Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

Амеліна І.В., Ліщенко О.С.

Донбаський державний технічний університет, м.Алчевськ

Створення системи моніторингу ЗЕД підприємства

Актуальність теми. Створення комплексної інформаційної бази, яка забезпечить економічне обґрунтування прийнятих управлінських рішень і високу результативність їхньої реалізації, вимагає побудови та впровадження моніторингу зовнішньоекономічної діяльності (моніторингу ЗЕД) підприємства.

Крім того, актуальність створення системи моніторингу зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві полягає в тому, що керівники в умовах жорстких бюджетних обмежень змушені виділяти на інформаційне забезпечення управління мінімальні ресурси. І це визначає організацію моніторингу в рамках внутрішньої структури підприємства без залучення сторонніх аналітиків, послуги яких досить дорогі.

Витрати на проведення моніторингу ЗЕД підприємством можливо зменшити за рахунок створення системи моніторингу на рівні держави, що також дозволить здійснювати систематичні спостереження і вчасно відслідковувати та коректувати небажані зміни в цій сфері економіки.

Метою статті є розробка методичних основ проведення моніторингу зовнішньоекономічної діяльності підприємства, як напрямку підвищення ефективності менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблемі розкриття сутності окремих видів моніторингу присвячено: роботи С.А. Набієва, Н.Л. Глекової, В.П. Савчука, робота А.І. Хорева, В.П. Вороніна, Т.І. Овчиннікової, О.М. Гоза, робота Н.Ю. Сухіна, Я.Н. Пащенко, робота Т.Л. Бородко, Н.П. Беляцкого. Тільки в роботі С.Н. Блудової пропонується розробка системи моніторингу зовнішньоекономічної діяльності, та лише на державному рівні.

Однак здебільше зусилля цих дослідників були спрямовані на поглиблення та розширення існуючих уявлень про менеджмент на підприємстві, про методи аналізу та прогнозування господарської діяльності.

Недостатній рівень наукової та прикладної розробленості формування систему моніторингу зовнішньоекономічної діяльності визначив вибір теми дослідження.

Викладення основних результатів. На підприємствах, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність так само необхідне створення системи моніторингу, яка враховувала би особливості конкретного підприємства на спиралася на державну систему моніторингу ЗЕД.

До основних принципів організації моніторингу зовнішньоекономічної діяльності можна віднести:

1). Принцип відповідності, який припускає відповідність обраних показників цілям моніторингу;

2). Принцип інтегрованості припускає інтегрованість системи оцінки зовнішньоекономічних операцій із загальною системою управління підприємством та системою моніторингу ЗЕД на державному рівні;

3). Принцип комплексності припускає облік взаємозв'язку й взаємозалежності окремих економічних процесів при проведенні моніторингу зовнішньоекономічної діяльності

Крім того важливо, щоб система моніторингу ЗЕД мала гнучкість, оперативність (прогнозування можливих погроз і результатів прийнятих рішень) і наочну візуалізацію інформації (представлення інформації у вигляді графиків, діаграм, схем і т.д.). Для розробки ефективної системи моніторингу необхідно зробити відбір оптимальних критеріїв оцінки вхідної інформації. Сукупність показників, що входять до складу інформаційно-аналітичної бази моніторингу зовнішньоекономічної діяльності повинна відповідати наступним вимогам:

1. Система показників повинна бути взаємозалежна з показниками повинна бути інтегрована в загальну систему моніторингу зовнішньоекономічної діяльності на регіональному та державному рівнях;

2. Система показників повинна відповідати основним завданням проведення моніторингу та погоджуватися з особливостями об'єкта дослідження;

3. Перелік показників для аналізу, повинен забезпечувати однозначне тлумачення даних;

4. Результати аналізу, проведеного по системі показників, повинні допускати можливість здійснення перевірки на несуперечність об'єктивної реальності;

5. Склад показників повинен бути скоординований у часі та характеризувати поточний стан досліджуваного об'єкта або процесу [1].

