Кучер Михайло

Науковий керівник: Руденко В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Особливості та перспективи розвитку банківського лізингу в Україні

Банківський лізинг являється одним з основних фінансових інструментів, які дозволяють реалізувати крупно масштабні капітальні вкладення у розвиток матеріально-технічної бази будь-якого підприємства. Крім того, розширення банківських лізингових операцій відіграє одну з вирішальних ролей у модернізації обладнання підприємств, розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Однак, не зважаючи на активний розвиток фінансової системи, ринок лізингових послуг в Україні, зокрема банківських, перебуває на стадії становлення. Тому, виникає проблема активізації і розширення лізингової діяльності в Україні, адже на відміну від кредитування питома вага лізингових операцій на ринку банківських послуг поки що залишається незначною.

Окремі аспекти лізингової діяльності комерційних банків досліджували такі вітчизняні вчені, як: Н.П. Коноваленко, Г.Б. Калитка, В.І. Артиш, Н.М. Внукова, О.Ф. Гриценко, В.А. Вартовий, М.Я. Дем’яненко, П.А. Денисюк, В.І. Міщенко, Н.П. Гончарова, О.В. Гривківська, Г.А. Іванникова, А.В. Ляхов та ін. Однак, проблема розвитку лізингу в Україні залишається до цих пір відкритою і потребує подальшого наукового дослідження.

Метою даної статті є вивчення стану банківської лізингової діяльності в Україні на сучасному етапі, а також розробка пропозицій щодо її розширення та удосконалення.

На сьогоднішній день лізинговою діяльністю в Україні займаються в основному комерційні банки, оскільки для проведення лізингових операцій потрібні великі кошти для закупівлі сучасної техніки і устаткування. Комерційні банки мають необхідні ресурси, тому лізинговий бізнес став вигідною сферою вкладання капіталів і одержання додаткового прибутку. Також існує незначна кількість лізингових компаній, але їхні послуги надаються в основному корпоративними клієнтами, які приносять їм левову частку прибутку.

Взагалі, банківський лізинг визначається як лізингова операція, за якою лізингодавцем виступає банк, що закуповує на замовлення лізингоодержувача обладнання (устаткування, транспортні засоби) і здає йому в оренду на лізингових засадах.

Для розвитку банківської системи і економіки України взагалі лізинговий бізнес має особливе значення, оскільки має ряд позитивних моментів. Серед них можна виділити:

§ Лізинговий бізнес є ефективною формою інвестування, через яку скорочується потреба у кредитах, використовується альтернативний шлях фінансування.

§ Лізинг сприяє розвитку конкуренції у сфері фінансових послуг.

§ Лізинговий бізнес доповнює традиційні джерела фінансування, такі як пряме фінансування та кредитування, а в деяких випадках виступає альтернативною заміною.

§ Лізинг як форма інвестицій сприяє розвитку ринкової інфраструктури та сприяє розширенню зовнішньоекономічних зв’язків, оскільки банки та лізингові компанії взаємодіють із зарубіжними виробниками. Це в свою чергу забезпечує вітчизняний ринок якісною технікою, обладнанням, розширенням та покращенням виробництва та добробуту населення.

§ Лізинговий бізнес може стимулювати виробничі інвестиції при високих ставках позичкових процентів.

Здійснення банками лізингової діяльності також сприяє розвитку підприємництва в Україні:

§ Лізинг дає можливість почати справу, маючи лише частину коштів, необхідних для придбання приміщень та устаткування (майна) або розширити виробництво і налагодити обслуговування без великих одноразових витрат і необхідності залучення позикових коштів.

§ Витрати на придбання обладнання рівномірно розподіляються на весь термін дії договору. Вивільняються кошти для вкладення в інші види активів.

§ Не залучається позиковий капітал, і в балансі підприємства підтримується оптимальне співвідношення власного і позикового капіталів.

§ Придбання обладнання в лізинг дає можливість оновлення основних виробничих фондів.

§ Придбання устаткування в лізинг дозволяє рентабельним підприємствам суттєво зменшити базу оподаткування шляхом оптимізації податкових відрахувань.

§ Лізингові платежі які сплачує підприємство входять до собівартості продукції, яку воно виробляє, чи послуг, які надає і не оподатковуються. Також після повної сплати вартості лізингового устаткування підприємство, як правило, стає його власником.

