Шмагіна Ю.В.

Науковий керівник: Савчук Т.М.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ В УКРАЇНІ

В державному регулюванні економіки податкові пільги відіграють значну роль, оскільки система пільг є своєрідним орієнтиром для юридичних і фізичних осіб під час вибору ними сфери діяльності, форми одержання доходів, пільги зменшують податковий тиск на платників. Завданням податкових пільг є рівність в галузі оподаткування, виходячи з матеріального становища суб’єкта оподаткування. Пільги надаються на окремий податок або збір і в залежності від обставин, які визначають тип пільги - це звільнення від податку в повному обсязі або часткове.

Орієнтуючись на стимулювання галузевого розвитку країни держава наштовхується на певне протиріччя. З одного боку, об’єктивно необхідне звеличення централізованих грошових фондів і звичайно розмірів податків та зборів. Але з іншого боку стимулювання підприємницької активності орієнтується на об’єктивні, у деякий час низькі розміри податкових відрахувань. Вирішення подібної дилеми і обумовлює значущість та актуальність теми [3, 2].

Метою написання даної роботи є визначення особливостей податкового регулювання застосування податкових пільг.

Дослідженням аналогічної теми займалися такі вітчизняні вчені як Ю.Б. Іванов, А.І. Крисоватий, О.М. Десятник, В.П. Загородний, О.О. Василик, В.М. Опарін, В.М. Федоров та ін.

Доходи бюджету України формуються за рахунок податкових надходжень, тому важливо провести повний аналіз пільгового оподаткування, бо саме пільги мають безпосередній вплив на обсяги податків і зборів.

В наш час більшість науковців вважають, що якими б не були масштаби податкового регулювання, не можна забезпечити таку ситуацію, за якої податок забезпечував би надходження менше 10% власних потенційних можливостей. Що ж до податку на додану вартість, то тут пільги є дещо негативними, оскільки вони суперечать логічному функціонуванню цього податку. Виходячи з даних про податкові пільги у 2009 році слідує такий висновок, що понад 96% займають пільги щодо двох податків: податок на додану вартість (91,4%) та податок на прибуток підприємств (6%) [4].

Значну   частку   займають  також  пільги  з  плати  за  землю,  обсяг  яких зріс у 2,5.

Зупинимось детальніше на проблемі надання пільги з ПДВ.

Попри скасування більшості преференцій з ПДВ у 2005 році у рамках СЕЗ та за галузевими програмами, обсяг наданих пільг залишається значним. За оцінками уряду, втрати бюджету за III квартали 2010 року від податкових переваг щодо ПДВ склали майже 18 мільярдів гривень.

Хоча перелік найбільших пільг в Україні економічно чи соціально обґрунтований, постають питання щодо ефективності та раціональності використання вивільнених коштів за окремими статтями.

Зокрема, сільськогосподарські підприємства отримують щороку 7-8 мільярдів гривень на модернізацію технічної бази, проте рівень оснащеності фермерів сучасною технікою далекий від задовільного.

Значним ризиком для ефективності ПДВ є намагання окремих категорій платників податку — металургійних, автомобілебудівних, суднобудівних підприємств — лобіювати пільги із сплати ПДВ при імпорті основних фондів. Гарним приводом для таких ініціатив стала фінансово-економічна криза [3, 16].

Зокрема, прийнятий 18 грудня 2008 року так званий антикризовий закон до 1 січня 2011 року запровадив пільги із сплати ПДВ для операцій з ввезення в Україну матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих для підприємств, які створюють нові виробництва із впровадження енергозберігаючих технологій [5].

При наданні пільг певним галузям існує небезпека перетворення короткочасної економічно обґрунтованої підтримки на довгострокову політику перерозподілу доходів держави на користь окремих секторів економіки або підприємств.

В проекті Податкового кодексу, що приймається урядом окремим проблемним питанням вісвітлено неузгодженість податкового та галузевого законодавства, про що свідчить надання чисельних податкових пільг без імплементації у відповідні закони з питань оподаткування.

 Також проблемою є наявність значної кількості податкових пільг (преференцій), що порушують нейтральність податкової системи, знижують ефективність сплати основних податків [6].

Виходячи з того, що податкова політика держави не є досконалою, а нормативно-правова база не забезпечує ефективне стимулювання господарської діяльності необхідно прийняти закон «Про особливості надання податкових пільг в Україні», в якому потрібно визначити порядок встановлення, змін та скасування податкових пільг, здійснення контролю за цільовим використанням  коштів, що отримані внаслідок вивільнення з пільгового оподаткування. А також для більш ефективного впливу пільгового оподаткування формування доходів  та стимулювання підприємницької діяльності необхідно здійснити такі заходи:

1) з урахуванням аналізу впливу на доходи бюджету та податкове навантаження підприємств, переглянути існуючі види пільг за всіма видами податків та зборів;

2) вирішити питання про відновлення пільг з інноваційної діяльності;

3) у економічно-відсталих регіонах запровадити цільові податкові пільги для фінансування інноваційної діяльності підприємств [2].

Список використаних джерел

1. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ.-2006.-Вип. 1.-С. 28-56.

2. Невєров Г. Д. Чи треба вдосконалювати нашу систему оподаткування // Економіст. – 2009 – №10. – С. 12.

3. Микитенко В. Ю. Податок на додану вартість // Вісник податкової служби України. – 2008. - №24. – С. 24.

4. Інформація щодо змін у законодавстві за напрямом „Податкові пільги”// Новини законодавства. – 2010. - http://ndi-fp.asta.edu.ua

5. Молдован О. Пільги — ахіллесова п'ята ПДВ?/ О.Молдован// Економічна правда. – 2010. - http://www.ukrrudprom.com

6. Податковий кодекс Азарова пройшов перше читання// Економічна правда. – 2010. - http://www.epravda.com.ua