Студентка гр. ФН-07-2 Охріменко Я.В.,
Акмаєва Н.В.
ВИЗНАЧЕННЯ
УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНОЇ ОЦІНКИ
ФІНАНСОВОГО
СТАНУ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
Управління будь-якою динамічною системою, з погляду сучасної теорії
управління, полягає у визначенні її поточного і бажаного станів
та управлінських заходів, які мають перевести систему з поточного стану в
бажаний.
Стан банківської діяльності як об‘єкта управління визначається:
—видами активних операцій (напрями розміщення коштів банку) та їхньою
структурою;
—видами пасивних операцій (джерел коштів банку) та їхньою
структурою;
—показниками достатності капіталу і платоспроможності (розмір капіталу банку,
його достатності для захисту інтересів вкладників);
—показниками ліквідності балансу банку (достатність для виконання як
звичайних, так і непердбачуваних зобов`язань);
—прибутковістю банку (надходження або рентабільність, достатність для
перспектив розширення банківської діяльності);
—рівнем адміністративно-господарського управління (менеджменту), дає оцінку методам
управління банком з урахуванням ефективності його діяльності, встановленого
порядку роботи, методів контролю і виконання встановлених законом правил.
Необхідно зазначити, що діяльність комерційних банків пов'язана із
загальним станом національної економіки, діяльністю людей і здійснюється в
умовах коливань рівня пропозиції та попиту на банківські послуги, конкуренції,
наявності різноманітних ризиків тощо. У зв'язку з цим рекомендації щодо управлінських
рішень мають базуватися на узагальненій оцінці всебічного аналізу діяльності
комерційного банку. [ 1,2]
Серед фахівців
банківської справи нема єдиної думки щодо параметрів рейтингової системи, яка б
відповідала поточним потребам. Пріоритет системи САМЕLS загальновизнаний і
законодавчо підкріплений, але проведення оцінки за даною методикою потребує
дослідження конфіденційної інформації, доступ до якої має лише регулюючий
орган. Крім того, результати даної методики у інтересах макроекономічної стабільності
є закритими для широкого загалу.
Тому, актуальною
проблемою є вивчення різних підходів до визначення рейтингової оцінки
діяльності комерційних банків та розробка на цій основі напрямків їх
удосконалення з урахуванням специфіки функціонування української банківської
системи.
Досягнення визначеної теми вимагає використання
загальнонаукових та емпіричних методів. Зокрема, методів аналізу і синтезу –
при дослідженні поняття рейтингової оцінки, аналогії і моделювання – при
визначенні загального підходу до побудови рейтингової методики. [3, с. 26]
За типом власності можна
виділити державні та недержавні рейтинги. У світовій практиці рейтингові
агентства переважно недержавні. Найбільш розповсюдженим прикладом державної
рейтингової системи є вище зазначена система CAMELS. Дана методика була
розроблена групою експертів Sheshunhoff Bank (США), на ній базується методика рейтингових оцінок
Національного банку України, дана методика також використовується і у
багатьох країнах світу для присвоєння офіційного рейтингу. [4]
За ступенем прозорості
рейтингові моделі поділяються на закриті й відкриті. Характерною ознакою
відкритих моделей рейтингу є надання можливості користувачу на підставі
наведених даних самостійно визначити остаточний результат. Найбільш відомою
серед банківських аналітиків країн СНД і Балтії є методика рейтингової оцінки,
розроблена групою російських економістів під керівництвом Кромонова.
[5]
Досить ефективною є
методика Euromoney, що використовуються рядом
білоруських банків. Модифікована методика Euromoney є
прикладом комбінованої рейтингової моделі. [6, с. 39–40]
Практичне застосування
рейтингових методик було проведено на прикладі ПАТ
«Форум», використовуючи дані офіційної банківської звітності. Відбір інших
банків для проведення аналізу здійснювався у відповідності до класифікації
комерційних банків Національним Банком України. За результатами діяльності ПАТ
«Форум» з 2007 року входить до банків 1 групи класифікатора НБУ, тоді як
протягом 2006 року банк займав перші позиції у 2 групі банків. Виходячи з
цього, розрахунок рейтингу був проведений по наступним банкам: Приватбанк та
Укрсоцбанк (перша група), Тас-Комерцбанк (Swedbank) та Індустріалбанк
(друга група класифікатора НБУ).