§ Отримання (при необхідності) додаткових послуг (інформаційних, консультативних, юридичних, повне технічне обслуговування обладнання, ремонт, страхування та ін.).

Попри наявність великої кількості позитивних чинників розвитку лізингової діяльності комерційних банків в Україні існує ряд факторів, що йому перешкоджають.

До першої групи факторів відносяться проблеми нормативно-законодавчого характеру. Існує проблема у законодавстві із значними розбіжностями у викладенні сутності лізингу, його форм та видів. Це призводить до неправильного розкриття сутності лізингу, його функцій, завдань.

Багато негараздів, що виникають на лізинговому ринку України пов’язано амортизацією об’єктів лізингу. Оскільки, відповідно до законодавства, строк фінансового лізингу має співпадати із строком амортизації обладнання, яке є об’єктом такої лізингової угоди, то тривалі строки амортизації виступають значною перешкодою для лізингових фірм та особливо для лізингоотримувачів, які бажають якнайшвидше викупити майно і стати його власником.

Наступна група проблем пов’язана з системою оподаткування лізингових операцій, згідно якої, в першу чергу, забезпечуються інтереси держави, а не підвищенням інвестиційної активності суб’єктів господарювання. До таких негативних факторів можна віднести:

1. Відсутність права отримати податковий кредит з бюджету на суму виплаченого при купівлі об’єкту ПДВ і неспроможність скористатися податковим кредитом для виплати ПДВ на суму лізингових платежів;

2. Сума ПДВ компенсується лізингодавцем за рахунок власних коштів, через що лізингодавець невиправдано збільшує вартість лізингової угоди, а лізингоотримувач розраховує амортизаційні відрахування із збільшенням на 20% вартості, що впливає на зростання суми лізингових платежів та вартості виробленої продукції;

3. Подвійне оподаткування ПДВ лізингоотримувача: перший раз у складі збільшення вартості об’єкту; другий – в лізингових платежах.

Наступні проблеми пов’язані із організацією міжнародного бізнесу. Тобто, митні обмеження впливають на те, що відносини міжнародного лізингу стають невигідними у порівнянні з внутрішнім лізингом. А низький попит на товари вітчизняного виробництва та взагалі відсутність деяких видів продукції стримує розвиток лізингу в Україні.

Також виділяється група проблем пов’язаних із несформованістю на загальнодержавному рівні політики щодо перспектив лізингу. В Україні не займаються стратегією розвитку та удосконалення лізингового ринку і немає підтримки з боку держави.

Для вирішення проблем розвитку лізингової діяльності в Україні можна запропонувати наступне:

- відмова від взаємозалежності між розміром періодичного відшкодування вартості об’єкту лізингу та амортизаційними відрахуваннями за період платежу;

- надання інвестиційних пільг та гарантій, зокрема, пільг з оподаткування прибутку лізингодавця;

- реформування податкового законодавства в частині стимулювання лізингових операцій;

- включення до валових витрат на придбання предмета лізингу;

- зниження вартості кредитних ресурсів для забезпечення ефективності лізингових операцій;

- надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнічного устаткування;

- зниження вартості матеріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди;

- зменшення ставок лізингу;

- розробка державної програми підтримки лізингу.

Отже, розвиток лізингового ринку в Україні сприяє розвитку підприємств, покращує економічну ситуацію в країні, міжнародні відносини, стимулює до впровадження новітніх технологій. Тому необхідно розширювати сферу надання лізингових послуг комерційними банками в Україні, здійснювати ефективну політику на лізинговому ринку і підвищувати роль держави у підтримці його розвитку.

Список використаної літератури:

1. Калитка Г.Б. Лізинг: реалії, проблеми, перспективи // Фінанси України. – №2. – 2005. – 43-47 с.

2. Вартовий В.А. Міжнародний лізинг як ефективний інструмент зовнішньоекономічних відносин // Зовнішньоекономічні зв'язки. – 2005. – №6. – 36-45 с.

3. Ляхов А.В. Лізинг // Економіка України. – 2006. – №8. – 57-63 с.

4. Коваленко Н.П. Тенденції розвитку лізингу: світовий досвід і реалії в Україні // Банк. справа. – 2007. – №1 (37). – С. 47 – 52.