Коваленко О.Г.

Науковий керівник: ас. Челишева Т.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Оцінка ефективності реалізації кредитних операцій в Україні

У сучасних умовах життя у зв’язку зі швидким розвитком економічних та грошово-кредитних відносин не можна уявити собі життя без банків та кредитів. Кредити присутні майже в усіх сферах людської діяльності, таких як виробництво, торгівля, навчання тощо. На сьогодні кредитні операції – це невід’ємна частина суспільства, бо відіграють у ньому значну роль, тому що у процесі кредитування банки мають змогу отримати прибуток, а особи, що кредитуються – задовольнити грошову потребу. Тому дослідження реалізації кредитних операцій та виявлення резервів підвищення її ефективності є актуальним і має практичне значення.

Метою дослідження є визначення сутності кредитної політики, дослідження механізму проведення кредитних операцій в Україні та оцінка ефективності їх реалізації.

Питанню ефективності реалізації кредитних операцій в Україні присвячені праці багатьох вчених і практиків, серед яких Ільіна С.Б., Шило В.П., Кисла В.І., Шрамкова Н.І. та інші[3;1].

Порядок та правила реалізації кредитних операцій забезпечують закони України «Про банки та банківську діяльність», «Про кредитні спілки» та інші. Ці законодавчі акти є обов’язковими для виконання всіх суб’єктів, що задіяні в процесі реалізації кредитних операцій.

Вивчення літературних джерел свідчить, що кредит – це суспільні відносини, що виникають між суб’єктами у зв’язку з передачі один одному у тимчасове користування вільних коштів на умовах повернення, платності та добровільності. Також необхідно розглянути такі поняття, я кредитна політика та кредитні операції, бо вони безпосередньо задіяні у процесі кредитування. Отже, кредитна політика – основна складова частина банківської політики, якість та рівень проведення якої визначає успіх та довжину життя банку. Вона включає аналіз та розміщення акумульованих коштів за різними напрямками: групам позичальників, термінам розміщення, відсотковій політиці, формуванню резервів, пролонгації кредитних договорів, придбанню цінних паперів, інвестування коштів у перспективні проекти тощо. Основу кредитної політики складають кредитні операції, цим пояснюється взаємозв’язок між цими поняттями. Кредитна операція – це договір про видання кредиту, що супроводжується записами по банківським рахункам із відповідним відображенням на балансах кредитора та позичальника. Існує 3 види кредитних операцій:

· Товарний кредит (реалізація продукції на умовах відстрочки),

· Комерційний кредит (авансування продукції з відстрочкою дати реалізації),

· Фінансовий кредит (видання коштів у борг на визначений термін та під визначені проценти)[3;52].

Таким чином, розглянувши теоретичні поняття у рамках теми дослідження, треба дослідити реалізацію кредитних операцій в Україні та оцінити їх ефективність.

На українському ринку кредитів існує багато видів кредитів, зокрема, кредитування фізичних та юридичних осіб, кредитні операції з векселями, валютні операції, іпотечні кредити, факторинг, лізинг тощо. Наукові дослідження показують, що кредитування населення є найбільш складним, тому що саме люди першими реагують на зміни стану економіки країни. Так у зв’язку з фінансовою кризою 2008 року кредитування населення було припинено, але відновилося вже у другому півріччі 2010 року завдяки ефективній кредитній політиці.

Що стосується суб’єктів господарської діяльності, для яких найбільш розповсюджений шлях до фінансової підтримки – це отримання банківського кредиту, банки мають змогу використовувати банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий та консорціумний кредити згідно з Положенням Національного Банку України (НБУ) «Про кредитування» від 28 вересня 1995 року[2;14]. Кредити підприємницьким структурам надаються у безготівковій формі у національній або іноземній валютах. Варто зазначити, що велика кількість та різноманіття кредитно-фінансових організацій та фондів забезпечує в Україні ефективне кредитування суб’єктів господарської діяльності.

Розглядаючи кредитні операції з валютою, слід відмітити два пункти закону «Про внесення змін до законів України с метою подолання негативних наслідків фінансової кризи», що забезпечили поліпшення ситуації у напрямку кредитних операцій на валютному ринку України. По-перше, згідно чинного законодавства при сплаті відсотків з іпотечного житлового кредиту у іноземній валюті сума платежів з таких відсотків, які здійснюються в іноземній валюті, перечислюються у гривні згідно офіційного валютного курсу НБУ на день сплати відсотків. По-друге, НБУ зобов’язан щоквартально надавати інформацію Президенту України, Кабінету міністрів України та комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності відносно проведення інтервенцій міжбанківському валютному ринку, проведення операцій на фондовому ринку та безготівкової емісії[1;23].

В Україні систему кредитних операцій з векселями є досить розвиненою. Банки надають клієнтам широкий спектр послуг, а саме гарантійні операції з векселями, кредитні операції з векселями, акцептне кредитування, комісійні операції з векселями та вексельні розрахунки з клієнтами. Слід зазначити, що такі операції, як овердрафт, іпотека та лізинг, теж мають широке використання. Овердрафт дозволяє зняти з картки більше грошей, ніж на ній є, а іпотека дає змогу придбати у кредит житло під заставу даного об’єкту. Лізингова діяльність в Україні набула нового оберту, зокрема, розпочалася підготовка фахівців з лізингу, відбулося робоче засідання керівників Асоціації лізингу для реалізації спільної роботи вчених та практиків у цій сфері кредитування.

Таким чином, проведені дослідження у сфері українського кредитування свідчать про наявність розвиненої кредитно-фінансової системи в Україні, що дає змогу зробити висновок про ефективність реалізації кредитних операцій.

Наявність позитивних моментів, яка спостерігається за останні роки у фінансово-кредитному секторі, не зменшує ряд негативних явищ. На наш погляд, найбільш гострою є незбалансованість законодавчої бази. Концентрація уваги саме на законодавчій базі обумовлена тим фактом, що наявність невідповідності у нормах і вимогах, що висуваються у актах, які повинні регулювати кредитний сектор, автоматично тягне за собою низку негативних елементів, що вносять дисбаланс у фінансово-кредитні стосунки в середині держави та за її межами.

На нашу думку, саме перегляд та удосконалення законодавчих актів щодо функціонування фінансово-кредитного сектору дозволить врегулювати політику валютного курсу, справедливо розподілити дохід банківських структур тощо. При цьому не буде можливим ажіотаж навколо зростання або зменшення валютного курсу, отримання доходу завдяки різниці між ставками по кредитах в Україні та інших країнах. Отже, баланс у законодавстві – це передумова стабілізації фінансово-кредитного сектору та підвищення ефективності реалізації кредитних операцій.

Література

1. Закон України «Про внесення змін до законів України с метою подолання негативних наслідків фінансової кризи»;

2. Положення Національного Банку України «Про кредитування» від 28 вересня 1995 року;

3. Гроші та кредит: Навчальний посібник / Ільіна С.Б., Шило В.П., Кисла В.І., Шрамкова Н.І. – К.: «ВД «Професіонал», 2007. – 368 с.