Для порівняльного аналізу
були обрані дві методики: методика Кромонова та
методика Euromoney.
Розрахунок рейтингової
оцінки за методикою Кромонова включає в себе три
етапи. На першому етапі проводиться визначення абсолютних параметрів на основі
балансу, на другому – обчислення параметричних коефіцієнтів, на останньому –
розрахунок поточного індексу надійності. [7]
До складу параметричних коефіцієнтів входять наступні:
генеральний коефіцієнт надійності К1 дорівнює відношенню власного капіталу до
активів працюючих (К/Ап); коефіцієнт миттєвої
ліквідності К2 дорівнює відношенню ліквідних активів до зобов'язань до
запитання (ЛА/Зз); крос-коефіцієнт К3 дорівнює
відношенню сумарних зобов'язань до активів працюючих (З/Ап);
генеральний коефіцієнт ліквідності К4 дорівнює відношенню суми ліквідних
активів, захищеного капіталу й коштів у фонді обов'язкових резервів - ФОР до
сумарних зобов'язань [(ЛА +ЗК +ФОР)/З]; коефіцієнт захищеності капіталу К5,
дорівнює відношенню захищеного капіталу до власного капіталу (ЗК/К); коефіцієнт
фондової капіталізації прибутку К6 дорівнює відношенню власного капіталу до
статутного фонду (К/СФ).
Підсумкова формула для обчислення
поточного індексу надійності виглядає наступним чином:
N=45*Ф(k1) + 20*Ф(k2) +
10*Ф(k3/3) +
+15*Ф(k4) + 5*Ф(k) +
5*Ф(k6/3); (1)
де Ф(X) = A*F(X; 0,5; 0,2) + (1-A)*LN (1 +
X/20)*20,5.
(2)
Результати розрахунку коефіцієнтів по банкам наведені у
табл.1.
Таблиця 1 - Параметричні коефіцієнти
для банків за 2006–2008 рр. (станом на кінець року)
|
Коефі-цієнт |
Приватбанк |
Укрсоцбанк |
Тас-Комерцбанк (Swedbank) |
||||||
|
2006 рік |
2007 рік |
2008 рік |
2006 рік |
2007 рік |
2008 рік |
2006 рік |
2007 рік |
2008 рік |
|
|
К1 |
0,16 |
0,15 |
0,12 |
0,21 |
0,14 |
0,15 |
0,17 |
0,19 |
0,18 |
|
К2 |
1,56 |
0,85 |
0,67 |
1,18 |
0,97 |
0,84 |
0,80 |
1,02 |
0,96 |
|
К3 |
1,46 |
1,28 |
1,12 |
1,41 |
1,32 |
1,23 |
0,99 |
1,16 |
1,12 |
|
К4 |
0,41 |
0,32 |
0,21 |
0,43 |
0,34 |
0,3 |
0,26 |
0,35 |
0,31 |
|
К5 |
0,70 |
0,60 |
0,47 |
1,00 |
1,01 |
0,81 |
0,35 |
0,60 |
0,40 |
|
К6 |
1,60 |
2,01 |
1,58 |
13,00 |
14,67 |
5,21 |
1,22 |
1,22 |
1,19 |
|
N |
55,63 |
39,14 |
30,68 |
70,79 |
64,59 |
44,99 |
34,43 |
42,99 |
39,67 |
|
Коефі-цієнт |
АКБ «Форум» |
Індустріалбанк |
|
||||||
|
2006 рік |
2007 рік |
2008 рік |
2006 рік |
2007 рік |
2008 рік |
|
|||
|
К1 |
0,18 |
0,13 |
0,15 |
0,33 |
0,25 |
0,20 |
|
||
|
К2 |
1,33 |
2,81 |
1,42 |
2,15 |
1,01 |
0,67 |
|
||
|
К3 |
1,31 |
1,42 |
1,30 |
1,87 |
1,14 |
1,06 |
|
||
|
К4 |
0,36 |
0,39 |
0,34 |
0,66 |
0,37 |
0,27 |
|
||
|
К5 |
0,36 |
0,51 |
0,36 |
0,10 |
0,32 |
0,34 |
|
||
|
К6 |
1,29 |
1,12 |
1,12 |
1,55 |
3,23 |
2,73 |
|
||
|
N |
48,54 |
76,53 |
48,48 |
77,15 |
47,99 |
36,08 |
|
||
Побудова рейтингу банків
за методикою Кромонова показала, що найбільш надійним
банком на протязі всіх трьох років являється Укрсоцбанк, тому що він мав
стабільно високі показники протягом усього досліджуваного періоду (табл. 1).
