Економіка/3Фінансові відносини

Коваль Л.В., Чубенко О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ

Серед найважливіших шляхів розвитку і стабілізації економіки України є розвиток малого підприємництва. Всебічне проникнення малого підприємства в економічну систему є необхідною передумовою переходу економіки на ринкові рейки, ефективної реструктуризації виробництва та підприємств, розв’язання проблем зайнятості й підвищення рівня життя населення. Без його розвитку неможливе формування середнього класу, тобто неможливе створення надійного фундаменту демократичного суспільства. Мале підприємство має найнижчі інвестиційні потреби та характеризується найшвидшим обігом капіталу. Світовий досвід демонструє, що воно забезпечує удвічі-утричі більшу ефективність капіталовкладень як за обсягом коштів, так і за терміном віддачі.

На сьогоднішній день, велика кількість авторів: Лигоненко Л., Галь В., Мазур О., Кінах А. оцінюють сучасний стан малого підприємництва в Україні. Автори Бобров С., Денега С., Захарін А., Роговиць А. розглядають питання покращення кредитування малого підприємництва, аналізують шляхи удосконалення системи оподаткування. Сутність і особливості малого бізнесу досліджують такі вітчизняні науковці, як Воротін В., Збарський В., Карсекін В., Малік М. Але багато теоретичних аспектів є ще не вирішеними і вимагають подальшого вивчення.

На сьогоднішній день на практиці не розділяють поняття “підприємництво” і “бізнес. Як наслідок іде ототожнення ще й поняття “мале підприємництво” та “малий бізнес”. Для того, щоб визначити відмінність між даними поняттями розглянемо думки науковців щодо цього питання.

Група авторів на чолі з професор Карсекіном В. зазначають, що “дійсно, практично повсюдно проходить ототожнення підприємництва з малим бізнесом, широке використання у вітчизняній науці та практиці терміна мале підприємництво” [2].

Мале підприємництво, на думку Варналія З., це самостійна, систематична, інноваційна діяльність малих підприємств і громадян-підприємців на власний ризик із метою реалізації економічного інтересу – одержання прибутку. При визначенні поняття “мале підприємництво” слід ураховувати не стільки кількісний критерій, скільки якісну характеристику. Насамперед, слід виділити такі якісні критерії, як правова незалежність; єдність права власності та безпосереднього управління фірмою; повна відповідальність за результати господарювання; невеликий ринок збуту, сімейне ведення справи. Тобто, тільки економічно самостійний господарський суб’єкт із правом власності може бути суб’єктом малого підприємництва. У цьому випадку Вороніна Л. зазначає: “Підприємництвом вважається не будь-яка діяльність виробника, банкіра, працівника торгівлі, сфери послуг, а лише діяльність власника, який самостійно розпочинає і здійснює виробництво, надання послуг, торгівлю тощо” [3].

Поняття малого бізнесу слід розглядати як процес господарювання окремих громадян та малих підприємств в цілому, для досягнення певної мети – отримання прибутку. При цьому ступінь ризику, що виникає, дає можливість розмежувати понять “мале підприємництво” і “малий бізнес”. Проте, на нашу думку, мале підприємництво входить в поняття малий бізнес з одного боку, а також його слід розглядати як складову частину загального поняття “підприємництво”.

На сьогоднішній день немає єдиного визначення малого бізнесу, яке б характеризувало діяльність малих підприємств.

У Законі України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000р. №2063 – ІІІ (зі змінами і доповненнями) зазначено, що суб’єктом малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані в установленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середньооблікова чисельність за звітний період не перевищує 50 осіб, а обсяг річного валового доходу не перевищує 710 млн. грн. У попередньому трактуванні цього визначення обсяг річного валового доходу становить 500 тис. євро, що з урахуванням євро до гривні становить приблизно 6 млн. грн., тобто підвищення даного кількісного показника – майже 12 пунктів [1].

Законодавчі зміни в критерії віднесення до підприємств малого бізнесу у 2008 році дали можливість збільшити сегмент малих підприємств, особливо в галузях із невеликим обсягом реалізації продукції, до яких можна віднести й сільське господарство [3].

Згідно даних офіційних джерел, в Україні станом на 1 січня 2009р. вже було зареєстровано понад 2,9 млн осіб – підприємців, 331,9 тисяч малих підприємств та 43 тис. фермерських господарств. За останніх 17 років спостерігається позитивна динаміка розвитку суб’єктів малого підприємництва, однак недостатньою для того щоб забезпечити їм належне місце в системі економіки держави та окремих регіонів

Отже, проаналізувавши праці іноземних та вітчизняних вчених,можна зробити висновок: по-перше, поняття мале підприємництво входить в поняття малий бізнес; по-друге в Україні не існує належної нормативно-законодавчої бази, яка б розвивала мале підприємництво. Тому потрібно вирішити такі проблеми: нормативно-правова підтримка, соціальний захист, фінансова підтримка. Вирішення цих проблем виведе мале підприємництво на новий етап розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності: Закон України від 18.09.2008р. №523 – ІІІ

2. Карсекін В. М. Мале підприємництво:проблеми і перспективи / Економіка України . - 1995р. - №10. – С.72

3. Яворська Т. І. Теоретичні аспекти визначення сутності малого бізнесу / Економіка АПК. - 2010р.- №3. – С. 77-80.