Михальчишина Л.Г.,Закусило Ю.П.

Вінницький національний аграрний університет

Форми економічного контролю. Сутність та принципові відмінності

Розрізняють аудит добровільний і обов'язковий. Добровільний (ініціативний) аудит здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено в установленому порядку. Обов'язковий аудит проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язане запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності.

Відмінності між аудитом і ревізією. Залежно від прийомів і способів контролю і системи контрольних процедур розрізняють аудит і ревізію. Вони є складовими елементами фінансово-господарського контролю. Аудит і ревізія розглядають один предмет (фінансово-господарську діяльність підприємства чи підприємця), а також використовують спільні методичні прийоми і процедури контролю, їх мета — виявлення негативних явищ у виробничій і фінансово-господарській діяльності суб'єктів господарювання, їх усунення і запобігання в майбутньому. Об'єктами контролю для них є однакові джерела інформації, законодавчі та нормативно-інструктивні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинна облікова документація, реєстри бухгалтерського фінансового обліку, баланси і фінансова звітність суб'єктів підприємницької діяльності. Спільним для них також є те, що вони обґрунтовують свої висновки документально перевіреними доказами. Аудит, ревізія і судово-бухгалтерська експертиза дослід­жують один предмет — фінансово-господарську діяльність підприємств і підприємців, використовуючи при цьому спільні методичні прийоми і процедури фінансово-госпо­дарського контролю. Вони виявляють негативні явища у господарюванні з метою ліквідації Їх та неприпустимості в наступні періоди, тобто активно впливають на виявлення причин безгосподарності, порушення законодавства і норма­тивних актів, які є нормами господарського права, сприяють відшкодуванню заподіяних збитків конкретними особами. Крім того, вони використовують однакові джерела інформа­ції — законодавство і нормативні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинну облікову документацію, регістри бухгалтерського обліку, баланс і звітність суб'єктів підприємницької діяльності. Разом з тим між аудитом, реві­зією фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерсь­кою експертизою є суттєві відмінності[1].

Стратегічний аудит дає можливість суб'єктам підприєм­ницької діяльності прогнозувати розвиток маркетингу, по­ширювати комерційну діяльність на внутрішньому і міжна­родному ринках, допомагає уникнути банкрутства в умовах ринкових відносин.

Ревізія фінансово-господарської діяльності вивчає суб'єкт підприємницької діяльності у статиці, ретроспективне, тоб­то після завершення господарських процесів (квартал, рік).

Хоч ревізія має багато спільного з регламентованим і рет­роспективним (післяопераційним) аудитом, її функції звужу­ються інтересами власника, під імені якого вона провадить­ся. Спільним для аудиту і ревізії є те, що вони обґрунто­вують свої висновки на документально достовірних доказах. Це стосується також і судово-бухгалтерської експертизи. Ви­явлені недоліки і порушення законодавчих актів, що регулю­ють господарську діяльність, мають адресність у частині матеріальної і юридичної відповідальності. Крім того, ауди­ту, ревізії, як і експертизі, властиві конкретність у визна­ченні розміру збитків, втрат, нестач цінностей і обґрунтованість системою доказів (первинні документи, відомості інвен­таризації, пояснювальні записки матеріально відповідальних осіб та ін.).

Важливою особливістю є те, що ревізії фінансово-госпо­дарської діяльності провадяться згідно із законодавством про підприємства. При цьому власник (держава, консолідова­ний власник) ставить за мсту перед ревізією встановити, наскільки призначений ним керівник підприємства виконує його волю у підприємницькій діяльності[2].

Ревізія сприяє підвищенню ефективності господарюван­ня підприємства, яке ревізують, але не виконує при цьому прогнозних функцій, як це робить аудит. Результати ревізії повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо ліквідації недоліків у господарській діяльності. Аудит ці функ­ції не виконує, хоч у випадках порушення керівництвом під­приємства інтересів акціонерів, компаньйонів до їх відома висновок аудитора доводять[3].

Судово-бухгалтерська експертиза має процесуально-пра­вовий і економічний зміст. Процесуально-правовий зміст судово-бухгалтерської експер­тизи визначається системою правил, встановлених законо­давчими актами, що регулюють порядок призначення та проведення експертизи, умови оцінки слідством і судом ре­зультатів її, права і обов'язки державних органів, які здійс­нюють судочинство, а також права і обов'язки експерта-бух­галтера. Процесуальні умови проведення експертизи, перед­бачені нормами права для експертиз різних видів, однакові. Судово-бухгалтерську експертизу призначає слідчий або суд , як правило, після проведення ревізії фінан­сово-господарської діяльності, яка виявляє конфліктні ситуації, що стали предметом судового розгляду. Тому судово-бухгалтерська експертиза має багато спільного з ревізією фінансово-господарської діяльності. На аудит це положення не поширене законодавством.

Істотні відмінності між аудитом, судово-бухгалтерською експертизою і ревізією фінансово-господарської діяльності зумовлені юридичною природою, їх цілями і завданнями, які вони вирішують. Якщо ревізія комплексно досліджує фінансово-господарську діяльність підприємства з метою подальшого удосконалення її, то судово-бухгалтерська екс­пертиза вивчає окремі недоліки, виявлені ревізією для доку­ментального обґрунтування позовних вимог, пред'явлених у слідчі або судові органи до конкретних матеріально відпові­дальних та інших посадових осіб. Аудит досліджує лише ті питання, які на його вирішення поставив за договором за­мовник або які передбачені законодавством[4].

Аудит і судово-бухгалтерська експертиза провадяться на відміну від ревізії не за регламентованими строками, а в міру виникнення в них потреби. Проведення ревізії чітко визначене законодавчими і нормативними актами.

Способи одержання фактографічної інформації для ауди­тора і експерта-бухгалтера чітко визначені законом. На від­міну від ревізора аудитор і експерт-бухгалтер не мають пра­ва збирати документи та іншу інформацію, яка є доказом до порушеної правоохоронними органами справи; одержувати довідки від будь-яких осіб; виконувати контрольно-ревізійні дії — провадити інвентаризації цінностей або брати у них участь, звіряти взаєморозрахунки, перевіряти розрахункові операції без згоди замовника; залучати до проведення екс­пертизи інших осіб без рішення правоохоронних органів, розв'язувати питання, які стосуються правової оцінки дії осіб, що мають відношення до досліджуваної справи, а також інші питання, які містять правову інтерпретацію.

Отже, суттєва відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що параметри його дослідження обмежені колом питань, поставлених на його вирішення замовником або законодавством, а також цільовим використанням вис­новків аудиторів у підприємницькій діяльності.

Література:

1.     Бутинець Φ. Φ. Аудит і ревізія господарської діяльності.- Житомир: Ж1ТІ, 2001.- 416с.

2.     Дондик Г.П.Документальна ревізія як спосіб збирання доказів під час розслідування економічних злочинів//Вісник Запорізького юридичного інституту ДДУВС.-2009.-С.28-31.

3.     Євдощак В.І.Шляхи удосконалення контролю і ревізії в нових умовах господарювання//Облік, аналіз, аудит.-2010.-№3.-С.45-51.

4.     Стендер С.В. Аудит як структурний елемент контрольної функції управління//Вісник Подільського державного аграрно-технічного університету.- 2008.-С.231.