Слободянюк Інна Сергіївна

Науковий керівник: Підвальна Оксана Григорівна

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Зміни в економіці України, що пов'язані з переходом до ринкових засад господарювання, потребують нових способів і підходів до управління економічними процесами. Значною мірою це стосується й управління процесами формування та використання фінансових ресурсів на рівні держави, підприємницьких структур, інших господарських об'єднань і громадян. Отже, у сучасних умовах об'єктивно зростає роль фінансового менеджменту як комплексу взаємопов'язаних управлінських рішень і заходів на різних рівнях управління фінансовими ресурсами.

Багато хто з авторів намагається довести відмінність між термінами "фінансовий менеджмент" та "управління фінансами". Так, зокрема С.Л. Уліна вважає, що фінансовий менеджмент, як термін американського походження, можна застосовувати лише тоді, коли йдеться про бізнес, тобто управління фінансово-економічними процесами комерційної організації. На її думку, управління фінансами – поняття ширше, порівняно з фінансовим менеджментом, оскільки воно має місце у всіх економічних формаціях, зокрема й у плановій економіці, може здійснюватися як на рівні держави, так і на рівні комерційних і некомерційних організацій.

На наш погляд, зміст управління фінансами (фінансового менеджменту) полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей виробництва. Виходячи з філософського тлумачення процесу як послідовної зміни стану суб'єкта, можна зробити висновок, що процес управління фінансами є процесом зміни функцій, за допомогою яких суб'єкт господарського управління впливає на об'єкт – фінансові потоки з метою їх оптимізації та отримання кінцевого результату виробництва (чистого прибутку).

На нашу думку, роль фінансового менеджменту в діяльності підприємств полягає в наукових принципах, засобах та формах організації грошових відносин підприємства, спрямованих на управління його фінансово-господарською діяльністю, в яку входять:

1. розроблення і реалізація фінансової політики підприємства;

2. інформаційне забезпечення (складання і аналіз фінансової звітності

підприємства);

3. оцінка інвестиційних проектів і формування „портфеля" інвестицій;

поточне фінансове планування та контроль.

Є.Ф. Брігхем, будучи насамперед практиком у сфері фінансового менеджменту, виділяє такі специфічні заходи, які здійснюються під час управління фінансами компанії: прогнозування та планування; допомога у прийнятті рішень; взаємодія і управління; діяльність на фінансовому ринку,

Систематизувавши дані з праць відомих фахівців із питань фінансового менеджменту, автори дійшли висновку, що в наш час можна визначити три основні підходи до тлумачення функцій фінансового менеджменту. Перший підхід полягає у фактичному ототожнені функцій фінансового менеджменту і фінансів підприємств із деякими варіаціями. До цих функцій відносять:

1) відтворну функцію, яка забезпечує збалансованість між рухом матеріальних і фінансових ресурсів на всіх стадіях кола оберту капіталу в процесі простого і розширеного відтворення;

2) розподільчу функцію, яка формує і використовує грошові фонди, підтримує ефективну структуру капіталу підприємства;

3) контрольну функцію, яка контролює зміни фінансових показників, стану платежів і розрахунків.

Оскільки фінансовий менеджмент є інструментом формування та використання грошових доходів і фондів, вони об'єктивно відображають розподільчий процес. Управління контрольною функцією фінансово менеджменту виявляється в контролі за розподілом внутрішнього валового продукту за відповідними фондами та їх використанням відповідно до цільового призначення. У сучасних умовах фінансовий контроль повинен забезпечити розвиток суспільного й приватного виробництва, прискорення НТП, підвищення якості праці в усіх ланках народного господарства. Він охоплює виробничу та невиробничу сфери і спрямований на поліпшення економічного стимулювання, раціональне й економне витрачання матеріальних, трудових, фінансових та природних ресурсів, скорочення невиробничих витрат тощо.

У нашій країні практика ефективного фінансового менеджменту перебуває поки лише в стадії становлення, зіштовхуючись із об’єктивними економічними труднощами, недосконалістю нормативно-правової бази, недостатнім рівнем підготовки фахівців до роботи в кризових економічних умовах. Подальше просування країни по шляху ринкових реформ і подолання кризових економічних тенденцій дозволить повною мірою використовувати теоретичні результати і практичний досвід фінансового менеджменту.

Ефективне управління діяльністю підприємства значною мірою визначається рівнем розвитку та забезпечення фінансового менеджменту. Це питання є особливо актуальним сьогодні, коли відбуваються докорінні зміни в галузі фінансових відносин, ускладнення ринкової ситуації, постійна зміна зовнішніх і внутрішніх чинників.

Література

1. Рудницька О.М, Пігаль С.М. Застосування методів фінансового менеджменту як інструменту ефективного управління підприємством// Науковий вісник НЛТУ України № 10 – 2010.

2. Макуцький Р.Т. Теоретичні та практичні аспекти поняття «фінансового менеджменту» та його складових// Науковий вісник № 17 – 2007.

3. Кириченко О.А , Ваганів К.Г. Фінансовий менеджмент як інструмент управління підприємством// Фінанси – 2009.

4. Мицак О.В Стратегія та мета фінансового менеджменту підприємства// Науковий вісник № 13 – 2008.