Підвальна О.Г., Марчук І.В.

Вінницький національний аграрний університет

Фінансовий менеджмент як інструмент управління

Фінансовий менеджмент – це комплексна система стійкості, надійності і ефективності управління фінансами. Вона включає формування і планування фінансових показників з дотриманням наукових підходів і принципів менеджменту, балансу прибутків і витрат, показників ефективності використання ресурсів, рентабельності роботи і товарів.

На даному етапі сучасна ринкова економіка складається з великої кількості підприємств як сфери матеріального виробництва, так і сфери послуг, крім того, бюджетних установ, приватних і сімейних фірм,бірж, банків, страхових компаній, інвестиційних фондів тощо. Об'єднує усі ці підприємства те, що вони формують і використовують фінансові ресурси. До того ж кожне підприємство націлене на найефективніше використання фінансових ресурсів, що забезпечує оптимальний вибір фінансової політики.

Слід зауважити, що вітчизняними та зарубіжними вченими та менеджерами – практиками проведено багато досліджень з метою пошуку нових напрямків вдосконалення фінансово менеджменту. Найбільших зусиль в дослідження даного питання доклали такі вчені, І. Ансофф, Г. Бірман, І. Бланк, Ю. Брігхем, В. Андрійчук, М. Єрмошенко, В. Грушка; Л. Гапенскі, Г. Кірейцев, В. Корнєєв, О. Крайник,З. Клемсов, А. Поддерьогін, В. Савчук, М. Савлук, К. Уолт, Н. Чумаченко, X. Хунберг та інші.

Існує також і багато суперечностей у поглядах різних науковців щодо сутності самого поняття “ фінансовий менеджмент ”, проте більшість із них дотримуються думки ,що фінансовий менеджмент має активний вплив на ефективність господарювання економічних суб’єктів.,а також що основні завдання фінансового менеджменту підприємницьких структур вирішуються за допомогою раціонального управління потоками їхніх фінансових ресурсів, і вважають за доцільне виділити в його структурі три складові:

– операційний менеджмент (управління поточною діяльністю);

– інвестиційний менеджмент (управління підготовкою, розробкою та реалізацією інвестиційних проектів);

– власне фінансовий менеджмент (управління джерелами фінансування).

Багато хто з авторів намагається довести відмінність між термінами

«фінансовий менеджмент» та «управління фінансами». Так, зокрема, С.Л. Уліна вважає, що фінансовий менеджмент як термін американського походження можна застосовувати лише тоді, коли йдеться про бізнес, тобто управління фінансово-економічними процесами комерційної організації. На її думку, управління фінансами – поняття ширше в порівнянні з фінансовим менеджментом, оскільки воно має місце у всіх економічних формаціях, у тому числі й у плановій економіці, може здійснюватися як на рівні держави, так і на рівні комерційних і некомерційних організацій.

На думку Л.М. Ремньової фінансовий менеджмент реалізується через окремі елементи, які є відносно самостійними комплексами управлінських завдань, максимальний результат від управлінських дій, досягається лише за умови комплексного використання і взаємодії усіх складових.

Ефективна діяльність і розвиток малих та середніх підприємств залежить від багатьох чинників та факторів, серед яких виділяють вплив державної політики на галузь підприємництва, вплив банківської фінансової системи на розвиток малого та середнього бізнесу в країні,а також рівень організації фінансовим управлінням на підприємстві.

Функціонування фінансового менеджменту управління підприємством

передбачає постійну взаємодію функцій планування, аналізу, регулювання, контролю та мотивації в процесі прийняття оптимальних управлінських рішень керівництвом і структурними підрозділами.

У світовій практиці прийнято виділяти три основні напрямки державної

підтримки малого підприємництва: фінансова допомога; система державних закупівель; надання консультативної та технічної допомоги. Виходячи з ії даних напрямків ми можемо зробити висновки, що держава має методично делегувати оперативні функції з фінансової підтримки малого і середнього бізнесу банківським установам та небанківським фінансовим інститутам, розбудовуючи відносини з ними на засадах ділового партнерства. Успішність банківського бізнесу, як і будь- якого іншого, залежить від якості й ціни виробничих ресурсів і продуктів, які повинні бути якомога якіснішими та дешевшими. Проте на сьогодні спостерігається зворотня тенденція – вони надто дорогі і неякісні. В структурі кредитних ресурсів переважають дорогі залучені кошти, низька рентабельність активів. Низьким є також рівень банківського менеджменту та корпоративного управління. Одна із ознак, яка також створює бар’єр для кредитного партнерства між великими комерційними банками та сектором малого і середнього бізнесу в Україні, – обмеженість спектра і обсягів банківських кредитних послуг. Сьогодні для вітчизняної банківської системи характерний надто обмежений ассортимент банківських послуг. Якщо у розвинених країнах він складає до трьохсот видів фінансових послуг, то в Україні він значно менший.

Отже, ми можемо прийти до висновку, що у нашій країні практика ефективного фінансового менеджменту перебуває поки лише в стадії становлення, зіштовхуючись із економічними труднощами, недосконалістю нормативно-правової бази, недостатнім рівнем підготовки фахівців до роботи в кризових економічних умовах. Відповідно, подальше просування країни по шляху ринкових реформ і подолання кризових економічних тенденцій дозволить повною мірою використовувати теоретичні результати і практичний досвід фінансового менеджменту.

Література:

1.Паламарчук В.В. Концепція фінансового управління розвитком

підприємства: Монографія. – Донецьк : ТОВ “Юго – Восток ”, 2009. –128 с.

2. Мринська Т.С. Роль фінансового менеджменту в управлінні підприємством

//Облік і фінанси. – 2009. - №2. – С. 8-15.

3. О.А. Кириченко. Фінансовий менеджмент як інструмент фінансового

управління // Фінанси України. – 2009. – №1. – С. 31-40.