АКБ «Форум» у 2008 - 2007 роках займав найвищу сходинку у рейтингу, але у 2006
році він був лише на передостанньому місці. Дещо гірше на фоні інших банків
виглядають Приватбанк, Тас-Комерцбанк (Swedbank), та Індустріалбанк,
рейтинг якого протягом 2007, 2008 років постійно знижувався.
Другим прикладом рейтингового оцінювання комерційних
банків є модифікована методика Euromoney. [8] Дана
методика була розроблена Асоціацією комерційних банків Латвії на базі методики
розрахунку рейтингу ефективності банків Euromoney із
заміною якісних факторів на показники достатності капіталу, величини
балансового капіталу та активів. Інтегральний показник розраховується за
наступною формулою :
N = 15 · ROE + 10 · ROA + 10 ·
CIN + 10 · NIM +
+ 15 · NI + 15 · CA + 10 · ASSETS + +15 ·CAPITAL, (3)
де ROE – прибутковість капіталу;
ROA – прибутковість активів;
CIN – співвідношення доходів та витрат;
NIM – чиста процентна маржа;
NI – чистий прибуток;
CA – показник достатності капіталу;
ASSETS – активи банку (валюта активу балансу);
CAPITAL – балансовий капітал.
У рейтингу, побудованому за модифікованою методикою Euromoney (табл. 2), станом на 1 січня 2008 року розподіл
місць виявився наступним: Приватбанк - 1 місце, Індустріалбанк
- 2, Укрсоцбанк - 3, Тас-Комерцбанк (Swedbank) - 4, і Форум останнє місце.
З проведених розрахунків можна зробити висновок, що
результати отримані за методикою Euromoney будуть
залежати від розвинутості комерційного банку.
Зокрема від таких параметрів, як розмір капіталу банку та загальний
розмір активів, вагові значення яких відповідно складають 15 та 10. А зважаючи
на досить незначну кількість показників у даній моделі, можна зробити висновок,
що чим вище буде значення даних показників у оцінюваного банка, тим вищий у
кінцевому результаті він отримає рейтинг. Така ситуація у будь-якому випадку не
може бути позитивною для рейтингової методики.
Таблиця 2 - Результати оцінки діяльності досліджуваної
групи банків з 01.01.2006 по 01.01.2008 роки за методикою Euromoney
|
Банк |
01.01.2006 |
01.01.2007 |
01.01.2008 |
|||
|
Інтегр. показн. |
Рей-тинг |
Інтегр. показн. |
Рей- тинг |
Інтегр. показн. |
Рей- тинг |
|
|
Форум |
16,570 |
5 |
17,671 |
5 |
7,234 |
5 |
|
Приватбанк |
42,290 |
2 |
74,036 |
1 |
77,019 |
1 |
|
Укрсоцбанк |
31,358 |
3 |
24,511 |
3 |
53,409 |
3 |
|
Тас-Комерцбанк |
24,128 |
4 |
16,409 |
4 |
12,964 |
4 |
|
Індустріалбанк |
64,727 |
1 |
61,861 |
2 |
55,563 |
2 |
Якщо порівняти результати, отримані по методиці Кромонова та методиці Еuromoney,
виявиться, що їх результати являються абсолютно протилежними. Так, за методикою
Кромонова Приватбанк, Індустріалбанк,
займали останні позиції у рейтингу, тоді як за методикою Euromoney
дані банки знаходяться на перших місцях у рейтингу. А банки Форум, Тас-Комерцбанк (Swedbank) та
Укрсоцбанк, які за методикою Кромонова займали перші
місця в рейтингу, за методикою Euromoney знаходяться
на останніх місцях.
