Столярчук А., Бурлуцька Ю.

Науковий керівник Ліщинська Людмила Броніславівна

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сутність державного фінансового контролю

Вступ. Державний фінансовий контроль виступає інструментом в реалізації фінансової політики держави, шляхом забезпечення, формування та ефективності використання фінансових ресурсів. В сучасних умовах економічна роль державного фінансового контролю полягає у тому, щоб активним державним регулюванням унеможливити незаконне і нецільове витрачання фінансових ресурсів, забезпечити державі можливість маневру вилученим фінансовим ресурсом у побудові національної економіки зі сталими темпами розвитку і, таким чином, вплинути на міри накопичення і споживання.

Постановка проблеми. Будучи функціональним елементом системи управління фінансами, фінансовий контроль реалізує контрольну функцію фінансів, здійснюючи тим самим перевірку правильності вартісного розподілу валового внутрішнього продукту, а за певних обставин – і національного багатства. Уточнення сутності і посилення розуміння призначення державного фінансового контролю дасть змогу чітко окреслити його об’єкти, суб’єкти здійснення та напрямки вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання теорії фінансового контролю досліджували як зарубіжні так і вітчизняні вчені. Вагомий внесок в дослідження даного питання внесли Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Герасимчук П.К., Усача Б.Ф. та інших. Водночас залишається недостатньо розкритим поняття сутності державного фінансового контролю в різних його проявах.

Мета дослідження. Метою статті є визначення сутності контролю як поняття, виявлення впливу фінансового контролю на державне регулювання економіки.

Виклад основного матеріалу. Поняття «контроль» формувалося та досліджувалося на протязі всього розвитку суспільства. Проте за увесь період так і не було знайденого єдиного підходу до даного поняття.

Так, Бутинець Ф.Ф. розглядає контроль як систематичне спостереження і перевірка процесу функціонування відповідного об’єкту з метою встановлення його відхилень від заданих параметрів [1, с.9].

Білуха Т.М. зазначає, що Контроль – це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу на керований об’єкт виявленням відхилень, допущених у ході виконання цих рішень [2, с.6].

За О.Д. Василиком, фінансовий контроль – елемент системи управління фінансами, особлива сфера вартісного контролю за фінансовою діяльністю всіх економічних суб’єктів (держави, регіонів, підприємств та організацій), дотримання фінансово-господарського законодавства, доцільності витрат, економічної ефективності фінансово-господарських операцій [4, с. 401].

Савченко Л.А. доводить, що фінансовий контроль – це діяльність державних органів і недержавних організацій, наділених відповідними повноваженнями, що спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни, раціональності в ході мобілізації, розподілу і використання фінансових ресурсів держави [6, с. 26].].....

Автори Великого економічного словника [3, с. 466] вважають, що контроль – це система спостережень і перевірки відповідності функціонування керованого об’єкта прийнятим управлінським рішенням, виявлення результатів управлінського впливу на керований об’єкт.

Група авторів П.К.Германчук, І.Б. Стефанюк, Н.І.Рубан, В.Т. Александров, О.І.Назарчук вважають, що державний фінансовий контроль – це особлива управлінська функція держави, реалізація якої передбачає встановлення правових норм, які визначають порядок використання суб’єктами господарювання фінансових ресурсів, проведення моніторингу чи інших контрольних дій за дотриманням цих норм, виявлення правопорушень у частині використання фінансових ресурсів, їх усунення, блокування незаконних фінансових операцій і здійснення заходів щодо компенсації збитків, завданих державі суб’єктам господарювання та громадянам. [5, с.22].

Таким чином, сутність поняття «державний фінансовий контроль» можна сформулювати як визначену законодавством діяльність органів законодавчої та виконавчої влади, а також спеціальних органів, на які законодавством покладено відповідні контрольні функції з метою забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності у ході формування, розподілу, використання та відчуження активів, що належать державі, а також використання коштів, які залишаються у суб’єктів фінансових правовідносин у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджету чи державних спеціальних фондів та кредитів, отриманих під гарантії уряду.

Давши визначення поняттю «державний фінансовий контроль» ми можемо окреслити необхідність його проведення. Так, об’єктивна необхідність державного фінансового контролю викликана тим, що на макрорівні він є інструментом підвищення ефективності функціонування економіки, забезпечення обігу фінансових ресурсів відповідно до встановлених законодавством параметрів, повноти сплати податків та обов’язкових платежів, блокування діяльності, що загрожує національній безпеці. Така діяльність несе в собі значні соціальні загрози, які зачіпають інтереси великих груп громадян і порушують законні інтереси держави, суб’єктів господарювання та суспільства в цілому, оскільки вона монополізує ринки та спрямована на організацію забороненого державою виробництва товарів і надання послуг [7, с.22].

Фактично, дієвий державний фінансовий контроль є не лише діагностичною системою, що вказує на відхилення від норм, а здатний забезпечити запобігання незаконному та неефективному використанню фінансових ресурсів держави. Проблема в тому, що фінансовий контроль в Україні до цього часу не має системного характеру і не забезпечує виконання тих завдань, які повинен виконувати як на макро-, так і на мікрорівні.

Важливо також сказати, що в Україні існує потреба у прийнятті Закону «Про державний фінансовий контроль», яка викликана необхідністю законодавчого визначення суті і змісту державного фінансового контролю, як виду діяльності, та визначення цілісної системи його здійснення. Адже належна організація та функціонування системи фінансового контролю – одне з головних напрямів і невід’ємний елемент державної фінансової політики, що полягає в забезпеченні її економічної безпеки, збереженні та приросту національного багатства.

Висновки. Отже, державний фінансовий контроль – це особлива управлінська функція держави, реалізація якої передбачає виявлення відхилень від правових норм, які визначають порядок використання фінансових ресурсів господарюючими суб’єктами, здійснення контрольних заходів за дотриманням цих норм, виявлення правопорушень щодо використання фінансових ресурсів, усунення їх наслідків, блокування незаконних фінансово-господарських операцій і здійснення заходів щодо компенсації збитків, завданих державі, суб’єктам господарювання та громадянам, розроблення заходів щодо запобігання виявленим порушенням у майбутньому.

Список використаних джерел.

1. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7050106 «Облік і аудит»/ Ф.Ф.Бутинець та ін.., За ред. Ф.Ф. Бутинця – Житормир: ПП «Рута», 2001.- 416 с.

2. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. – К.: Вища школа, 1994. – 364 с.

3. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. – 7-е изд., доп. – М.: Институт новой экономики, 2007. – 1472 с.

4. Василик О.Д. Теорія фінансів. – К.; НІОС, 2000. – 416 с.

5. Германчук, І.Б. Стефанюк, Н.І.Рубан, В.Т.Александров, О.І.Назарчук. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит,- Київ: НВП «АВТ», 2004.- 424 с.

6. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. – Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2001. – 407 с.

7. Стефанюк І. Державний аудит як ефективна форма контролю суспільних фінансів і майна // Вісник КНТЕУ. – 2006. - №5. – С.22-30.