Економіка/3.Фінансові відносини

Крукова В.А.,

Науковий керівник: Марценюк-Розарьонова О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Глобалізація як феномен планетарного масштабу втягує у свій вир дедалі нові країни, регіони, території. Міжнародна конкуренція, світовий поділ праці та інтеграційні процеси, що відбуваються на європейському та інших континентах, спонукають держави, які ще вчора були далекими від динаміки світових господарських тенденцій, активно прилучаються до зовнішньоекономічної конкуренції, приймати виклики глобалізації, адаптуватися до жорстких вимог світового ринку.

Як наслідок виникає проблема наукового забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо залучення іноземних інвестицій, створення цілісної системи формування механізмів інноваційного розвитку країни. Адже залучення іноземних інвестицій та співпраця з іноземними інвесторами є одним із головних аспектів, що визначає напрями та пріоритети міжнародної економічної діяльності України, форми її участі в європейських інтеграційних процесах, специфіку економічної політики.

Україна із свого боку потребує іноземних інвестицій, а іноземні інвестори хочуть вкладати свої кошти в нашу державу і мають на це певні причини, серед яких: наявність значних ринків збуту; наявність дешевої робочої сили; сприятливе стратегічне розміщення. [2]

Зважаючи на це, держава має відігравати активну роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату, спрямовувати прямі іноземні інвестиції на позитивні соціально-економічні зрушення в державі, забезпечувати дотримання паритетних умов між іноземними та національними

інвесторами на внутрішньому ринку.

У першому кварталі 2010 року іноземні інвестори спрямували в економіку України 717,1 млн. дол. прямих інвестицій, що складає 61% від надходжень за цей час 2009 року. Про це повідомляє Державний комітет статистики. [3]

Наслідками недостатнього інвестування української економіки є технологічне відставання виробництва, зростаюча зношеність основних фондів. Україна стратегічно зацікавлена у залученні ефективних та добросовісних іноземних інвестицій, які мають відвернути загрозу консервації низького технологічного рівня національної промисловості. Зважаючи на це, необхідно досягти якісного оздоровлення інвестиційного клімату.

Приріст іноземного капіталу спостерігали на підприємствах, які здійснюють фінансову діяльність на 214,7 млн. дол., у торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів, предметів особистого споживання - на 30,2 млн. дол., а також у будівництві - на 6,6 млн. дол. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, спрямованих в Україну, до 1 квітня 2010 року склав 40 млрд. дол., що на 0,2% більше від обсягів інвестицій на початок 2010 року і з розрахунку на одну людину складає 872,1 дол.

Сума кредитів і позик, отриманих підприємствами України від прямих інвесторів 1 квітня 2010 року склала 5,517 млрд. дол. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, враховуючи позиковий капітал, 1 квітня 2010 року склав 45,524 млрд. дол. [4]

На даний момент динаміка інвестицій в Україну показує, що інвестиції в країну надходять, і з кожним роком їхній обсяг збільшується. Проте, їх все ще замало для того, щоб досягти розвитку країн Західної Європи. Для подальшого залучення значних обсягів іноземних інвестицій в Україну необхідно удосконалювати систему управління інвестиційною діяльністю в державі

загалом та окремо по регіонах.

Нагромадження капіталу у регіонах є основним засобом забезпечення інноваційного розвитку економіки інвестування у інфраструктуру, соціальну сферу, зокрема в освіту, створення передумов для виникнення переваг економії масштабу.[4]

Отже, іноземні інвестиції є сьогодні тим ресурсом, який, в усякому разі в найближчій перспективі, може найголовніше сприяти підвищенню ефективності функціонування українських підприємств, а відтак і розвитку відповідних територій та міст, поліпшенню соціального захисту громадян.

Прямі іноземні інвестиції в Україну станом на 1 липня 2010 р. становлять 40 млрд 402 млн 100 тис. дол. З них 22,5% або 9 млрд 79 млн 200 тис. грн зроблені з Кіпру, 16,4% або 6 млрд 618 млн 600 тис. дол. - з Німеччини, 9,7% або 3 млрд 929 млн дол. - з Нідерландів. Російська Федерація опинилася на четвертій сходинці з показником 7,1% або 2 млрд 877 млн 200 тис. дол. [4]

Звичайно, не можна оминути увагою і тих потенційних загроз, які можуть нести для певної території чи держави в цілому прямі іноземні інвестиції. Найперше йдеться про випадки нечесної конкуренції, коли закордонна компанія викуповує контрольний пакет акцій українського підприємства з метою усунення з ринку наявного чи потенційного конкурента.

Для пожвавлення процесу залучення іноземних інвестицій необхідно реалізувати заходи загального характеру, серед яких:

- досягнення національної згоди між різними владними структурами, соціальними групами, політичними партіями й іншими організаціями;

- гальмування інфляції всіма відомими у світовій практиці заходами, за винятком невиплати працівникам зарплати;

- мобілізація вільних коштів підприємств і населення на інвестиційні потреби шляхом підвищення відсоткових ставок за депозитами і внесками;

- надання податкових пільг банкам, вітчизняним та іноземним інвесторам

що йдуть на довгострокові інвестиції, з метою компенсування їм збитків від уповільненого обігу капіталу з іншими напрямами їх діяльності. [1]

Отже, на сучасному рівні економічного розвитку держава повинна здійснювати контроль за станом ринку, регулювати економічну, політичну та соціальну діяльність за допомогою різноманітних важелів і стимулів. Необхідно створити систему державного регулювання інвестиційними процесами, яка б працювала з іноземними інвесторами, сприяла залученню капіталу, координувала співробітництво з міжнародними організаціями тощо.

Література

1. Драган І.В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україну//Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №18. –С.3-6

2. Кокоріна В.І. Стан та проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України//Держава та регіони: Економіка та підприємництво. – 2008. - №6. –С.101-105

3.Цехановіч В.Б. Іноземні інвестиції як чинник перспективного розвитку регіонів//Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №10. –С.9-12

4. www.rusnauka.com.ua