Крім того, розвиток моніторингу ЗЕД в рамках традиційного статистичного підходу має ряд істотних обмежень. По-перше, не всі аспекти зовнішньоекономічної діяльності мають цифрове подання. Наприклад, неформальні договори про розділ ринків збуту або кооперація при рішенні фінансових проблем не можуть бути виражені в цифрах. По-друге, статистичний підхід припускає розрахунок великої кількості показників. Але, чим більше показників, тим складніше розібратися у всіх особливостях стану зовнішньоекономічної діяльності підприємства, що неминуче відіб'ється на розробці комплексу заходів по поліпшенню ситуації. У результаті цього, щомісяця менеджменту підприємства доведеться зіштовхуватися з відповідальністю за прийняття рішень на стратегічному рівні. Все це може ускладнити поточну роботу. Саме тому формалізовані методи: економічний аналіз, аналіз документів і статистичних показників слід доповнити більш «м’якими» методами: методами експертних оцінок, анкетування, спостереженням. Це дозволить, при проведенні моніторингу ЗЕД, робити не тільки кількісну, але й якісну оцінку процесів, які відбуваються в сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства [2].

Впровадження моніторингу в систему менеджменту ЗЕД за один підхід не представляється можливим у випадку відсутності первісної інформаційної бази даних, яка дозволяє провести ретроспективний аналіз із метою виявлення факторів і закономірностей розвитку підприємства. Підготовчі заходи щодо створення системи моніторингу носять характер експрес-діагностики зовнішньоекономічної діяльності підприємства (рис. 1).

Рис. 1 - Алгоритм експрес-діагностики зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Методика експрес-діагностики дозволяє зробити первісні висновки про фактори, проблеми й перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства, визначити позицію підприємства в галузі, у регіоні або на ринку продукції. Оцінивши власне місце й рівень розвитку ЗЕД, менеджери можуть приступитися до організації системи моніторингу зовнішньоекономічної діяльності [3, 4].

Систему моніторингу ЗЕД необхідно формувати на основі застосування системного підходу. На підставі правил застосування системного підходу кількість компонентів системи моніторингу на першому етапі становлення системи повинна бути мінімальною, але достатньою для забезпечення реалізації поставлених цілей. Для спрощення структури системи моніторингу зовнішньоекономічної діяльності необхідно мінімізувати кількість рівнів управління, оптимізувати кількість параметрів оцінки та максимально автоматизувати процеси управління системою моніторингу [5].

Використання системного підходу дозволяє запропонувати наступну схему проведення моніторингу зовнішньоекономічної діяльності підприємства (рис. 2).

Рис. 2 - Схема проведення моніторингу ЗЕД

Структура системи моніторингу зовнішньоекономічної діяльності повинна мати значну гнучкість, здатність швидко переналагоджуватися на виконання нових завдань. Необхідно забезпечити самостійність і незалежність суб'єктів управління [4].

Висновки. Таким чином, сформований під час етапів моніторингу ЗЕД єдиний інформаційний простір, у якому структурні підрозділи та кожен працівник усвідомлює свою роль у процесі підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності та управління нею, дозволить менеджерам організації виробляти і реалізовувати стратегічні цілі й оперативні завдання з найбільшою віддачею, забезпечуючи конкурентноздатність на міжнародному ринку .

Використана література

1. Глекова Н.Л. Мониторинг региональных экономических процессов как неотъемлемая часть экономической рыночной системы // Территория науки. - 2007. - № 1 (2). - с. 16-24.

2. Савчук В.П. Мониторинг текущего состояния предприятия // Финансовый директор. -2004. -№ 1. - с. 34-37.

3. Сухина Н.Ю., Пащенко Я.Н. Внедрение мониторинга в систему принятия стратегических управленческих решений на предприятиях пищевой промышленности Краснодарского края // Научный журнал КУБГАУ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ej.kubagro.ru/2006/04/04/p04.asp

4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для ВНЗ / І.В. Багрова, Н.І. Рєдіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман: Под ред. доктора екон. наук, проф. І.В. Багрової. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с.

5. С.Н. Блудова Основные направления разработки информационной системы и системы мониторинга региональной внешнеэкономической деятельности // Вестник СевКавГТУ. Серия «Экономика» - 2003. - № 2. - с. 102-108.