Отримані дані можуть
свідчити лише про наступне: або обидві методики є непридатними для проведення
комплексного аналізу діяльності банківської установи, або ж одна з них. Кожна з
розглянутих методик приділяє увагу певному аспекту діяльності банку. Зокрема,
методика Кромонова, як зазначалось вище, визначає
стійкість банківської установи, а методика Euromoney
у більшій мірі ранжує банки в залежності від їх
розміру.
На думку авторів,
вирішенням цієї проблеми є розробка методики комплексної
оцінки фінансової стійкості банків на основі визначення рейтингу банків. При
цьому, вибір показників для оцінки
фінансової стійкості банків повинен спиратися на встановленні залежності
фінансової стійкості від показників, що її характеризують.
На
думку авторів, модель повинна врахувати стабільність розвитку банку як
передумови його фінансової стійкості, для чого при
визначенні комплексної оцінки фінансової стійкості отримане рейтингове значення
необхідно коригувати на коефіцієнт, який є функцією від варіації рейтингового
значення по банку за період, що передує оцінці.
Також
дуже ефективним є аналіз раннього діагностування банкрутства банків з
використанням карт Кохонена. Вивчення карти
кластерів, побудованою в результаті дослідження, дозволило дійти висновку про
безумовну наявність нелінійних зв’язків між вхідним масивом фінансових даних
банків і вірогідністю їх банкрутства в майбутньому. Отримані результати
підтвердили можливість виявлення прихованої інформації про схильність банків до
банкрутства шляхом обробки великих масивів відкритих загальнодоступних джерел
звітної фінансової інформації про вітчизняні банки картами Кохонена. [9]
Треба зазначити, що однією з проблем рейтингових методик
є те, що рейтинговий аналіз не може гарантовано визначити абсолютну надійність
чи ефективність банківської установи. Причиною цьому є нездатність всіх
методик дати комплексну оцінку діяльності комерційного банку.
Непередбачуваність економіки, нестабільна політична
ситуація спричиняють безліч внутрішніх та зовнішніх чинників, які впливають на
діяльність банку, і немає ніякої можливості їх спрогнозувати. Тому жодна
рейтингова методика не є універсальною.
Можливим напрямком вирішення даної проблеми може бути
проведення рейтингової оцінки не за результатами річної звітності , а хоча б за
результатами квартальної звітності, у кращому випадку щомісячної або
щотижневої. Тобто результати рейтингової оцінки не можна розглядати на
одну конкретну дату, тому що за умов нестабільної макроекономічної та
політичної ситуації за короткий проміжок часу можуть відбутись кардинальні
зміни у діяльності банківської установи. Більший сенс та достовірність має
розгляд рейтингу в динаміці.
На думку авторів, напрямки удосконалення існуючих методик
рейтингового оцінювання діяльності комерційних банків слід шукати у поєднанні
підходів, щодо оцінки фінансової стійкості банків та діагностування їх
банкрутства у статистичному вигляді для відбору найвагоміших коефіцієнтів і
подальшого порівняльного аналізу результатів цих досліджень.
Література
1.Збірка статей « Банки в
Україні» (Гід по банківській справі)
2.Національний Банк і
грошово-кредитна політика.Частина 2.А.М. Морозов, М.Ф. Пуховкіна
3.Мазаракі
М., Шульга Н. Методологічні засади побудови рейтингової системи оцінювання
діяльності комерційних банків// Банківська справа. - 1999. - №3. -
С. 26-30.
4.Положення "Про
порядок визначення та застосування комплексної рейтингової оцінки комерційних
банків за системою «САМЕLS» / НБУ: Департамент інспектування банків. - К.:НБУ,
1998. - 28 с.
5.Гумен
І. Складові банківських рейтингів: науково-практичний аспект // Вісник НБУ. -
2000. - №1. - С. 57-60.
6.Пупликов
С., Морозевич О. Методологические
основы оценки рейтингов банков // Банковский весник. – 2003.
– № 2. – С. 39-47.
7.Семенов С. Рейтинговая методика оценки эффективности банков // Банковские технологии (рус.). - 2006. - № 2. - C.59-62.
8.Севрук
В.Т. Дополнительные рейтинги - инструмент
оценки внутренних рисков финансовых институтов // Банковское дело (рус.). - 2006. - № 2.
- C.29-36
9.Павлов Р.А. Рання
діагностика банкрутства банків: Дис. … канд. екон. наук. – Суми, 2008.