К.е.н. Цуркан І.М., студентка IV курсу Толста Н.В.

Національний гірничий університет, Україна

Особливості основних видів страхування відповідальності морського судновласника

З розвитком торговельного судноплавства, з розширенням географії торговельних рейсів, насиченості морських шляхів різними плавзасобами, все більшій оснащеності портів складними допоміжними спорудами почала зростати величина матеріальної відповідальності судів за можливе спричинення збитку третім особам. Але через те, що страховиком на страхування відповідальність судновласників за зіткнення судів приймалася в межах ¾ розміру можливого збитку, а ¼ залишалася на ризик судновласника, тема страхування відповідальності судновласників набирає сьогодні все більшої актуальності.

Даний вид страхування відповідальності передбачає створення такої системи страхового захисту власників, операторів, а також інших осіб, пов’язаних з експлуатацією суден, яка діє у визначених договором страхування чи передбачених законодавством випадках і стосується зобов’язань судновласників перед третіми особами, включаючи команду судна.

У світовій практиці цей вид страхування відомий під назвою «Пі енд Ай» (P&I = Protection and Indemnity), що традиційно перекладалася як «страхування захисту та відшкодування» та здійснюється товариствами взаємного страхування «Клубами Пі енд Ай». В Україні такі ПУЛи відсутні хота й передбачені законодавством України (ст. 14, Закон України «Про страхування» [1].

Взаємне страхування відповідальності судновласників у світі набуло широкого поширення. На теперішній час у світі діє близько 70 клубів. Найбільший клуб взаємного страхування – Бермудська асоціація взаємного страхування. Один з найважливіших принципів діяльності клубів полягає в захисті своїх членів від збитків, які вони зазнали, а не в отриманні прибутку від проведення страхових операцій.

В більшості клубів умови страхування схожі. Хоча характер та розміри ризиків, умови страхування можуть бути погоджені клубом і судновласником, але це відбувається вкрай рідко і кожен з клубів притримується встановлених їм правил. Насамперед це пов’язано із нормами національного законодавства, котрі не можуть бути змінені за домовленістю сторін, а також тим що змінення умов страхування в бік судновласника викличе необхідність перерахунку розмірів премій в бік її збільшення.

Загалом існують близько 30 видів страхових подій щодо даного виду страхування, які можна поділити на кілька великих груп.

1. Відповідальність за життя та здоров’я третіх осіб. Особливість цього ризику полягає в покритті збитків у зв’язку з тілесними ушкодженнями, захворюванням або смертю, які сталися в наслідок експлуатації застрахованого судна. Також підлягають відшкодуванню витрати по госпіталізації, похованню, медичні витрати, пов’язані зі страховим випадком, який привів до тілесних ушкоджень, захворювання, смерті. У випадку з пасажирами застрахованого судна підлягають витрати понесені в результаті нещасного випадку, аварії, включаючи витрати по доставці пасажирів в місце призначення або повернення в порт відправки. Пасажирам також виплачується відшкодування за пошкоджені в результаті нещасного випадку особисті речі.

2. Відповідальність за зіткнення застрахованого судна з іншими судами. Відшкодуванню підлягають збитки, які страхувальник зобов’язаний заплатити власникам інших судів унаслідок зіткнення. Особливість цього ризику полягає в додатковому відшкодуванні витрат пов’язаних з вилученням затонулого майна; з пошкодженням будь-якого майна, окрім судів і майна на них; з пошкодженням вантажу або іншого майна на застрахованому судні; із смертю, травмою і захворюванням третіх осіб.

3. Відповідальність за пошкодження плавучих та нерухомих об’єктів. Відшкодуванню підлягають збитки, які страхувальник повинен заплатити третім особам унаслідок пошкодження застрахованим судном будь-якого плавучого, нерухомого або іншого об’єкту, який не є судном.

4. Відшкодування за вантаж та майно третіх осіб. Відшкодуванню підлягають збитки страхувальника, пов’язані з втратою або пошкодженням вантажу. Також покриваються додаткові витрати з не збереженням перевезеного вантажу у зв’язку з розвантаженням. Особливістю цього ризику є відшкодування витрат страхувальника за загибель або пошкодження контейнерів, устаткування, палива або іншого майна, яке знаходилося на застрахованому судні у випадку, якщо таке майно: а) не є особистими речами пасажирів, членів команди; б) не пов’язане з відповідальністю за вантаж; в) не є частиною застрахованого судна.

5. Відповідальність за забруднення навколишнього середовища. Це відповідальність за шкоду, викликану забрудненням вод, а також будь-якого майна в цих водах, унаслідок скидання із застрахованих судів нафти або інших забруднюючих речовин. Відшкодуванню підлягають: суми, виплачені страхувальником на відшкодування шкоди, а також витрати, які він понесе відповідно до національного законодавства та міжнародних конвенцій й угод; витрати, розумно здійснені виключно з метою запобігання забрудненню.

Окрім проведення перелічених вище страхових операцій, клуби вживають в необхідних випадках заходи щодо запобігання арешту застрахованих судів і оформляють для цього банківські гарантії. Для захисту інтересів своїх членів клуби мають представників або кореспондентів в різних портах, які контролюють хід навантажувально-розвантажувальних робіт і вживають відповідні заходи при виникненні претензій до судновласників.

Вітчизняний ринок страхування відповідальності судновласників зараз знаходиться на етапі становлення на відміну від світового ринку який на теперішній час є вже досить зрілим, має досить великий досвід і сталі традиції в поведінці даного виду страхування.

В даний час українські страховики зіткнулися з багатьма серйозними проблемами. Однією з яких можна назвати кризу, котра розорила багатьох судновласників і змусила їх порізати свої кораблі на «голки». Є також труднощі організаційного характеру – відсутність якої-небудь повної статистики проходження морських справ, без якої не можливий аналіз відповідного ринку сьогодні і його тенденцій розвитку в майбутньому. Першочерговому вирішенню підлягає проблема створення Українського страхового пулу, з метою ефективного використання фінансових можливостей компаній, що пропонують такі види страхування. Також об’єднаний капітал страховиків дозволить розміщувати крупні ризики в значно більшому об’ємі. Беручі участь в пулі кожна страхова компанія не лише розширить діапазон своєї діяльності, сформує оптимальний страховий портфель, але й збільшить свій капітал.

Таким чином, узагальнив особливості щодо проведення страхування відповідальності судновласників, можна зробити висновок, що в Україні необхідно змінити організаційно-економічний механізм у сфері страхування відповідальності судновласників, а саме створити Український страховий пул, існування якого сприятиме розвитку українського ринку страхування відповідальності судновласників і морського страхування в цілому.

Література:

1. Закон України «Про страхування» № 3201- IV (3201-15) від 21.04.2008// (Электрон. ресурс) / Спосіб доступу: www.rada.gov.ua