Дашко Ірина Миколаївна
Шейх Алі Маргарита Камаловна
Криворізький факультет
Запорізького національного
університету, Україна
Розвиток
трудових ресурсів в Україні
Трудові ресурси — частина населення країни, що має відповідний фізичний
розвиток, знання і практичний досвід роботи, які потенційно можуть бути
використані в суспільному господарстві. До трудових ресурсів включають як
зайнятих, так і потенційних працівників. В Україні до трудових ресурсів
належить населення у працездатному віці (чоловіки до 60 років і старші, жінки —
до 55 років і старші, а також підлітки у віці до 16 років, що працюють).
Переважну частину трудових ресурсів країн становить населення у
працездатному віці. У складі робітників за межами працездатного віку понад 4/5
припадає на пенсіонерів. Ступінь їхньої участі в суспільному виробництві
пов'язаний з потребами суспільного господарства в робочійсилі, досвіді
конкретної особи, системою матеріального стимулювання, рівнем життя населення.
Трудові ресурси становлять в Україні 57,4% від усього населення. Серед них
56,3% припадає на осіб працездатного віку, а 3,3% — на пенсіонерів та підлітків
(рис. 6). Частка підлітків у формуванні трудових ресурсів країни не перевищує
0,3%. Хоча жінки вибувають швидше із працездатного віку, але питома вага їх у
складі трудових ресурсів становить 51%. Майже 71% населення працездатного віку
проживає в містах. Зайняте населення становить у нашій країні 37,8% від
загальної його чисельності. Серед нього більша половина — особи віком від 30 до
49 років, які мають достатньо високий рівень професійно-кваліфікаційної та
освітньої підготовки. Частка спеціалістів з вищою і середньою спеціальною
освітою у складі зайнятих у господарстві — близько 29%
Зміни чисельності трудових ресурсів залежать від природного руху населення
— народжуваності та смертності. За інших однакових умов швидкому зростанню
населення відповідає швидке зростання трудових ресурсів і навпаки. Однак зміни
в народжуваності на трудові ресурси вплинуть лише через 16 років.
Співвідношення чисельності поколінь, що вступають у працездатний вік, також
змінюється.
Серед трудових ресурсів, які нині незайняті, основну частину становлять ті,
що вчаться. Однак останнім часом зростає кількість безробітних, тобто людей,
які хотіли б працювати, але не можуть знайти роботу. їх частка в Україні
(рівень безробіття) на початку 2000 року становила 4,3% від чисельності
трудових ресурсів. До того ж у нашій державі існує так зване приховане
безробіття. Суть його полягає в тому, що на багатьох підприємствах чисельність
працюючих набагато перевищує оптимальну, тобто таку кількість, при якій
забезпечується ефективна робота підприємства. В умовах, коли в Україні є
складна демографічна ситуація, дуже важливою є проблема раціонального
використання трудових ресурсів. На території України забезпеченість ними має
значні відмінності, що пов'язано як з особливостями демографічних процесів, так
і економічного розвитку в окремих регіонах.
Географія забезпеченості трудовими ресурсами в Україні по регіонам виглядає
наступним чином:
- Західний регіон України має більш сприятливу демографічну ситуацію, а
отже завдяки вищому природному приросту населення, тут більша питома вага
населення працездатного віку, молодша вікова структура трудових ресурсів. У
Закарпатській області частка населення працездатного віку становить 56,1%, а
дітей і підлітків — 27,9%. Тобто, трудових ресурсів тут є більше, ніж у
середньому в Україні, більший і притік робочої сили молодого віку. Через
недостатній розвиток промислового виробництва тут сформувався значний надлишок
трудових ресурсів (праценадлишковий регіон). Найскладніша ситуація у сільських
поселеннях. Люди змушені у пошуках роботи мігрувати з регіону, виїжджати на
сезонні роботи за кордон чи східні області країни. Для вирішення проблеми
необхідно швидшими темпами розвивати різні галузі господарства, щоб створити
нові робочі місця.
- У центральному та північно-східному регіонах складна демографічна
ситуація — низький природний приріст населення, мала питома вага молодих
трудових ресурсів. Оскільки тут переважають галузі господарства, що потребують
багато робочої сили, то можливості для працевлаштування обмежені. До того ж,
для цих областей характерна значна нерівномірність розвитку окремих галузей
господарства та територій, що призводить до відтоку трудових ресурсів з сільської
місцевості. Це ще більше ускладнює ситуацію з трудовими ресурсами. Так, у
Чернігівській області: на кожну тисячу осіб сільського населення працездатного
віку припадає 910 осіб старших працездатного віку, а також 380 дітей та
підлітків. Тобто в середньому регіон працедостатній, але із значними
відмінностями у забезпеченні трудовими ресурсами на території. Вирішення
проблем може відбуватися шляхом рівномірного розміщення підприємств,
урізноманітнення галузевого складу господарства.
- У південному регіоні країни існує проблема дефіциту трудових ресурсів
(працедефіцитний регіон). Вона зумовлена як малосприятливою демографічною
ситуацією так і розвитком господарства областей, де переважають галузі, що
потребують великої кількості робочих рук, особливо жіночих. Це передусім
стосується сільський районів, які характеризуються найменшою середньою густотою
сільського насе лення, що спричиняє притік сюди сезонних робітників. Проте
вирішення проблемі полягає в закріпленні кадрів у регіоні, що потребує створення
сприятливих умов для життя населення. Важливим також є пріоритетний розвиток
галузей, які не потребують багато робочої сили, раціональне використання
наявних трудових ресурсів.
Література: