Сторощук М. І.
Буковинська державна
фінансова академія, м. Чернівці
Фактори
регулювання курсоутворення в Україні як головний елемент валютно-курсової
політики держави
Останніми роками в умовах
глобальних змін динаміка реального обмінного курсу валют як в економічно
розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються, характеризується високим
ступенем нестабільності. Така мінливість призводить до зменшення інтенсивності
зовнішньої торгівлі, викривлення інвестиційних рішень суб’єктів господарювання,
соціально-економічних змін в суспільстві. Відомо, що основою валютної політики
центрального банку кожної країни є політика обмінного курсу, або
валютно-курсова політика. Її головною метою є встановлення порядку та
особливостей регулювання валютного курсу на території даної країни.
Проблемі курсоутворення у
економічній теорії присвячено чимало наукових праць. Зокрема, розробкою і
дослідженням основних факторів, які впливають на динаміку обмінного курсу
займалися такі західні вчені, як К. Макконнелл, С. Брю, П. Самуельсон, Дж.
Кейнс та ін. Упродовж останніх років опубліковано ряд досліджень вітчизняних
економістів, присвячених цій проблематиці, а саме у роботах: Я. В. Белінської
[1], Є. Драчко-Єрмоленка та І. Сакунової [2], Ф. О. Журавки [3], Ф. Рогача та
Ю. Курзи [4].
Як економічна
категорія, валютний курс – це своєрідна форма ціни грошової одиниці однієї
країни, виражена у грошових одиницях інших країн, що визначається попитом і
пропозицією на валютному ринку та по суті є коефіцієнтом перерахунку однієї
валюти в іншу. Очевидно, що обмінний курс є одним із найбільш важливих
елементів як національної, так і світової валютної системи. Рівень обмінного
курсу відображає динаміку основних макроекономічних показників розвитку країни
і сам впливає на їх зміну [1].
Фактори курсоутворення
можна поділити на дві основні групи: кон’юнктурні (короткострокові) та
структурні (довгострокові) фактори.
Кон’юнктурні фактори або фактори
стану впливають на динаміку валютного курсу відповідно до короткочасних змін
ділової активності та не пов’язані з тими чи іншими зрушеннями у реальному
секторі господарства.
До таких факторів можна віднести
такі як: зміна представницької влади та рівень довіри до неї з боку суб’єктів
ринку; політичні рішення, що можуть позначитися на грошовій і валютній системі
країни; участь у воєнних діях чи внутрішня соціальна нестабільність;
поширюванні через засоби масової інформації чутки і прогнози, що породжують
ажіотаж на валютному ринку; наявність і рівень протиріч між різними політичними
силами країни; стабільність чинності законодавчої бази та рівень виконання
законів в економічній сфері; надійність управління економічною системою та
взаєморозуміння між економічними та політичними структурами; песимістичні
настрої в суспільстві щодо подальшого економічного розвитку і наявність
інфляційних та девальваційних очікувань; психологічні та інші чинники. Вплив
кон’юнктурних факторів на динаміку валютного курсу передбачити порівняно
складно, особливо в країнах з нестабільною політичною системою. Результатом дії
сукупності даних факторів є відтік капіталу, що обумовлює зростання попиту на
іноземну валюту і девальвацію національної валюти [3].
Найактуальнішими,
на наш погляд, є інша група чинників, яка впливає на динаміку валютного курсу і
більшою мірою пов’язана з перебігом економічних процесів – це структурні
(довгострокові) фактори, які відображають реальний стан економіки країни,
внутрішні особливості функціонування якої та участь у світовому господарстві
мають безпосередній вплив на величину і динаміку обмінного курсу. Це, зокрема,
такі фактори, як: економічний розвиток країни і темпи зростання її ВВП; темпи
інфляції в країні; динаміка грошової маси; рівень процентних ставок; стан
платіжного балансу країни; державне регулювання валютного курсу; ступінь довіри
до валюти на національному і світовому ринках, а також спекулятивні потоки
капіталів.
Особливої уваги
заслуговує такий фактор, як економічний розвиток країни і темпи зростання її
ВВП. На думку економіста Ф. Рогача [5], на сьогоднішній день бачення
взаємозв’язку між валютним курсом та станом і розвитком економіки зводиться до
двох основних тез, що відбивають прямий і зворотній зв’язок між ними і
властивостями валютного курсу.
Прямий зв’язок, що одержав назву
“ефект Баласса”, полягає в тому, що чим більше і якісніше наповнення грошової
одиниці, тим вище курс валюти. З розвитком економіки (випередженням інших країн
в економічному зростанні) проявляються тенденції до підвищення валютного курсу
в країні.
Зворотний зв’язок впливу рівня
номінального валютного курсу на розвиток економіки: у загальному розумінні
штучне завищення (ревальвація) номінального валютного курсу через механізм
обміну валют сприяє імпорту та пригнічує внутрішнє виробництво та експорт,
знижує рентабельність, конкурентоспроможність і ресурси розвитку внутрішнього
виробництва, викликає відплив фінансів, зменшує ВВП, породжує фінансову
нестабільність, інфляцію, загострює соціальні проблеми. І навпаки, штучне
заниження номінального валютного курсу, пригнічує імпорт та сприяє внутрішньому
виробництву та експорту, тобто має абсолютно протилежні наслідки.
Таблиця 1
Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період)
|
Назва валюти |
2008 |
2009 |
2010 |
||||||||
|
січень |
лютий |
березень |
квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
|||
|
100
доларів США |
526,72 |
779,12 |
799,70 |
800,03 |
796,71 |
792,57 |
792,57 |
791,57 |
790,16 |
789,03 |
791,03 |
|
100
англійських фунтів стерлінгів |
966,88 |
1219,48 |
1289,70 |
1251,93 |
1200,47 |
1213,56 |
1167,23 |
1166,42 |
1204,84 |
1235,47 |
1228,48 |
|
100
євро |
770,80 |
1086,79 |
1142,95 |
1095,33 |
1082,19 |
1063,39 |
999,96 |
966,83 |
1005,74 |
1017,98 |
1029,34 |
|
1000
японських єн |
51,40 |
83,45 |
87,53 |
88,65 |
88,15 |
84,85 |
85,86 |
86,92 |
90,20 |
92,27 |
93,69 |
У таблиці 1 наведено тенденцію змін валютного курсу
гривні до іноземних валют з 2008 року по вересень 2010 року. У 2009 році
спостерігається значне зниження курсу національної валюти по відношенню до
іноземних валют у зв’язку із фінансово-економічною кризою, яка охопила весь
світ. Це призвело до знецінення вкладів у національній валюті, підвищення цін
на імпортні товари, зростання темпів інфляції, також знизилась реальна
купівельна спроможність грошових доходів населення та купівельна активність. У
2010 році по кожному місяці спостерігається стабільна тенденція змін курсів
валют. Проте необхідно проводити політику ревальвації гривні. Сприятлива цінова
динаміка на зовнішніх ринках, зростання зовнішньоторговельного обороту,
накопичення зовнішніх активів і скорочення зовнішніх зобов’язань створять
об’єктивні передумови для ревальвації національної грошової одиниці [6].
Отже, можна зробити висновок, що
урахування всіх структурних і кон’юнктурних факторів дає змогу оцінити реальні
можливості зміни валютного курсу з тим, щоб застосувати необхідні інструменти
валютної політики для надання бажаної спрямованості його динаміці, а також
застосувати найбільш адекватні форми реалізації валютно-курсової політики
країни.
Список використаної літератури:
3. Журавка Ф.О. Валютна політика в умовах трансформаційних змін економіки України:
Монографія. – Суми: Ділові перспективи; ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2008. – 334 с.
4. Рогач Ф., Курза Ю. До системи валютних курсів / Ф. Рогач та Ю. Курза
// Вісн. Нац. банку України. – 2008. – № 4. – С. 56–61.
5. Рогач Ф. Щодо цілей валютно-курсового регулювання в Україні
// Економіст. – 2008. – № 1. – С. 25–27.
6. Національний
банк України: офіційний сайт. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.