком є те,
що підприємство не використовує максимуму своїх можливостей, адже для цього
потрібно враховувати позицію споживачів, а саме: попит на товари, що
пропонуються, і пропозицію грошової маси, яку споживачі здатні запропонувати
підприємству за цей же товар. Під час кризи це доповнення стає найбільш
ефективним тому, що підприємство буде точно знати, на який прибуток
орієнтуватися в майбутньому і вирішувати як саме скорочувати свої витрати відносно купівельної спроможності
покупців [8].
Перевагою
цього методу під час кризових ситуацій є те, що підприємство не втрачає такий
важливий для нього прибуток від встановлення занадто низьких цін, або ж високих
цін і знижок, а також вже завойований ними сегмент.
У
концептуальному плані стратегія машинобудівного підприємства складається із:
організаційно-економічних заходів, метою яких є досягнення позитивного
фінансового результату та забезпечення вигідного місця на ринку серед
конкурентів; планування довгострокових цілей з урахуванням потреб і можливостей
як самого підприємства так і споживачів [5]. Важливе значення при виборі та
формуванні цінової стратегії машинобудівного підприємства має використання
стратегічного маркетингового аналізу. При його використанні з’являється
можливість із наукового боку підійти до розробки концепції стратегічного
ціноутворення на машинобудівному підприємстві.
Невід’ємним
елементом цінової стратегії є контроль за рівнем цін та результатами
маркетингової діяльності в процесі реалізації продукції. Впровадження нових
підходів у цінову діяльність підприємства
є необхідною складовою підвищення конкурентоспроможності підприємства при його
реформуванні.
Проте
зниження ефективності стратегій, що ґрунтуються на концепції збуту та рівня цін
спровокувало ускладнення застосовуваних маркетингових інструментів та
стратегій, та перехід на орієнтацію на споживача в силу його домінування у
формуванні ринкової кон’юнктури [5]. Згідно цієї концепції, основні товарні
асортиментні групи виробляються та пропонуються за наявності на них ринкового
попиту, зростає увага до маркетингових інструментів, які у свою чергу втрачають
статус виключно засобів наповнення збутової політики. Ці обставини, з однієї
сторони збільшують витрати на стратегічний маркетинг, конкуренцію на зарубіжних
та загальносвітовому ринку машинобудування, вимагають нарощення ресурсної,
виробничої, збутової та управлінської гнучкості учасників ринку.
Отже,
стратегія маркетингового ціноутворення залишається найпоширенішою. Тому вона
повинна: обґрунтовувати цілі і головні шляхи їх досягнення; балансування
найважливіших ресурсних обмежень;
активізація рушійних сил
розвитку [6].
Mаркетингову стратегію
слід трактувати, як комплексну систему заходів, поєднану логічно стратегічною
маркетинговою метою, та конкретизовану через стратегічні цілі, програми, плани,
управлінські та аналітичні інструменти, що реалізовуються у довгостроковій
перспективі чи в межах відведеного ринковими цілями періоду.
Таким чином,
маркетингові стратегії розглядаються при розробці збутової діяльності
машинобудівних підприємств, та передбачають встановлення етапів, вибору типів
базових конкурентних стратегій, рівнів конкурентної активності, застосування
положень концепції кількісної оцінки маркетингових програм, вдосконалення
маркетингової культури, впровадження стратегічної маркетингової програми та
вибору оптимального способу виходу підприємства на цільові закордонні ринки,
які є невід’ємними складовими усунення недоліків цих стратегій.
Тому
метою машинобудівного підприємства є
досягнення лідерства та утримування його для досягнення прибутку, виробництво
високоякісної продукції, яка цілком і
повністю задовольнила би потреби споживачів. Підприємству необхідно надати продукції набір якостей за доступною
ціною [8]. Саме такий крок може розширити сегмент ринку на якому реалізувався б
значний обсяг товару для реалізації.
Таким чином, при формуванні цінової політики
насамперед потрібно визначитись із тим який результат є бажаним. При цьому слід
враховувати вимоги які ставляться до продукції та постійну зміну кон’юктури ринку [2]. Необхідно так
розрахувати ресурси і сам потенціал підприємства аби в майбутньому не виникло непередбачуваних обставин, які могли б
позначитись на прибутку чи місці підприємства на ринку. Тому керівництву слід
уважно ставитись до заходів, які воно хоче впроваджувати в якості цінової
політики та більш детальніше сплановувати стратегію ціноутворення, особливо в
такій галузі як машинобудування.
Список використаної літератури
1. Балабанова Л.В.Маркетинг:
підручник/Л.В. Балабанова. – 2-ге вид. перероб і доп.- К.: Знання – Прес,2006
2. Друкер П. Рынок: как выйти в
лидеры. Практика и принципы/ П.Друкер. - М.:СП «Book Chember International » 2007.
3.Захарін С.В. Моніторинг
інвестиційного клімату//Фінанси України- 2008- Січень – С111-117.
4.Іноземні інвестиції в Україні.-К.-:
Редакційно-видавниче відділення УкрІНТЕІ,2009.-248с.
5.Портер Майкл. Стратегія
конкуренції: пер з англ../Майкл Портер.-К.: Основи,199с.
6.Чубаков Г.Н, Панченко Є.
Стратегічне ціноутворення в маркетинговій політиці підприємства./Пульс-А,2007.
8. www. economics.unian.net.